Рішення

від 23.11.2016 по справі 914/2365/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016р. Справа№ 914/2365/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Краєвському І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерттранском», м. Львів, до відповідача:Дочірнього підприємства «Газсервіс» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, про: стягнення 3.400,00 грн. - основного боргу, 375,36 грн. - пені, 204,0 грн. - інфляційних втрат та 92,78 грн. - трьох процентів річних. Представники: позивача:не з'явився, відповідача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №11 від 26.09.2016 р.).

Учасникам судового процесу, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерттранском» до Дочірнього підприємства «Газсервіс» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про стягнення 3.400,00 грн. - основного боргу, 375,36 грн. - пені, 204,0 грн. - інфляційних втрат та 93,90 грн. - трьох процентів річних. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.10.2016 р. В судовому засіданні від 26.10.2016 р. оголошувалась перерва до 09.11.2016 р.

Призначене на 09.11.2016 р. на 10 год. 30 хв. судове засідання не відбулося у зв'язку із повідомленням про замінування приміщення суду і необхідністю його обстеження, та екстренною евакуацією працівників суду та інших громадян, що підтверджується Актом перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів №670/16 від 09.11.2016 р. Вибухотехнічного відділу Головного управління національної поліції у Львівській області.

Ухвалою суду від 09.11.2016 р. продовжено строк розгляду справи та призначено до розгляду на 23.11.2016 р. Рух справи відображено у попередніх процесуальних документах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №04-09/15-М від 04.09.2015 р. не оплатив у повному обсязі вартості виконаних робіт. Внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3.400,00 грн. боргу, 375,36 грн. пені, 204,00 грн. інфляційних втрат, 93,90 грн. три проценти річних.

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3.400,00 грн. боргу, 375,36 грн. пені, 204,00 грн. інфляційних втрат, 92,78 грн. - три проценти річних.

Суд розцінює подану заяву як таку, що спрямована на зменшення позовних вимог, оскільки заявлена до стягнення сума трьох процентів річних - 93,90 грн. зменшена до 92,78 грн. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Тому у зв'язку зі зменшенням позовних вимог суд вирішує спір в межах заявлених 92,78 грн. трьох процентів річних.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву. У відзиві вказує на те, що позивачем не правильно визначено день початку прострочення зобов'язання, яким має бути 13.10.2015 р., а не 09.10.2015 р. Відповідно до стягнення підлягають 368,475 грн. пені, 32,42 грн. три проценти річних, 202,99 грн. інфляційних втрат. Крім того, просить зменшити розмір пені на 90%, оскільки відповідачу не було завдано збитків. Разом з тим, ДП "Газсервіс ПАТ "Львівгаз" є збитковим підприємством, що підтверджується звітами про фінансові результати за 9 місяців 215 року, за 2015 рік та за І півріччя 2016 року.

В судове засідання позивач не з'явився, причин неприбуття не повідомив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).

Крім того, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі був укладений договір №04-09/15-М від 04.09.2015 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець (позивач у справі) зобов'язується надати послуги з оцінки нерухомого майна, а саме: будівлі газонаповнювального пункту ДП "Газсервіс" за адресою: Львівська область, Буський район, м. Броди, вул. Чупринки М., буд. 19; будівель, загальною площею 171,0 кв.м. за адресою: Львівська область, Буський район, с. Купче, вул. Хмельницького Б., буд. 2-А.

Термін виконання робіт за договором - 15 днів (пункт 1.5 Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість послуг за цим договором згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток 1) становить 3.400,0 грн. без ПДВ.

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи, а відповідачем їх прийнято, про що свідчить: акт №58-09/15 прийому-передачі послуг з оцінкою майна від 28.09.2015 р. у сумі 3.400,00 грн.

Позивачем скеровано на адресу відповідача лист від 03.12.2015 р. №19 про оплату боргу у сумі 3.400,00 грн. Зазначений лист отримано відповідачем 03.12.2015 р. про що свідчить відмітка на примірнику, доданому до матеріалів справи.

