Рішення

від 14.11.2016 по справі 910/17867/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016Справа №910/17867/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод"

до дочірнього підприємства "Завод "Стандарт" відкритого акціонерного товариства "Більшовик"

про стягнення 168 310,32 грн.

Представники сторін:

від позивача: Максименко Д.О. - представник за довіреністю № 79 від 25.05.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" до дочірнього підприємства "Завод "Стандарт" відкритого акціонерного товариства "Більшовик" про стягнення 168 310,32 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.11.2013 року між ним та відповідачем укладено договір на виготовлення продукції з давальницької сировини №1211/13-dav.

Оскільки, залишок давальницької сировини відповідачем не повернуто та не сплачено її вартість, тому позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача вартості неповернутої давальницької сировини в сумі 164 028,70 грн., неустойки у вигляді штрафу за порушення умов договору в сумі 4 281,60 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.10.2016 р.

В судове засідання 18.10.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.09.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39215423 відповідно.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2016 року розгляд справи відкладено на 14.11.2016 року.

В судове засідання 14.11.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.10.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39216632.

Представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.11.2013 року між публічним акціонерним товариства "Харцизький трубний завод" (замовник) та дочірнім підприємством "Завод "Стандарт" відкритого акціонерного товариства "Більшовик" (виконавець) укладено договір №1211/13-dav про виготовлення продукції з давальницької сировини.

Відповідно до статуту приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" (нова редакція), затвердженого загальними зборами публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" протокол №ЗЗА-26 від 28.04.2016р., найменування публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" викладене як приватне акціонерне товариство "Харцизький трубний завод" у зв'язку із зміною типу товариства.

Згідно з п.1.1 договору, замовник поручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик з давальницької сировини замовника (пруток бронзи) виготовити продукцію - змінний інструмент еспандера відповідно специфікаціям (додатку до даного договору, дальше - специфікація, яка є невід'ємною частиною даного договору) у відповідності з наданою замовником технічною документацією (креслення на виготовлення).

Замовник зобов'язаний прийняти готову продукцію та оплатити вартість робіт по її виготовленню.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що виготовлення готової продукції (змінний інструмент експандера) здійснюється з давальницької сировини замовника в кількості, відображеній в актах приймання-передачі.

Давальницька сировина є власністю замовника, виконавець несе повну матеріальну відповідальність за схоронність давальницької сировини, дотримання технології виготовлення і понаднормативних витрат з моменту його прийняття (п.2.5 договору).

Передача давальницької сировини здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі з зазначенням вартості та об'єму передавальної сировини. Датою поставки давальницької сировини є дата, зазначена в акті приймання-передачі. (п.2.7 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, результатом виконання робіт по виготовленню продукції є готова продукція - змінний інструмент експандеру, який є власністю замовника з моменту підписання акту приймання-передачі.

Згідно з п. 3.2 договору, з наданої кількості давальницької сировини повинна бути виготовлена готова продукція в кількості та асортименті, погодженому сторонами в специфікації.

Відповідно до специфікації №1 від 12.11.2013 року, яка є додатком №1 до договору №1211/13-dav від 12.11.2013 року, виконавець передає, а замовник приймає та оплачує виконані виконавцем по узгодженими сторонами кресленнями роботи по виготовленню готової продукції (планки для труби в загальній кількості 64 шт.). Вартість виконаних робіт по переробці давальницької сировини в готову продукцію, яка постачається у відповідності з даною специфікацією, становить 694 080,00 грн.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі давальницької сировини від 28.11.2013 року вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв давальницьку сировину - пруток бронзовий БраЖН 10-4-4, d 120 мм, ГОСТ 1628-78. Обсяг давальницької сировини склав 4,572 тони на загальну вартість 650 621,84 грн.

Відповідно до п.2 специфікації №1 від 12.11.2013 року готова продукція виготовляється з давальницької сировини замовника, яка передається виконавцю шляхом підписання акта приймання-передачі з зазначенням найменування, кількості та заставної вартості.

Термін поставки готової продукції: до 120 календарних днів з дати передачі виконавцю замовником давальницької сировини по акту приймання-передачі з правом дострокової поставки. Допускається поставка частинами (п 4 специфікації №1 від 12.11.2013 року).

Оплата робіт, які пов'язані з виготовленням готової продукції, буде здійснюватися протягом 20 банківських днів з моменту поставки готової продукції (п. 5 специфікації №1 від 12.11.2013 року).

