Постанова

від 30.05.2011 по справі 2а-5679/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2011 року 09:52 № 2а-5679/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі Рагімовій Н.А., за участю представників сторін:

від позивача: Боровицької О.П. (довіреність від 13.08.2010 р. № 5377/9/10-008),

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києві до Дочірнього підприємства "Ресторан" "Крим" про стягнення заборгованості у розмірі 20 941,13 гривень,- В С Т А Н О В И В:

Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства ресторан «Крим»(далі -відповідач, ДП Ресторан «Крим») про стягнення заборгованості у розмірі 20 941,13 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 20 квітня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик були направлені ДП Ресторан «Крим»за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до ч. 8 ст. 35, ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважаються врученими відповідачу.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 17 травня та 30 травня 2011 року відповідач не з'явився; належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДП Ресторан «Крим»(код за ЄДРПОУ 30863778) зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 21 квітня 2000 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Під час розгляду справи було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2011 року відповідачем було подано до ДПІ у Оболонському районі м. Києва декларацію по земельному податку за 2011 рік, в якій самостійно визначено суму земельного податку на 2011 рік у розмірі 153 611,95 грн. (по 12801,00 грн. за кожен місяць).

Самостійно визначену суму податкового зобов'язання по земельному податку за січень, лютий, березень 2011 року відповідачем було сплачено частково - у розмірі 17 461,87 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПКУ передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу першу податкову вимогу № 1/3464 від 03.09.2009 р. на суму 9 662,98 грн. та другу податкову вимогу № 2/4172 на суму 72 979,92 грн. (з якої за основним платежем -67 140,69 грн., за штрафними санкціями -5 553,26 грн. та за пенею -285,97 грн.).

Перша та друга податкові вимоги були вручені відповідачу 08.10.2009 року та 16.11.2009 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку із порушенням строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, відповідачу було нараховано пеню у розмірі 2 478,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та картки особового рахунку відповідача, заборгованість за даний період становить 20 941,13 гривень (18 462,29 грн. по земельному податку + 2 478,84 грн. сума пені).

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відсутність коштів або інших активів, які підлягають стягненню не є підставою для звільнення від конституційного обов'язку зі сплати податків.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 20 941,13 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства ресторан «Крим» (код ЄДРПОУ 30867378, адреса: м. Київ, вул. Малиновського, 5) заборгованість у розмірі 20 941,13 гривень (двадцять тисяч дев'ятсот сорок одна гривня 13 коп.) на користь Державного бюджету України (рахунок УДК у Оболонському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077916, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 33211811700006).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій