Рішення

від 22.11.2016 по справі 922/3506/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р.Справа № 922/3506/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури , м. Дергачі в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Приватного підприємства" Науково-виробниче підприємство "Електромонтаж", м. Харків про розірвання договору та повернення майна за участю представників сторін:

прокурора - Алекаєв Ю.В. (посвідчення № 042342 від 29.03.2016 р.)

позивача - ОСОБА_2Ю, (довіреність № 61 від 20.04.2016 р.);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури , м. Дергачі (далі за текстом - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (далі за текстом - позивач) з позовом до Приватного підприємства" Науково-виробниче підприємство "Електромонтаж", м. Харків (далі за текстом - відповідач), в якому просить суд: розірвати договір купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва "Сільське відділення зв'язку (СОС-3)" №1145 від 24.01.2006 зі змінами від 28.03.2011 №1, від 20.04.2012 №2, від 26.03.2013 №3, від 31.03.2014 № 4, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Науково - виробничим підприємством "Електромонтаж", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого 24.01.2006 за № 181.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов зазначеного договору, що в передбаченому зазначеним договором та законом порядку надає позивачу право на його розірвання. Зокрема прокурор зазначає, що відповідач всупереч умовам зазначеного договору не здійснив відповідні дії щодо переоформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом з відповідною місцевою радою та не завершив будівництво та не ввів об'єкт в експлуатацію в термін до 24.01.2016 р., як це передбачали умови зазначеного договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.11.2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.11.2016 р. розгляд зазначеної справи відкладено на 22.11.2016 р.

Прокурор звернувся до господарського суду з заявою про збільшення позовних вимог (вх. № 39073 від 16.11.2016 р.) в якій, з посиланням на ст. 22 ГПК України просить суд:

1) розірвати договір купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва "Сільське відділення зв'язку (СОС-3)" №1145 від 24.01.2006 зі змінами від 28.03.2011 №1, від 20.04.2012 №2, від 26.03.2013 №3, від 31.03.2014 № 4, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Науково - виробничим підприємством "Електромонтаж", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого 24.01.2006 за № 181;

2) Зобов'язати Науково - виробниче підприємство "Електромонтаж" (код ЄДРПОУ) повернути у відання держави - Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337) об'єкт незавершеного будівництва "Сільське відділення зв'язку (СОС-3)", який розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки та розташований на земельній ділянці розміром орієнтовно 0,5 га.

3) Судові витрати покласти на відповідача.

Згідно з вимогами ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках встановлених ст. 5 цього кодексу.

Оскільки заява прокурора про збільшення розміру позовних вимог подана з дотриманням відповідних норм ГПК України, суд задовольняє зазначену заяву та продовжує розгляд позовних вимог з її урахуванням.

В процесі розгляду справи позивач надав суду пояснення (вх. № 37088 від 07.11.2016 р.), в яких висловлює власну правову позицію у спорі по даній справі, просить суд задовольнити позов в повному обсязі. Зокрема позивач підтверджує доводи прокурора про те, що відповідачем порушено п. 5.3. та 5.4. спірного договору, які зобов'язують позивача здійснити відповідні дії щодо переоформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом з відповідною місцевою радою та завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію в термін до 24.01.2016 р.

Прокурор надав суду додаткове правове обґрунтування позовних вимог (вх.. № 39664 від 22.11.2016 р.) в яких уточнив власну правову позицію у спорі по даній справі.

Відповідач відзиву на позов не надав.

В призначене судове засідання 22.11.2016 р. прибули прокурор та представник позивача, які підтримують позицію, викладену в позовній заві просять її задовольнити.

Відповідач на судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки представника суд не повідомив.

Суд констатує, що відповідач не направив свого представника і на попереднє судове засідання по даній справі, яке відбулося 08.11.2016 р.

Оскільки відповідач не був позбавлений можливості реалізувати в межах даної справи власні процесуальні права, а неявка представника останнього на судове засідання не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, прокурор при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі мотивував необхідність такого звернення наступним:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Статтею 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду на захист інтересів держави.

Статтями 2, 29 ГПК регламентовано участь прокурора у розгляді справ.

Відповідно до чинної редакції ст. 29 ГПК прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Звертаючись до відповідного суду господарської юрисдикції із заявою про захист державних та суспільних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дієвих засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності ті. господарського правопорядку. Прокурор - особливий суб'єкт господарського процесу і його участь у господарському судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у виключних випадках і порядку, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції, п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру»). Тобто функція представництва інтересів Я господарському суді є для органів прокуратури конституційною.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах державне в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійсненне представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Як свідчать матеріали справи, Дергачівська місцева прокуратура Харківської області повідомила позивача про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із позовом листом № 04-34-8091 вих-16 від 17.10.2016 р.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3- рп/9 (п. 2, 3 Резолютивної частини): під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади; під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 2 ГПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Крім того, основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи власності.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважу що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанні суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуд оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення прав власності, так і необхідність запровадження заходів з усунена несправедливості.

Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідність дотримання прав власників.

Пред'являючи позов у даній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значенню існування яких виправдовує застосування механізму розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірній правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у власність держави об'єкта незавершеного будівництва, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Повноваження територіальних органів Фонду державного майна України, як органів державної влади - регіональних відділень визначені Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 р. № 678, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 за № 935/21247 (далі - Положення).

Відповідно до цього Положення регіональне відділення:

розробляє пропозиції щодо приватизації державного майна та надає їх Фонду для складання та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації;

приймає рішення про приватизацію державного майна, у тому числі разом із земельними ділянками, на підставі переліків об'єктів, що підлягають приватизації, затверджених Фондом;

здійснює продаж державного майна у процесі його приватизації.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність звернення прокурора до суду з позовом по даній справі в інтересах держави в особі Фонду державного майна України по Харківській області.

Розглянувши поданий прокурором позов по суті, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 24.01.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Регіональне відділення) та юридичною особою Науково-виробниче підприємство «Електромонтаж» укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Сільське відділення зв'язку (СОС-3)» за № 1145, який 25.01.2009 р. посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №181 (а. с. 4-5).

Згідно з протоколом аукціону від 20.01.2005 по лоту №1, який затверджено начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 23.01.2005 р. , остаточна ціна продажу об'єкта незавершеного будівництва з урахуванням ПДВ становить 25212,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору Регіональне відділення - Продавець, зобов'язується передати у власність Науково-виробниче підприємство «Електромонтаж» - Покупцеві, об'єкт незавершеного будівництва «Сільське відділення зв'язку (СОС-3)» (далі - об'єкт незавершеного будівництва), який розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки та розташований на земельній ділянці розміром орієнтовно 0,5 га, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що зазначені в цьому Договорі.

Земельна ділянка окремо не виділена. Питання землекористування та остаточний розмір земельної ділянки під об'єктом вирішується новим власником самостійно згідно з порядком, встановленим чинним законодавством.

Допускається зміна первісного призначення об'єкта.

Згідно з п. 2.2 договору, розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються Покупцем шляхом безготівково перерахування усієї суми зі свого рахунку на рахунок Продавця.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Продавець та Покупець у п'ятиденний строк після своєчасних та повних розрахунків за придбаний об'єкт згідно з умовами п.2.3 цього Договору підписують акт приймання-передачі об'єкта.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що право власності на об'єкт приватизації виникає у Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта.

Згідно з п. п. 5.3, 5.4 та 5.7 Договору, обов'язками Покупця, зокрема є:

- протягом одного року з дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника і права користування земельною ділянкою під об'єктом з відповідною місцевою Радою;

- протягом 5 (п'яти) років з дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію;

- забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію.

Пунктом 5.5 Договору передбачена заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований об'єкт, до моменту здійснення повних розрахунків за об'єкт, завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки при наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням Продавця та відповідної місцевої ради шляхом укладення додаткової угоди.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов, які передбачені п.п.5.1-5.7 цього Договору, Продавець має право в установленому порядку на розірвання Договору, стягнення завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання Договору, та повернення об'єкта приватизації у власність Продавця.

Відповідно до акта приймання-передачі від 03.03.2006 б/н Продавець передав, а Покупець прийняв об'єкт приватизації.

Таким чином, Науково-виробниче підприємство «Електромонтаж» прийняло на себе права, обов'язки та відповідальність за виконання умов договору по відношенню до майна, розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, придбаного за договором від 24.01.2006 №1145 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Сільське відділення зв'язку (СОС-3)», укладеного між Регіональним відділенням та Науково-виробничим підприємством «Електромонтаж».

Відповідно до договору про зміни № 1 від 28.03.2011 р. до вказаного договору купівлі-продажу від 24.01.2006 № 1145, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 28.03.2011 р. за №1045, внесено зміни до п.5.4 Договору та продовжено строк зобов'язання завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію до 24.01.2012 р.

Відповідно до договору про зміни № 2 від 20.04.2012 р. до вказаного договору купівлі-продажу від 24.01.2006 № 1145, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 20.04.2012 р. за №1248, внесено зміни до п. 5.4 Договору та продовжено строк зобов'язання завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію до 24.01.2013 р.

