Рішення

від 21.11.2016 по справі 907/630/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.2016 Справа № 907/630/16

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КІММ», с. В. Береги Берегівського району Закарпатської області про стягнення заборгованості на суму 27230,00 грн., в т.ч. 14000,00 грн. - основного боргу, 1260,00 грн. - 3 % річних, 9800,00 грн. - інфляційних втрат, 2170,00 грн. - пені

представники сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідач всупереч договірних зобов'язань не сплатив вартість наданих йому послуг з переобладнання комбайну, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 14 000,00 грн., що є предметом даного позову в частині основного боргу.

Відповідач участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, не подав суду письмового документально обґрунтованого відзиву на позов; клопотанням, що надійшло до суду 31.10.16 (вх.№ 0251-14/13941/16), просив відкласти розгляд справи з метою врегулювання спору щодо наявної заборгованості шляхом укладення сторонами мирової угоди, повідомивши про надіслання позивачеві пропозиції щодо врегулювання спору.

Розгляд справи у зв'язку з наведеним судом було відкладено (ухвала суду від 4.11.16) на 21.11.16.

У судове засідання 21.11.16, про час та місце якого сторони були повідомлені належним чином, докази чого містяться у справі, сторони не забезпечили участі своїх уповноважених представників.

Позивач надісланим суду клопотанням просить вирішити спір без його участі за наявними в матеріалах справи документами, повідомивши при цьому, що відповідач не звертався до нього з пропозиціями щодо врегулювання спору і відповідна його заява до суду розцінюється позивачем як намагання відповідача ввести суд в оману та затягнути розгляд справи.

Відповідач не надав письмового відзиву на позов, жодних пояснень по суті спору, а також інформації про врегулювання спірних відносин

За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вивчивши матеріали справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини сторін у даній справі виникли та ґрунтуються на умовах договору № 024/09 від 24.09.13, за умовами якого позивач як виконавець зобов'язався виконати роботи з переобладнання комбайну ДОН-1500 під двигун ЯМЗ-238М2, а відповідач як замовник зобов'язався здійснити оплату вартості робіт на суму 14 000, 00 грн. шляхом внесення на розрахунковий рахунок позивача на протязі 3-ох робочих днів після закінчення робіт та підписання актів виконаних робіт.

Матеріалами справи, зокрема, договором, актом виконаних робіт від 24.09.13, рахунком, у ході судового розгляду встановлено, що позивач у повному обсязі виконав роботи обумовлені договором, загальна вартість яких становить 14000,00 грн. Відповідач всупереч умов договору не оплатив вартість робіт, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем на суму 14 000, 00 грн., що є предметом даного спору в частині основного боргу.

Наведене доведено зазначеними матеріалами справи, актом звіряння взаємних розрахунків підписаним сторонами станом на 08.09.16, не спростовано відповідачем у ході судового розгляду, тому вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми боргу правомірні та підлягають задоволенню судом підставі ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведені приписи, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3 % річних за зазначений позивачем період у межах заявлених сум - 9800,00 грн. та 1260,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 2170,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки застосування пені не передбачено договором. При цьому, суд приймає до уваги, що за приписами ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, розмір її встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Позивачем не наведено також акту цивільного законодавства, яким встановлено розмір пені, що може застосовуватися до даних спірних відносин. Визначення ж позивачем у даному спорі пені у розмірі двох облікових ставок НБУ з посиланням на чинне законодавство, що передбачає обмеження суми пені подвійною обліковою ставкою НБУ, не є правомірним з огляду на приписи Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Саме цим Законом встановлено обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою (ст. 3), однак розмір пені згідно ст. 1 цього Закону встановлюється сторонами. Оскільки умовами договору, з якого виникли спірні відносини сторін, не передбачено ні застосування пені як відповідальності сторін за порушення умов договору загалом, ні розмір пені, зокрема, відсутні підстави для стягнення її з відповідача, відтак у задоволені позову в цій частині - належить відмовити.

Таким чином, всього до стягнення на користь позивача з відповідача належить сума 25060, 00 грн.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) судовий збір сплачений позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 1268,00 грн.; надмірно сплачений судовий збір у сумі 72,00 грн. за розгляд даної справи відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» може бути повернуто позивачу за його клопотанням; в іншій частині сплачений судовий збір належить покласти на позивача.

Заявлена позивачем сума 750,00 грн. за адвокатські послуги відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає, оскільки позивачем не доведено оплату зазначеної суми загалом та як адвокатських послуг зокрема. Інші суми - 29, 00 грн. та 48,48 грн. - сплачені позивачем відповідно як банківський збір та за електронне звернення не відносяться до судових витрат у розумінні ст. 44 ГПК України, тому також не підлягають відшкодуванню у даній справі з відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КІММ» (90242, Закарпатська область, Берегівський район, с. В.Береги, вул. Ейгер, 51, код ЄДРПОУ 30854259) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) заборгованість на суму 25060,00 грн. (двадцять п'ять тисяч шістдесят грн. 00 коп.) включаючи основний борг - 14 000,00 грн., інфляційні втрати - 9800,00 грн., 3% річних - 1260,00 грн. та у відшкодування судового збору - 1268, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім грн. 00 коп.)

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити, поклавши судові витрати в цій частині на позивача.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення складено 24.11.16

Суддя Ушак І.Г.