Постанова

від 16.11.2016 по справі 911/2449/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. Справа№ 911/2449/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 16.11.2016

розглянувши апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області

на рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 (повне рішення складено 01.08.2016)

у справі №911/2449/15 (головуючий суддя Бабкіна В.М. судді Конюх О.В., Кошик А.Ю.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Богуславської міської ради Київської області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 01.09.2015 у справі №911/2449/15 позов було задоволено повністю, визнано укладеною з дня набрання чинності рішення суду додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15.09.2008 у відповідній редакції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 рішення господарського суду Київської області від 01.09.2015 у справі № 911/2449/15 було скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2016 рішення господарського суду Київської області від 01.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 911/2449/15 було скасовано, і справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 позовні вимоги, в редакції заявленій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Богуславська міська рада Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.

Справа розглядалась різними складами суду, розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Вказана судова колегія розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку і ухвалила постанову у даній справі.

ФОП ОСОБА_2 на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 - без змін.

Представник відповідача брав участь в судових засіданнях, надавав пояснення, підтримував доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у позові відмовити.

Позивач та представник позивача брали участь в судових засіданнях, надавали пояснення, заперечували щодо доводів апеляційної скарги та просили рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області - без задоволення.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням тридцять першої сесії Богуславської міської ради п'ятого скликання №449-31-У від 20.05.2008 було вирішено продовжити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, починаючи з 13.09.2008, на 5 років строк оренди земельної ділянки 0,0022 га, яку орендує підприємець по АДРЕСА_1 у межах м. Богуслав Київської області, та зобов'язано землекористувача протягом місяця з дня отримання виписки з рішення укласти договір оренди земельної ділянки в установленому законом порядку, а також встановлено розмір річної орендної плати - 10% від нормативної грошової оцінки.

15.09.2008 між Богуславською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець продовжує строк оренди земельної ділянки для комерційного використання, яку орендує орендар, без зміни її цільового використання, тобто для обслуговування та експлуатації існуючої стаціонарної малої архітектурної форми - павільйону для здійснення роздрібної торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0022 га, у т.ч. забудованих земель для комерційного використання - 0,0022 га.

Договір укладений строком на 5 років, і після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Сторонами визначено розмір належної до сплати орендної плати, яка вноситься в грошовій формі у розмірі 10% за рік від її нормативної грошової оцінки (п. 9 Договору).

Відповідно до п. 20 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється у семиденний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 41 Договору).

Так, договір оренди від 15.09.2008 зареєстрований у Богуславському районному відділі Київської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.01.2010 за № 041093700005.

Поряд з цим, згідно з додатковою угодою від 10.02.2012, яка зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 23.02.2012 за №822060004004243, сторонами було змінено умови користування земельною ділянкою, а саме:

- об'єктом оренди є земельна ділянка НОМЕР_1;

- зазначено новий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 5 договору);

- визначено розмір орендної плати за рік, що вноситься орендарем (п. 9 договору);

- доповнено пункт 13 частиною - зміни нормативно-грошової оцінки земель міста після її проведення (поновлення) відповідно до Закону України "Про оцінку земель";

- цільове призначення земельної ділянки - землі громадської забудови (п. 16 договору);

- п. 17 договору, який визначає умови збереження об'єкта оренди, викладено у новій редакції, відповідно до якої земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обмежень, встановлених класифікатором цільового використання, а саме (код згідно з КВЦПЗ - 03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) без зміни цільового призначення і дотримання вимог екологічного зонування.

Судом першої інстанції, враховуючи приписи ст.ст. 124-125 Земельного кодексу України, а також те, що договір оренди зареєстровано у Богуславському районному відділі Київської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, встановлено, що у позивача з моменту реєстрації вказаного договору - 21.01.2010 - виникло право оренди вказаної вище земельної ділянки. Отже, строк дії оренди за відповідним договором закінчився 21.01.2015, оскільки земельна ділянка передавалася позивачеві в оренду на 5 років.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу заяви від 20.10.2014 про поновлення договору оренди, а відповідно до витягу з журналу вхідної кореспонденції відповідача за 2014 рік, така заява відповідачу не надходила, проте позивач стверджує, що окрім заяви від 20.10.2014, він звертався до відповідача щодо поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки із заявами від 20.01.2015 та 07.05.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд заяви відповідача про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 20.01.2015 було винесено на сесію міської ради 24.02.2015. Однак, рішення за результатами розгляду такої заяви не прийнято, що підтверджується витягом з протоколу засідання ради та повідомленням листом № 489 від 10.03.2015 на адресу позивача.

У подальшому заяву позивача від 07.05.2015 про продовження договору оренди було винесено на розгляд сесії міської ради 15.05.2015. Разом з тим, рішення за вказаною заявою не прийнято, як свідчить витяг з протоколу засідання ради від 15.05.2015, про що позивача було повідомлено листом від 25.05.2015 № 1139.