В матеріалах справи наявні акти здачі-приймання виконаних робіт, а саме:

- №2 від 20.01.2014 року на суму 176 400,00 грн. з якого вбачається, що виготовлено 16 планок, вага готової продукції становить 316,5 кг, вага беззворотніх відходів 47,55 кг;

- №3 від 26.02.2014 року на суму 206 640,00 грн. з якого вбачається, що виготовлено 18 планок, вага готової продукції становить 573 кг, вага беззворотніх відходів 78,972 кг;

- №4 від 04.04.2014 року на суму 257 520,00 грн. з якого вбачається, що виготовлено 25 планок, вага готової продукції становить 516,70 кг, вага беззворотніх відходів 74,833 кг, зворотніх відходів 673,5 кг, списаних - 1265,033 кг.

Таким чином, відповідачем поставлено позивачу 59 планок на загальну суму 640 590,00 грн., вага готової продукції якої склала 1 406,20 кг.

Вага неззворотніх відходів - 201,35 грн.

Роботи виконані відповідачем оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на загальну суму 640 560,00 грн., а саме:

- №45411 від 24.02.2014 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за планки по рах100 від 20.01.14, дог№1211/13-dav від 12.11.2013»;

- №45538 від 04.03.2014 року на суму 76 400,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за планки по рах100 від 20.01.14, дог№1211/13-dav від 12.11.2013»;

- №46328 від 07.04.2014 року на суму 206 640,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за планки по рах108 від 26.02.14, дог№1211/13-dav від 12.11.2013»;

- №47174 від 12.05.2014 року на суму 257 520,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за планки по рах120 від 04.04.14, дог№1211/13-dav від 12.11.2013».

В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем 5 планок.

Як зазначено позивачем, 5 штук планок з 64 шт., які поставлені відповідачем повернуті йому як не прийняті за якістю. Бракована продукція відповідачем, в строки встановлені договором не замінена.

Вартість недопоставленої продукції становить 53 520,00 грн.

З наявної в матеріалах справи інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей станом на 01.11.2014 року, який складений та підписаний директором відповідача на залишках у відповідача залишилось 1 152,65 кг прутка бронзового БраЖН 10-4-4, d 120 мм, ГОСТ 1628-78.

10.09.2015 року позивачем направлено відповідачу претензію щодо відшкодування заставної вартості невикористаної давальницької сировини та оплати неустойки за порушення умов договору, відповідно до якої просив в місячний строк перерахувати відшкодування вартості давальницької сировини в розмірі 164 028,7 кг та неустойку в розмірі 4 281,60 грн.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлено лист №1.6-13/398 від 13.07.2016 року в якому зазначено, що у зв'язку з довготривалим невиконанням відповідачем зобов'язань по договору №1211/13-dav від 12.11.2013 року, що потягло втрату інтересу позивача до предмету договору, останній відмовляється від подальшим послуг виконавця та вважає договір розірваним. Даний лист отриманий відповідачем 27.07.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8750425503373.

Відповідно до п.6 специфікації №1 від 12.11.2013 року, повернені відходи давальницької сировини передаються виконавцем замовнику по акту приймання-передачі з кожною партією готової продукції.

Фактична вага повернених виробничих відходів (у вигляді ділових відходів та стружки) повинно складати не менше 90% різниці між загальною вагою давальницької сировини та загальною масою готових виробів.

Додаткові документи відповідно до п.3.8 договору: акт здачі-прийняття виконаних робіт - при кожній поставці, проміжний баланс по давальницькій сировині на початок періоду, кінцевий баланс-звіт по давальницькій сировині - по закінченню всього періоду об'єму робіт по даній специфікації.

Кінцевий баланс-звіт по давальницькій сировині в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором №1211/13-dav від 12.11.2013 року в частині залишку неповернутої давальницької сировини в розмірі 164 028,70 грн. (1 152,65 кг *(650 621,84 кг/4,572 кг)) у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у вигляді штрафу в розмірі 4 281,60 грн. за недопоставку виготовленої продукції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.6.3 договору, у випадку порушення строку або об'єму поставки готової продукції, виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 8% від вартості робіт по партії продукції, по якій допущено порушення терміну поставки чи/або об'єму.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем не поставлено товар в установлені договором строки (терміни), тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 281,60 грн. за розрахунком позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Завод "Стандарт" відкритого акціонерного товариства "Більшовик" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 49/2, ідентифікаційний код: 24727959) на користь приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, просп.. Ілліча, 54, корп. 4, код ЄДРПОУ 00191135) вартість неповернутої давальницької сировини в розмірі 164 028 (сто шістдесят чотири тисячі двадцять вісім) грн. 70 коп., штраф в розмірі 4 281 (чотири тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 524 (дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 65 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.11.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий