Рішення

від 07.05.2007 по справі 16/124-07-3138а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2007 р.

Справа  № 16/124-07-3138А

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко

Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:    Кічук Ю.Ф. по дов. від 15.03.2007р.;

Від відповідача: не

з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі судових засідань НОМЕР_1 господарського суду Одеської області

(м. Одеса) адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації

Одеської міської ради про скасування розпорядження суб'єкта владних

повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1.) в порядку передбаченому

ст.ст. 11, 69, 106, 107, 110, 111, 121 та п. 6 розділу VII Кодексу

адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) звернулась

до господарського суду Одеської області з позовною заявою про скасування

розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від

ІНФОРМАЦІЯ_1р.НОМЕР_2 “Про приведення самовільно реконструйованої квартири

АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови”. Свої вимоги позивач обґрунтовує

порушенням Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради шляхом

прийняття оскаржуваного розпорядження прав та охоронюваних законом інтересів

СПД ОСОБА_1., як приватного підприємця, а також як власника зазначеної у

розпорядженні квартири щодо вільного, 

на   свій   розсуд,  

володіння,   користування   і розпорядження належним їй майном, та права

вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не 

суперечать закону.

Відповідач не скористався наданим

ст. 49 КАС України правом щодо участі свого представника у розгляді справи,

будь-яких пояснень, доводів та заперечень з приводу заявлених СПД ОСОБА_1

позовних вимог під час розгляду справи до господарського суду представлено не

було.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

ОСОБА_1. була зареєстрована в

якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи рішенням Київської

районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від

ІНФОРМАЦІЯ_2р. (свідоцтво НОМЕР_3) за юридичною адресою: м. Одеса, АДРЕСА_7

На підставі договору

купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_3р., укладеного між гр.ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1

посвідченого у нотаріальному порядку та зареєстрованому у реєстрі за НОМЕР_4,

позивач є власником квартири АДРЕСА_1 в місті Одесі, яка в цілому

складається  з чотирьох кімнат житловою

площею 66,8 кв.м., загальною площею 92,7 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК

України власник має право використовувати своє майно для здійснення

підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з листа інспекції

державного архітектурно-будівельного контролю від ІНФОРМАЦІЯ_4 р., володільцем

квартириАДРЕСА_1 проспекту самовільно були виконанні роботи по уривкі траншеї

для фундаменту прибудови у дворі будинку, а також виконаний демонтаж

міжкімнатних не несучих перегородок. Дозвіл на виконання будівельних робіт по

реконструкції квартири  інспекцією ДАБК

не видавалося.

ІНФОРМАЦІЯ_1р. Приморською районною

адміністрацією Одеської міської ради, керуючись ст.. 376 Цивільного кодексу

України, було прийнято розпорядження за НОМЕР_2 “Про приведення самовільно

реконструйованої квартири АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови”, яким ОСОБА_1

було зобов'язано привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 згідно з

проектом забудови та попереджено у разі невиконання вимог розпорядження про

звернення до судових органів з відповідним позовом. 

Не погоджуючись з приведеними вище

діями Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, посилаючись на

порушення її прав та охоронюваних законом інтересів як власника квартири

АДРЕСА_1 СПД ОСОБА_1., керуючись  п. 6

розділу VII КАС України, звернулась до господарського суду Одеської області з

позовними вимогами про скасування розпорядження Приморської районної

адміністрації Одеської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_1р.НОМЕР_2 “Про приведення

самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови”.

Враховуючи, що в оскаржуваному

розпорядженні ставиться питання про здійснення позивачем самовільної

реконструкції квартири та прийнято розпорядження з посиланням саме на ст.. 376

Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне звернутися до правових

положень даної законодавчої норми, якою врегульовані  питання самочинного будівництва.

Положення статті 376 ЦК України

визначають поняття самочинного будівництва як забудови на земельній

ділянці, яка не була належним чином відведена, або була відведена для іншого

цільового призначення, або будівництво здійснювалося без належного дозволу чи

належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і

правил.