У зв'язку з не укладенням додаткової угоди, позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Богуславської міської ради Київської області. В якому, позивач просить суд на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визнати укладеною (з дня набрання чинності рішенням суду) додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15.09.2008 між Богуславською міською радою Київської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, на строк до 21.01.2020, і на тих самих умовах, що визначені згідно з рішення 31 сесії 5 скликання Богуславської міської ради Київської області № 449-31-У від 20.05.2008, виклавши в наступній редакції:

"п. 1. Предметом додаткової угоди є внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 041093700005 від 15.09.2008 щодо поновлення строку дії договору на 5 років, до 21.01.2020.

п. 2. Орендодавець та орендар вирішили внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 041093700005 від 15.09.2008, а саме: п. 8 договору викласти в наступній редакції "Договір оренди укладено строком на 5 років, до 21.01.2020. Після закінчення строку договору "Орендар" має переважне право на поновлення його на новий строку. У цьому разі "Орендар" повинен не пізніше ніж за 90 (дев'яносто) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію."

п. 3. Інші умови договору оренди земельної ділянки № 041093700005 від 15.09.2008 залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.

п. 4. Ця додаткова угода є невід'ємним додатком до договору оренди земельної ділянки № 041093700005 від 15.09.2008.".

При прийняті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Богуславська міська рада Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосовано норми ст.31 та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка була чинна на момент спірних правовідносин. А також не досліджено належним чином докази, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (далі - ЗК України).

За приписами ч. 2 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 126 ЗК України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Так, колегія суддів зазначає, що укладений Договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.

Приписами ч. 2 ст. 792 ЦК України та ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, що регулює оренду землі, є Закон України "Про оренду землі", частиною першою статті 2 якого встановлено, що відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, зокрема, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

Так, у частинах 1-5 статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, якою передбачене переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору на укладення договору найму на новий строк, та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає можливість поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та немає заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" також фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди - 1) шляхом реалізації переважного права орендаря та 2) за відсутності заперечень, тобто наявності мовчазної згоди орендодавця щодо продовження орендарем користування орендованою спірною земельною ділянкою.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час закінчення строку дії укладеного між сторонами договору - 21.01.2015) передбачена інша, ніж переважне право орендаря, підстава поновлення договору оренди, а саме: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів:

-орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

-орендар належно виконує свої обов'язки за договором,

-відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди,

-сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Крім того, згідно з пунктом 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами і доповненнями), у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Як вірно встановлено господарським судом Київської області, оскільки у даній справі не розглядається спір про захист переважного права орендаря, тому дослідженню судом підлягає факт наявності чи відсутності заперечень орендодавця у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Враховуючи вищевикладене, а також докази наявні в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач:

- продовжує користуватися спірною земельною ділянкою;

- належним чином виконує обов'язки орендаря щодо сплати орендної плати, що підтверджується довідкою Богуславського відділення Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 28.04.2016 р. № 495;

- не отримував, протягом одного місяця після закінчення строку договору, листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі;

- подав до Богуславської міської ради заяву б/н від 20.01.2015 (вх. № 48 від 20.01.2015) про продовження договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Богуслав, вул. Франка, 2Б, строком на 5 років з проектом додаткової угоди, на той самий строк і на тих самих умовах, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, в порядку приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме - з 21.01.2015 до 21.01.2020.

При цьому, укладення відповідної додаткової угоди, в силу вимог ч. 8 тієї ж статті 33 Закону, є обов'язковим.

Відповідно до ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. При цьому відповідно до ч. 2 вказаної статті, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Дані обставини фактично свідчать про те, що спірний договір оренди землі є поновленим, а укладення між сторонами додаткової угоди до зазначеного правочину є лише документальним оформлення цього факту, яке не потребує прийняття відповідного рішення Богуславською міською радою.

Щодо твердження Богуславської міської ради про неможливість продовження дії договору оренди спірної земельної ділянки з позивачем, з огляду на те, що не дозволяється здійснювати господарську діяльність у прибережній захисній смузі річки, то господарським судом вірно встановлено, що вказана земельна ділянка (кадастровим № НОМЕР_2), яка є об'єктом оренди за відповідним договором, має цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та віднесена до категорії - землі житлової та громадської забудови, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 04.03.2015.

Крім того, стосовно твердження відповідача про ненадання позивачем доказів на підтвердження, чи правомірно на спірній земельній ділянці розташована тимчасова споруда, яка належить позивачеві, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правомірність встановлення споруди позивачем на спірній земельній ділянці не входить до предмету доказування у даній справі, а тому не впливає на передбачений ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Стосовно посилання апелянта на постанови Верховного Суду України, зокрема у справі № 3-161гс14 від 11.11.2014, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що підставою для поновлення договору оренди земельної ділянки були ч.ч. 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", в той час позивач посилається як на підставу для поновлення договору на ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Інших доводів та посилань апелянта, колегія суддів не бере до увагу, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків суду, а також у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивач користується спірною земельною ділянкою та сплачує орендну плату відповідно до вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Богуславської міської ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 у справі №911/2449/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2449/15 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк