Рішення

від 16.11.2016 по справі 922/3512/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р.Справа № 922/3512/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Приватного підприємства "Харківський центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс", м. Харків про стягнення 10522,20 грн. та звільнення приміщення за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №229 від 12.01.2016;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Харківський центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за договором оренди №1893 від 12.12.2012 в сумі 7777,37 грн. та заборгованість по пені у сумі 2744,83 грн., а також виселити відповідача з нежитлових приміщень 1-го поверху №Va, Vб, площею 28,2 кв.м. в нежитловій будівлі літ."В-2" та нежитлового приміщення підвалу №1 площею 8,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3" загальною площею 37,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 14, літ."В-2", "Б-3" та передати вказані приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02 листопада 2016 року о 11:15 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 листопада 2016 року розгляд справи відкладено на 16 листопада 2016 р. о 10:00 год.

Представник позивача 16 листопада 2016 р. надав письмові пояснення (вх. №38975), які судом долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, представник позивача пояснив, що заборгованість по орендній платі за договором оренди №1893 від 12.12.2012 в сумі 7777,37 грн. виникла за період з 24.11.2013 по 30.11.2015.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Копія ухвали про порушення провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61001, АДРЕСА_1, проте була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням "через незапит".

Копія ухвали господарського суду Харківської області від 02 листопада 2016 року про відкладення розгляду справи на 16 листопада 2016 р. о 10:00 год. надіслана 03 листопада 2016 року на адресу відповідача: 61001, АДРЕСА_1, яка зазначена позивачем у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і не повернута підприємством зв'язку.

Відповідно до п.п.1) п.1 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. N 958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Згідно п.2 Розділу ІІ Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.12.2012 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємством "Харківський центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" (надалі - Орендар) було укладено Договір оренди № 1893 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № Vа, Vб площею 28,2кв.м. в нежитловій будівлі літ. "В- 2" та нежитлове приміщення підвалу №1 площею 8,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3" загальною площею 37,0кв.м. (технічні паспорти КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації інвентарний № 34672 від 27.10.2011р.) далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 14, літ. "В-2", "Б-3" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.12.2012р. №784 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень" (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору майно передається в оренду з метою використання: під офіс (28,2кв.м.) та підсобні приміщення (8,8кв.м).

Згідно з п.2.1. Договору набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами: цього Договору та акту приймання-передачі Майна.

Відповідно до п.3.1. Договору вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 17300 грн. станом на 31.08.2012.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 566/11 від 23.12.2011 р. (далі - Методика). Базова орендна плата становить за листопад 2012 р. - 243,77 грн. Ставка орендної плати становить 18%, 15% за рік. (п. 3.2. Договору).

Згідно п.3.3. Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання-передачі.

Нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору у відповідності до п.10.6. (п.3.4. Договору).

Згідно з п.3.5 Договору орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. (п.3.6. Договору).

Згідно п. 4.4. Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Цей договір діє з 12 грудня 2012 р. до 12 листопада 2015 р. (п.10.1. Договору).

У п. 10.5 договору сторони прийшли згоди, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Проте, 02 грудня 2015 року позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 15011 від 02.12.2015 про припинення Договору та просив звільнити нежитлові приміщення і повернути їх за актом приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи, нежитлові приміщення були передані орендарю 12.12.2012, згідно акту приймання-передачі до орендного користування нежитлових приміщень (Додаток до Договору), проте відповідач після припинення Договору не повернув позивачу орендоване майно.

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець обов'язки, передбачені Договором виконав у повному обсязі.

Проте, відповідач (орендар) систематично порушує умови Договору щодо своєчасного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим станом на момент звернення позивача з даним позовом заборгованість по орендній платі за договором оренди №1893 від 12.12.2012 становить 7777,37 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, у п.5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" господарським судам роз'яснено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати та заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період з 24.11.2013 по 30.11.2015 становить 7777,37 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 1893 від 12 грудня 2012 року, не надано докази сплати заборгованості, а тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 7777,37 грн.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 2744,83 грн. - пені, суд виходить з наступного.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.10. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Згідно п.7.3. Договору Орендодавець має право у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п.3.10. та 7.3. Договору сторони передбачили інше, а саме нарахування пені до моменту сплати основної суми боргу, включаючи день проплати.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2744,83 грн. підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд виселити відповідача з нежитлових приміщень 1-го поверху №Va, Vб, площею 28,2 кв.м. в нежитловій будівлі літ."В-2" та нежитлового приміщення підвалу №1 площею 8,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3" загальною площею 37,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 14, літ."В-2", "Б-3" та передати вказані приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Положеннями ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч.2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до п.4.14 Договору Орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

На теперішній час, як зазначає позивач, нежитлові приміщення 1-го поверху №Va, Vб, площею 28,2 кв.м. в нежитловій будівлі літ."В-2" та нежитлового приміщення підвалу №1 площею 8,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3" загальною площею 37,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 14, літ."В-2", "Б-3", не звільнені та Управлінню комунального майна та приватизації не передані, що тягне за собою неможливість власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитки місцевому бюджету, доказів протилежного відповідач суду не надав, у зв'язку із чим заявлена вимога в частині виселення відповідача та передачі орендованого майна позивачу, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2756,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546-551, 610, 611, 629, 759, 762, 795 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 230, 231, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 18, 19, 27 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Харківський центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" (61001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38383445) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість по орендній платі за договором оренди № 1893 від 12.12.2012 у сумі 7777,37 грн. основного боргу, заборгованість по пені у сумі 2744,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Виселити Приватне підприємство "Харківський центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" (61001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38383445) з нежитлових приміщень 1-го поверху №Va, Vб, площею 28,2 кв.м. в нежитловій будівлі літ."В-2" та нежитлового приміщення підвалу №1 площею 8,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3" загальною площею 37,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, пров. Руставелі, 14, літ."В-2", "Б-3" та передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Харківський центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" (61001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38383445) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_2