Рішення

від 15.11.2016 по справі 905/475/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.2016 Справа № 905/475/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.,

суддів Говоруна О.В., Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФАДЖВ» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФОРНАКС-2015В» , м. Маріуполь

про зобов'язання звільнити займане приміщення

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю б/н від 01.06.2016р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«ФаджВ» , м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФОРНАКС-2015В» , м. Маріуполь про зобов'язання звільнити займане майно, а саме: нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами аукціону з продажу майна ТОВ В«ВосходВ» , ТОВ В«ФаджВ» набуло право власності на нежитлову будівлю що розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125. 24.04.2015 р. останнім було отримано свідоцтво про право власності. В подальшому позивачу стало відомо, що за адресою: м. Маріуполь, Донецька область, пр. Будівельників, буд. 125 зареєстровано місцезнаходження ТОВ В«ФОРНАКС-2015В» .

В судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю В«ФОРНАКС-2015В» звільнити займану нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Маріуполь, Донецька область, пр. Будівельників, буд. 125. Також 28.04.2016р. через канцелярію суду надав заяву про визнання недійсним договору суборенди № 01/0615 від 01.06.2015р., укладений між ТОВ «ФОРНАКС-2015» та ТОВ «Таурус-2015» в порядку ч. 1 ст. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що 01.06.2015р. між ТОВ В«ФОРНАКС-2015В» та ТОВ В«Таурус-2015В» було укладено договір суборенди № 01/0615. Даний договір укладений на підставі договору суборенди від 08.04.2015р., укладеного між ТОВ В«СпецбудфондВ» та ТОВ В«Таурус-2015В» , який, в свою чергу, був укладений на підставі договору оренди від 04.01.2013р. Договір оренди від 04.01.2013р. укладений між ТОВ В«ВосходВ» та ТОВ В«СпецбудфондВ» . Крім того, зазначив, що договір суборенди № 01/0615 від 01.06.2015р. є чинним, у судовому порядку не визнаний недійсним та укладений на строк до 31.12.2017р.

Ухвалою суду від 04.04.2016р. було зупинено провадження у справі № 905/475/16 до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Таурус-2015В» на рішення господарського суду Донецької області від 23.02.2016 року по справі № 905/2574/15.

01.07.2016р. на адресу господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФАДЖВ» , м. Київ надійшла заява про поновлення провадження у справі № 905/475/16. До заяви додано належним чином копію постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2016р., якою рішення господарського суду Донецької області від 23.02.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2016р. по справі № 905/2574/15 залишено без змін.

30.08.2016р. від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд питання про поновлення провадження у справі № 905/475/16 за його відсутності.

Ухвалами суду від 05.09.2016р. та 05.10.2016р. викликано представників сторін для вирішення питання про поновлення провадження у справі № 905/475/16.

Ухвалою суду від 02.11.2016р. провадження у справі № 905/475/16 було поновлено.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2013 р. по справі №905/5359/13 Товариство з обмеженою відповідальністю В«ВосходВ» було визнано банкрутом. Ліквідатором ТОВ В«ВосходВ» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.

В ході ліквідаційної процедури, 10.04.2015р. товарною біржею В«ЄвросоюзВ» проведено аукціон з реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю В«ВостокВ» , в тому числі, нежитлової будівлі, загальною площею 10586,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Маріуполь, Донецька область, пр. Будівельників, буд. 125.

За результатами проведеного аукціону переможцем з продажу нежитлової будівлі, загальною площею 10586,6 кв. м., що розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 визнано ТОВ В«ФаджВ» .

24.04.2015 р. на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 16.04.2015 р. і протоколу № 4 про проведення аукціону, складеного товарною біржею В«ЄвросоюзВ» від 10.04.2015 р. приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю В«ФаджВ» , код згідно ЄДРПОУ 39105598, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Байкова, буд. 7, належить на праві власності нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі, що розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, загальною площею 10586,6 кв.м., (основна будівля літ. А-2; міжповерхові надбудови літ. Ан-1; літ. А1н-1; підвал літ. А/п; майданчик літ. А (супермаркет), на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Маріупольською міською радою Донецької області, 13.11.2009 р. на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19.12.2007 р. № 359, яке зареєстроване в Маріупольському бюро технічної інвентаризації 13.11.2009 р. згідно Витягу про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 21537245, номер запису 2660, в книзі 5, на підставі якого 15.04.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4 за реєстровим номером 1140, був посвідчений договір купівлі-продажу, яке придбане ТОВ В«ФаджВ» , що раніше належало ТОВ В«ВосходВ» , було видано свідоцтво про право власності, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 2218.

В подальшому позивачу стало відомо, що за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 зареєстровано місцезнаходження ТОВ В«ФОРНАКС-2015В» .

Відповідно до ст. 5 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вбачається, що місцезнаходження відповідача є адреса: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125.

Ухвалами господарського суду Донецької області відповідач повідомлявся про дату, час та місце проведення судових засідань. Ухвали суду направлялись рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення саме за адресою: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125. Матеріалами справи підтверджується обізнаність відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань, з огляду на вручення повідомлення та явку представника відповідача в судові засідання 14.03.2016 р., 21.03.2016р. та 04.04.2016р.

Зазначені обставини не спростовуються відповідачем та підтверджують факт знаходження відповідача за адресою: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125.

Зокрема, ТОВ В«Форнакс-2015В» обґрунтовує своє знаходження у спірному приміщенні правами суборендаря за договором суборенди укладеним з ТОВ «Таурус-2015» від 01.06.2015 р. № 01/0615, копія якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтями 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому, п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України , власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до вимог статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В свою чергу згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником спірного майна, що підтверджується свідоцтвом від 24.04.2015р. про право власності на придбану будівлю та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №40946100 від 21.07.15р.

Як вже зазначалося, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що 01.06.2015р. між ТОВ В«ФОРНАКС-2015В» та ТОВ В«Таурус-2015В» було укладено договір суборенди № 01/0615. Даний договір укладений на підставі договору суборенди від 08.04.2015р., укладеного між ТОВ В«СпецбудфондВ» та ТОВ В«Таурус-2015В» , який, в свою чергу, був укладений на підставі договору оренди від 04.01.2013р. Договір оренди від 04.01.2013р. укладений між ТОВ В«ВосходВ» та ТОВ В«СпецбудфондВ» .

Оригінал договору суборенди № 01/0615 від 01.06.2015р., укладеного між ТОВ В«ФОРНАКС-2015В» та ТОВ В«Таурус-2015В» , був оглянутий судом в судовому засіданні.

В силу ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої в оренду (та, як наслідок суборенду відповідно до ст.774 ЦК України), до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

В розумінні ст. ст. 759, 774 Цивільного кодексу України, право користування майном у вигляді піднайму, має доводитись, як власне договором найму, так, і договором піднайму в сукупності.

Як слід, доказом прав користування майном відповідачем мають бути обидва договори - договір оренди та договір суборенди.

Як вказує відповідач, він на момент звернення позивача до суду був правомірним користувачем спірного майна за договором суборенди від 01.06.2015р. № 01/0615.

Але, під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 23.02.2016р. у справі №905/2574/15 визнано недійсними основний договір оренди від 04.01.2013р., укладений між ТОВ В«ВосходВ» та ТОВ В«СпецбудфондВ» , та договір суборенди від 08.04.2015р., укладений між ТОВ В«СпецбудфондВ» та ТОВ В«Таурус-2015В» .

Постановою Донецького апеляційного господарського суду №905/2574/15 від 13.04.2016р. залишено без змін рішення господарського суду Донецької області №905/2574/15 від 23.02.2016р.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус-2015" залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.04.2016 та рішення господарського суду Донецької області від 23.02.2016 у справі №905/2574/15 залишено без змін.

У зв'язку з чим, суд виходить з того, що договір оренди від 04.01.2013р., укладений між ТОВ В«ВосходВ» та ТОВ В«СпецбудфондВ» рішенням господарського суду Донецької області від 23.02.2016р. у справі №905/2574/15 визнаний недійсним, інших доказів існування будь-яких відносин оренди стосовно спірного майна суду - не надано.

Таким чином, неповнота доказу прав відповідача щодо користування спірним майном, свідчить про те, що відповідач не довів правомірність такого користування належними та допустимими доказами.

З огляду на наведене визнання недійсним договору суборенди № 01/0615 від 01.06.2015 р. не є необхідним та доцільним.

Згідно із ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФАДЖВ» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФОРНАКС-2015В» , м. Маріуполь про зобов'язання звільнити займане майно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФаджВ» , м. Київ (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, оф. 43, код ЄДРПОУ 39105598) про зобов'язання звільнити займане майно - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю В«ФОРНАКС-2015В» , м.Маріуполь (87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125, код ЄДРПОУ 39761990) звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФОРНАКС-2015В» , м.Маріуполь (87548, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 125, код ЄДРПОУ 39761990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФаджВ» , м. Київ (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, оф. 43, код ЄДРПОУ 39105598) суму судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 21.11.2016 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя О.В. Говорун

Суддя О.М. Сковородіна