Сторонами погоджено стан взаємних розрахунків станом на 26.09.2016 р., про що складено відповідний акт. Згідно з цим актом, відповідач визнав заборгованість перед позивачем у сумі 3.400,00 грн.

Відповідач доказів сплати боргу в сумі 3.400,00 грн. станом на день прийняття рішення суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу надання послуг з оцінки майна на підставі Договору та шляхом вчинення взаємних дій в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Як убачається із матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли з приводу надання послуг з оцінки майна за умовами Договору.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2.3 Договору передбачено, що кошти в розмірі визначеному пунктом 2.1 Договору перераховуються на п/р виконавця впродовж 10 банківських днів на підставі рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 3.400,00 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 5.3 Договору за перевищення терміну перерахунку коштів (пункт2.3 Договору) замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 375,36 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних в розмірі 92,78 грн. підлягають до задоволення.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат, встановив, що до стягнення підлягає інфляція у сумі 202,99 грн. В задоволенні решти суд відмовляє.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, то суд керувався таким.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. З урахуванням наведеного, взявши до уваги відсутність виконання зобов'язання боржником, майнові інтереси сторін, суд відхиляє заяву відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до статей 32, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано у повному обсязі доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги про відшкодування витрат на адвоката. У підтвердження надав договір про надання правової допомоги від 11.01.2016 р., укладений між адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.02.2016 р. серія ЛВ №000310) та товариством з обмеженою відповідальністю "Експерттранском" (надалі - клієнт). За умовами цього договору адвокат надає правову допомогу щодо захисту інтересів клієнта у справі щодо стягнення заборгованості за Договором №04-09/15-М-ТІ та №04-09/15-М про проведення незалежної оцінки із ДП "Газсервіс" ПАТ "Львівгаз". Надання правової допомоги підтверджується актом №2 від 07.09.2016 р. у сумі 1.000,00 грн. Зокрема, згідно з цим актом, адвокат надав такі послуги: ознайомлення з документами замовника (Договір № 04-09/15-М про проведення незалежної оцінки) - вартість послуги складає 150,00 грн.; аналіз чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини - вартість послуги складає 350,00 грн.; підготовка тексту позовної заяви та розрахунок розміру штрафних санкцій - вартість послуги складає 500,00 грн.

Відповідно до положень статті 44 Господарського процесуального кодекс України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина третя статті 48 Господарського процесуального кодекс України).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7 відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається із платіжного доручення №134 від 07.09.2016 р. оплату здійснено позивачем ФОП ОСОБА_2 у сумі 2.000,00 грн. за надання правової допомоги.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Відтак, суд відмовлє у стягненні 1.000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката. Вказане обґрунтовується тим, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом правової допомоги саме за даною справою (договір про надання правової допомоги від 11 січня 2016 року, укладений між позивачем адвокатом ОСОБА_2, не містить посилань про надання правової допомоги саме по справі №914/2365/16), а також не доведено обставин здійснення позивачем оплати послуг за надання правової допомоги в зазначеному розмірі саме в якості оплати послуг адвоката та безпосередньо адвокату, оскільки оплата таких послуг за зазначеним договором була здійснена позивачем на користь отримувача - ФОП ОСОБА_2, про що свідчить платіжне доручення №134 від 07.09.2016 р., у зв'язку з чим зазначені витрати не є витратами на послуги адвоката та, відповідно не є судовими витратами в розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Газсервіс» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (адреса: вулиця Золота, будинок 42, місто Львів, Львівська область, 79039; ідентифікаційний код 31216150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерттранском» (адреса: АДРЕСА_1, 79017; ідентифікаційний код 23958600 ) 3.400,00 грн. боргу, 375,36 грн. пені, 92,78 грн. трьох процентів річних, 202, 99 грн. інфляційних втрат, 1.377,72 відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Відмовити у стягнення 1.000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2016 року.

Суддя Трускавецький В.П.