Ухвала

від 21.11.2016 по справі 922/3950/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" листопада 2016 р.Справа № 922/3950/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши заяву ТОВ "Сунфло Трейд" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сунфло Трейд", м.Жовква Львівської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун С", смт.Безлюдівка Харківського району Харківської області, про стягнення 232505,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сунфло Трейд" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун С" грошових коштів, що були сплачені позивачем як попередня оплата за Договором купівлі-продажу № ST01-06/2015 від 17.06.2015р., розмір яких з урахуванням індексу інфляції становить 41488,38 грн.; а також штрафу за прострочення доставки товару в розмірі 191017,20 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2016р. за вищевказаним позовом порушено провадження у справі № 922/3950/16 та розгляд справи призначено на 05.12.2016р. о 12:30 год.

Разом з позовною заявою позивачем, через канцелярію суду, було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно ТОВ "Тайфун С" у розмірі ціни позову 232505,58 грн. і судових витрат у сумі 3487,58 грн. та в сумі 689,00 грн., які знаходяться на рахунку відповідача № 26007010391703, МФО 321767 в ПАТ "ВТБ Банк".

Обґрунтовуючи свою заяву, позивач зазначає, що відповідач, порушуючи вимоги ст. 265 ГК та ст. 712 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов'язків, передбачених Договором № ST01-06/2015 від 17-06-2015р. Позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ "Тайфун С", може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського пору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів, у зв'язку з неналежним виконанням укладеного між сторонами договору купівлі-продажу в розмірі 232505,58 грн., тобто майно ТОВ "Тайфун", на яке позивач просить накласти арешт, не є предметом даного позову та не може забезпечувати виконання рішення за цим позовом.

Враховуючи, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, що можуть утруднити виконання рішення, прийнятого за результатами розгляду даного позову, суд дійшов висновку, що накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача може призвести до суттєвого обмеження прав і законних інтересів останнього, оскільки заважатиме веденню ним власної господарської діяльності: виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг, тощо.

На підставі викладеного, суд визнав за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сунфло Трейд" про забезпечення позову відмовити.

Суддя ОСОБА_1