Відповідно до договору про зміни № 3 від 26.03.2013 р. до вказаного договору купівлі-продажу від 24.01.2006 №1145, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 615, внесено зміни до п.5.4 Договору якими продовжено строк зобов'язання завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію до 24.01.2014 р., та п. 5.5 викладено у наступній редакції: «подальше відчуження об'єкта приватизації до моменту зняття з контролю Договору можливе лише за умови збереження для нового власника зобов'язань, визначених Договором, виключно за згодою Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області.»

Відповідно до договору про зміни № 4 від 31.03.2014 р. до вказаного договору купівлі-продажу № 1145 від 24.01.2006, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 31.03.2014 р. за № 362, внесено зміни до п. 5.4 Договору та продовжено строк зобов'язання з завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію до 24.01.2016 р.

Відповідно до акту поточної перевірки №1 від 25.01.2016 Регіональним відділенням встановлено, що Науково-виробничим підприємством «Електромонтаж» станом на 25.01.2016 р. не виконані вимоги п. п. 5.3, 5.4 договору купівлі-продажу незавершеного будівництва, а саме, не вирішене питання щодо переоформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом з відповідною місцевою радою, та не завершено будівництво та не введено в експлуатацію об'єкт, що є предметом договору, а саме, Сільське відділення зв'язку за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки на земельній ділянці розміром орієнтовно 0,5 га. Більше того, зазначеним актом встановлено, що об'єкт приватизації повністю демонтований, а будівельні матеріали і конструкції вивезені з території будівельного майданчика на якому залишись уламки плит перекриття та цегли.

Зазначені обставини, з урахуванням відповідних вимог чинного законодавства та п. 7.3. договору прокурор та позивач вважають такими, що є підставами для розірвання договору від 24.01.2006 №1145 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Сільське відділення зв'язку (СОС-3)», укладеного між Регіональним відділенням та Науково-виробничим підприємством «Електромонтаж», та повернення об'єкту незавершеного будівництва у відання держави, про що прокурором і заявлено позов в межах даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 525-526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вже було зазначено вище, за змістом п. 7.3. договору від 24.01.2006 №1145, право на розірвання цього договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва має Продавець у випадку невиконання Покупцем умов передбачених п. п. 5.1-5.7 цього договору.

Актом поточної перевірки №1 від 25.01.2016 встановлено, що відповідачем станом на 25.01.2016 р. не виконані вимоги п. п. 5.3, 5.4 договору купівлі-продажу незавершеного будівництва, а саме, не вирішене питання щодо переоформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом з відповідною місцевою радою та не завершено будівництво та не введено в експлуатацію об'єкт, що є предметом договору, а саме, Сільське відділення зв'язку за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки на земельній ділянці розміром орієнтовно 0,5 га.; крім того встановлено, що об'єкт приватизації повністю демонтований, а будівельні матеріали і конструкції вивезені з території будівельного майданчика на якому залишись уламки плит перекриття та цегли.

Суд констатує, що зазначений акт складено за участю відповідача, а останній в межах даної справи зазначені обставини жодним чином не спростував.

Крім того, суд також враховує факт тривалого невиконання відповідачем певних умов зазначеного договору, а саме, спірний договір укладено між сторонами 24.01.2006 р., тобто більше ніж 10 років тому, за які відповідач мав можливість здійснити переоформлення земельної ділянки об'єктом з відповідною місцевою радою та вчинити відповідні заходи щодо будівництва об'єкта, проте, останній навіть не забезпечив схоронність цього об'єкта в тому стані, який він мав на момент укладання договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог прокурора та вимог позивача про розірвання договору від 24.01.2006 № 1145 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Сільське відділення зв'язку (СОС-3)», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Науково-виробничим підприємством «Електромонтаж», та повернення об'єкта незавершеного будівництва у відання держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь прокурора підлягає стягненню судовий збір в сумі 2756 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва "Сільське відділення зв'язку (СОС-3)" № 1145 від 24.01.2006 р. зі змінами від 28.03.2011 р. № 1, від 20.04.2012 р. № 2, від 26.03.2013 р. № 3, від 31.03.2014 р. № 4, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337) та Науково - виробничим підприємством "Електромонтаж" (код ЄДРПОУ 14072061), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого 24.01.2006 р. за № 181;

Зобов'язати Науково - виробниче підприємство "Електромонтаж" (адреса: 61137, м. Харків, вул. Бєлінського, 6; код ЄДРПОУ 14072061) повернути у відання держави - Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 23148337) об'єкт незавершеного будівництва "Сільське відділення зв'язку (СОС-3)", який розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки та розташований на земельній ділянці розміром орієнтовно 0,5 га.

Стягнути з Науково - виробничого підприємства "Електромонтаж" (адреса: 61137, м. Харків, вул. Бєлінського, 6; код ЄДРПОУ) на користь Прокуратури Харківської області (код. 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 2756 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_6