Рішення

від 21.11.2016 по справі 922/3292/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р.Справа № 922/3292/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Самсоновій М.М.

розглянувши справу

за позовом Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків до 1) Пристанційної загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області, с. Дворічне 2) Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське" с. Тавільжанка про повернення ділянки за участю представників сторін:

прокурора - Полякової С.О. службове посвідчення №013758 від 06.12.2012р.;

позивача- Бабанських-Коц Л.А. довіреність №32-20-14-19694/0/19-15 від 23.12.2015р.;

1-го відповідача - ОСОБА_1 довідка №01-23/1541 від 21.10.2016р.;

2-го відповідача - ОСОБА_2 довіреність №439 від 02.11.2016р.;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Пристанційної загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області, с. Дворічне; 2) Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське", с. Тавільжанка, витребувати у 1-го відповідача земельну ділянку державної форми власності площею 66,400 га з кадастровим номером 6321885500:05:000:0414, розташовану на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області (за межами населеного пункту) загальною вартістю 1868446,81 грн. та повернути ії Пристанційній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області шляхом підписання акту прийому - передачі. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги заявлені керівником Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що надав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що між відповідачами було укладено договір про співпрацю метою якого є дослідні та навчальні цілі, пропаганда передового досвіду ведення господарства шляхом вирощування сільськогосподарських культур не заборонених законодавством з урахуванням сівозмін, не допускаючи погіршення екологічного стану зниження плодючості земельної ділянки. Вказаний договір сторонами виконується та земельна ділянка не передавалася в користування 2-му відповідачу для самостійного господарювання останнім на землі, тому 1-им відповідачем не порушувалися норми ст. 203 ЦК України та ст. 92-95 ЗК України.

Присутній представник 2-го відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що також надав відзив на позов, зазначав, що оспорюваний договір є договором про сумісну діяльність і законодавству не суперечить.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Пристанційна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області (с. Дворічне) отримала у відповідності до розпорядження Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області №423 в постійне користування для ведення підсобного господарства земельну ділянку площею 66,4000га з кадастровим номером 6321885500:05:000:0414 на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області за межами населеного пункту на що отримала акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №316504.

У вказаному акті зазначено, що землю надано у постійне користування, цільовим призначенням (використанням) вказаної земельної ділянки визначено ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Дворічанському районі Харківської області №10-20.17-0.5-1856/2-16 від 10.08.2016р. вартість 1 га ріллі на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області станом на 01.01.1995р. складає 3341,25 грн. (станом на 01.01.2016р. з урахуванням індексації - 28139,26грн.).

Таким чином, загальна вартість вказаної земельної ділянки загальною площею 66,400 га станом на 01.01.2016р. складає 1 868 446,81 грн.

28.03.2013р. між Приватним сільськогосподарським підприємством "Тавільжанське" (далі по тексту - 2-ий відповідач), в особі директора ОСОБА_3, та Пристанційною загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області (далі по тексту - 1-ий відповідач) в особі директора ОСОБА_1, було укладено договір про співпрацю (далі по тексту - договір), у розділі 1 якого визначено, що його укладено з метою дослідних та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення господарства шляхом вирощування сільськогосподарських культур не заборонених законодавством з урахуванням сівозмін, не допускаючи погіршення екологічного стану зниження плодючості земельної ділянки на площі 66,400 га.

У розділі 1 договору сторони встановили, що 1-ий відповідач зобов'язується надати під сумісне виробництво землю площею 66,400 га в межах Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, сторони здійснюють співпрацю у сфері сільськогосподарського виробництва на даній площі протягом строку дії договору.

Згідно розділу 3 договору «Порядок розрахунків», 2-ий відповідач з прибутку проводить грошовий розрахунок з 1-им відповідачем у розмірі 4% від грошової оцінки земельної ділянки 66,4 га згідно розрахунку: 3341,25 грн.х1,756х3,2х66,4га х 4%=49866,80грн., що підлягає обов'язковому перерахуванню 1-му відповідачу.

Договір укладено на п'ять років.

Прокурор вважає, що оскільки основними умовами договору є передача земельної ділянки у користування і здійснення відповідної оплати за таке користування щорічно, відповідачами укладено договір про спільну діяльність з метою приховання фактичного надання в оренду земельної ділянки, оскільки ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 93 Земельного України основними ознаками договору оренди землі визначають передачу за плату земельної ділянки у володіння і користування на певний строк.

Так, згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності, а згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд не погоджується з відповідною кваліфікацією прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність, сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників у просте товариство або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно ст. 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

У державному акті на право постійного користування землею ЯЯ №316504 зазначено, що земельну ділянку площею 66,400 га Пристанційній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області надано у постійне користування, цільовим призначенням (використанням) вказаної земельної ділянки визначено ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Пристанційна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області на вказаній земельній ділянці має право та обов'язок здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі за цільовим призначенням земельної ділянки.

Здійснення суб'єктивного права постійного землекористування, яке виникло у встановленому порядку, допускає реалізацію належних конкретному землекористувачеві його земельних прав і додержання ним покладених на нього обов'язків згідно з правовими приписами і правилами.

Право володіння земельною ділянкою землекористувачем - це юридично забезпечена можливість утримувати її як свою власну (наприклад, забороняти доступ на земельну ділянку інших осіб).

Право користування земельною ділянкою - це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі. При чому користування наданою земельною ділянкою є не лише правом, алей й обов'язком землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Право самостійного господарювання на землі полягає в тому, що конкретний землекористувач за своїм волевиявленням, самостійно визначає напрями своєї виробничої та іншої діяльності, спосіб використання земельної ділянки в межах ї цільового призначення та умов надання земельної ділянки.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 Господарського кодексу України, підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку встановленими Кодексом та іншими законами.

Хоча в розділі 2 договору сторони й визначили зобов'язання Пристанційної загальноосвітньої школі І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області як передання під сумісне сільськогосподарське виробництво на землі, якою школа володіє і користується на праві постійного користування, аналіз правовідносин сторін договору свідчить про ведення ними саме спільної діяльності.

Метою спільної діяльності сторін за договором є ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганда передового досвіду ведення сільського господарства, не погіршуючи екологічного стану, зниження плодючості земельної ділянки, а необхідність співпраці відповідачів у такій формі зумовлена недостатністю власних засобів сільськогосподарського виробництва у Пристанційної загальноосвітньої школі І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

При оренді землі у володіння та користування орендаря переходить певна земельна ділянка, що прямо вбачається з положень ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 93 Земельного України, натомість в спірних правовідносинах земля з володіння та користування Пристанційної загальноосвітньої школі І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області ступенів не вибувала.

Надавши 2-му відповідачу право доступу до земельної ділянки для сільськогосподарського обробітку землі, перший відповідач продовжував володіти та користуватись земельною ділянкою. Зокрема, у Пристанційній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області у період з 2013-2015р.р. була проведена ціла низка заходів з позакласної та позашкільної роботи з залученням школярів для дослідних та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільськогосподарського господарства, та під час навчальної практики та навчальних екскурсій учні вивчали такі теми: "Осінні явища в житті рослин", "Вивчення впливу світла на рослини", "Дослідження складу та властивості грунту", щодо здійснення спостережень за ростом і розвитком рослин, пристосування рослин до умов недостатнього зволоження, залежністю росту та розвитку рослин від освітлення, "Технології обробітку та охорони грунту", тощо. Вказане відображено в плані роботи на шкільній земельній ділянці Пристанційній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області, оригінал якого оглянуто судом в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене та те, що земельна ділянка загальною площею 66,400 га, що знаходиться на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області за межами населеного пункту 1-им відповідачем 2-му відповідачу передана не була, відповідно до цього позовні вимоги прокурора про витребування у 1-го відповідача земельної ділянки державної форми власності площею 66,400 га з кадастровим номером 6321885500:05:000:0414, розташованої на території Тавільжанської сільської ради Дворічанського району Харківської області (за межами населеного пункту) загальною вартістю 1868446,81 грн. та повернути ії Пристанційній загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області шляхом підписання акту прийому - передачі є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на прокурора.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 23.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_4