Відповідно до наведених положень

статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено законодавцем як

забудова на земельній ділянці, тобто створення нового об'єкту будівництва.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем була здійснена лише

реконструкція вже існуючого об'єкту нерухомого майна, який належить останньому

на праві власності. Приймаючи до уваги те, що законодавцем розрізняються

поняття будівництва та реконструкції, суд доходить висновку щодо відсутності

підстав для визнання реконструйованого об'єкту нерухомості  самочинним будівництвом.

Крім того, слід зазначити, що

відповідно до вимог п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної

інвентаризації об'єктів нерухомого майна, 

затвердженої наказом Держбуду України від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_5та

зареєстрованої в Міністерстві юстиції України ІНФОРМАЦІЯ_6 за НОМЕР_6, з

послідуючими змінами та доповненнями, до самочинного будівництва не належать у

квартирах - перепланування,  не

пов'язані  зі  змінами 

(збільшення  чи  зменшення) 

житлової  або допоміжної  площ, 

без  порушення несучих

конструкцій;  збільшення житлової чи

допоміжної площ за рахунок  демонтування  перегородок, комор,  знесення 

печей,  камінів  та грубок, 

засклення балконів, лоджій, 

улаштування дверних прорізів у 

внутрішніх  некапітальних стінах;

перестановка в межах призначених приміщень, обладнання; поточний ремонт  будівель 

та  споруд  без 

змін  призначення приміщень.

На думку суду (п. 2 Роз'яснення

ВГСУ від ІНФОРМАЦІЯ_7р. НОМЕР_7 “Про деякі питання практики вирішення спорів,

пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”),

підставами для визнання акта недійсним є 

невідповідність його  вимогам  чинного 

законодавства  та/або  визначеній 

законом компетенції  органу,  який 

видав  цей  акт.  Обов'язковою  умовою визнання  акта 

недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного  акта 

прав   та   охоронюваних   законом  

інтересів підприємства   чи   організації 

-  позивача  у 

справі.

У відповідності до вимог ч. 1, 2

ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу, тобто при наявності підстав для звільнення від доказування. При

цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначалось вище,  Приморською районною адміністрацією Одеської

міської ради письмових заперечень проти позову надано не було, представник

відповідача у судові засідання  не

з'явився.

Відповідності до ч. 1, 2 ст. 4

Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями)

власник  на   свій  

розсуд   володіє,   користується   і розпоряджається належним йому майном та

має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не  суперечать закону.  Він 

може  використовувати  майно 

для здійснення  

господарської   та  іншої, 

не  забороненої  законом, діяльності, зокрема, передавати його

безоплатно  або  за 

плату у володіння і користування іншим особам, у зв'язку з чим будь-які

неправомірні дії третіх осіб, які обмежують повноту використання власником

наданих йому законом повноважень володіння, користування і розпорядження

належним йому майном, на думку суду, є порушенням чинного законодавства

України.

Згідно ч. 1 -3 ст. 48 Закону

України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями)

Україна   законодавчо   забезпечує 

громадянам, організаціям  та  іншим 

власникам  рівні  умови   захисту  

права власності. Власник 

може  вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч

би ці порушення  і  не 

були  поєднані  з 

позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Захист  права  власності 

здійснюється, у тому числі,  господарським судом.

Як вбачається з оскаржуваного

розпорядження від ІНФОРМАЦІЯ_1р.НОМЕР_2 в обґрунтування підстав його прийняття

відповідачем були покладені документи, надані КП “ДЕЗ “Жовтневе”, якими

встановлено проведення позивачем самовільної 

реконструкції квартири АДРЕСА_1, розташованої у будинку АДРЕСА_3 шляхом

здійснення демонтажу міжкімнатних перегородок. При цьому, будь-яких інших

порушень вимог діючого законодавства з боку 

ОСОБА_1.  розпорядженням  Приморської районної адміністрації Одеської

міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_1р.НОМЕР_2 не визначено.

Однак, як було зазначено по тексту

рішення вище, перепланування,  не

пов'язані  зі  змінами 

(збільшення  чи  зменшення) 

житлової  або допоміжної  площ, 

без  порушення несучих

конструкцій;  збільшення житлової чи

допоміжної площ за рахунок 

демонтування  перегородок, не  є самочинним будівництвом. Будь-яких інших

робіт позивачем не проводилося. По тексту листа інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю від ІНФОРМАЦІЯ_4р., приведеного вище, встановлено,

що  володільцем квартири була здійснена

засипка траншеї під фундамент прибудови, в зв'язку з чим даний факт і не

знайшов своє відображення по тексту оскаржуваного розпорядження. Більш того,

будь-якого проекту забудови для здійснення перепланування приміщення законом не

вимагається.

          Таким чином, розглянувши матеріали

справи, суд доходить висновку про те, що оскаржуване розпорядження від

ІНФОРМАЦІЯ_1р.НОМЕР_2 “Про приведення самовільно реконструйованої квартири

АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови” було прийнято з порушенням вимог діючого

законодавства, що призвело до порушення прав позивача як власника об'єкту

нерухомого майна.

Засадами чинного Цивільного кодексу

України в редакції від 16.01.2003р. передбачено, що кожна особа має право на

захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або

оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить

загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України від

16.01.2003р.).

Кожна особа має право звернутися до

суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі  визнання незаконними рішення, дій

бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим

або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може

захистити цивільне право  або інтерес

іншим способом, що встановлений законом (ст. 16 ЦК України від 16.01.2003р.).

Як зазначалось вище (п. 2

Роз'яснення ВГСУ від ІНФОРМАЦІЯ_7р. НОМЕР_7 “Про деякі питання практики

вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших

органів”), обов'язковою  умовою

визнання  акта  недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям

відповідного  акта  прав  

та   охоронюваних   законом  

інтересів підприємства   чи   організації 

-  позивача  у 

справі.

Підсумовуючи вищенаведене,

керуючись ст.ст. 4, 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р.

№697-ХХІІ  (з наступними змінами та

доповненнями), п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації

об'єктів нерухомого майна,  затвердженої

наказом Держбуду України від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_5та зареєстрованої в

Міністерстві юстиції України ІНФОРМАЦІЯ_6 за НОМЕР_6, з послідуючими змінами та

доповненнями, суд, приймаючи до уваги зміст оскаржуваного розпорядження та

обставини, покладені органом місцевого самоврядування в обґрунтування підстав

його прийняття, суд доходить висновку щодо неправомірності дій Приморської

районної адміністрації Одеської міської ради при прийнятті розпорядження від

ІНФОРМАЦІЯ_1р.НОМЕР_2 “Про приведення самовільно реконструйованої квартири

АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови”, яким були порушені права   та  

охоронювані   законом   інтереси ОСОБА_1., як суб'єкта

підприємницької діяльності та власниці об'єкту нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС

України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову

про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його

положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення

чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його

положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, з урахуванням

приведених вище висновків щодо необґрунтованості та безпідставності

оскаржуваного розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської

ради від ІНФОРМАЦІЯ_1р.НОМЕР_2 “Про приведення самовільно реконструйованої

квартири АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови”, 

а також вищенаведених положень КАС України оскаржуване розпорядження

слід визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судові витрати по сплаті судового

збору слід покласти на Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради

згідно зі ст.ст. 87, 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160

-163, 167 п.п. 3, 6 розділу VII Кодексу адміністративного

судочинства України, п/п “б”, “ж” п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про

державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати противоправним та скасувати

розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від

ІНФОРМАЦІЯ_1р.НОМЕР_2 “Про приведення самовільно реконструйованої квартири

АДРЕСА_1 згідно з проектом забудови”.

3.          Стягнути з Приморської

районної адміністрації Одеської міської ради / 65039,

           м. Одеса, вул. Канатна, 134, код

ЄДРПОУ 26303264 / на користь суб'єкта 

           підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 / 65000, м.

           Одеса, АДРЕСА_7, ідентифікаційний

номер НОМЕР_8 / витрати

          по сплаті судового збору в сумі 3

грн.40 коп. /три грн.40 коп./.

Відповідно до ст. 185 Кодексу

адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь

у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання

про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в

апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в

порядку та у строки, передбачені ст. 186 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили в

порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено

08.05.2007р.

Суддя