Рішення

від 25.11.2016 по справі 368/1364/16-ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1364/16-ц

Провадження 2\368\708\16

Рішення

Іменем України

"25" листопада 2016 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого: судді Закаблук О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

Позивачка: ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, - Кагарлицька районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

17.10.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, - Кагарлицька районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, в якій позивачка просила суд винести рішення, яким:

- визнати за нею, - ОСОБА_1 пра власності на земельну ділянку розміром 1,8400 га для ведення особистого селянського господарства (пай), розташований за адресою: Київська область Кагарлицький район Леонівська сільска Рада;

- забов'язати Кагарлицьку районну державну нотаріальну контору внести її до реєстру нерухомого майна, як власника земельної ділянки розміром 1,8400 га для ведення особистого селянського господарства (пай), розташованого за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Леонівська сільська Рада.

17.10.2016 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

20.10.2016 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2016 року, позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви.

В судове засідання, яке відбулося 25.11.2016 року, представник відповідача, - Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, не з»явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без участі його представника, позов визнає.

В судове засідання, яке відбулося 25.11.2016 року, представник третьої особи, - Кагарлицької районної державної нотаріальної контори, не з»явився, проте, на адресу суду надійшла письмова заява, в якій третя особа просить суд слухати справу без участі її представника.

Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо часткового задоволення позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

У відповідності до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Так, предметом спору є нерухоме майно, - земельна ділянка, яка розташована на території Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, відповідно, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області як суду першої інстанції загальної юрисдикції.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

Спадкодавцем по даній справі є померла ОСОБА_2.

Ще за життя, а саме, - 02.03.1989 року спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїй онуці, - ОСОБА_1, яка є позивачкою по даній справі.

Даний факт підтверджується заповітом, складеним 02.03.1989 року в с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_2, яка на той час мешкала в с. Леонівка Кагарлицького району Київської області, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, - все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1.

Вищевкзаний заповіт був посвідчений секретарем Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 6.

11 вересня 2010 року померла спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_2.

Так, згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Місцем відкриття спадщини є с. Леонівка Кагарлицького району Київської області на підставі ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Місцем відкриття спадщини є с. Леонівка Кагарлицького району Київської області.

До спадкової маси після смерті ОСОБА_2 входили: дві земельні ділянки, будинок, грошові вклади.

Інших спадкоємці ні за заповітом ні за законом на спадщину нема.

Після смерті спадкодавця, - ОСОБА_2, позивачка ОСОБА_1 звернулась до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

У нотаріальній конторі за заявою позивачки ОСОБА_1 було відкрито спадкову справу № 350/2010 від 06.10.2010 року після смерті спадкодавця ОСОБА_2.

15.04.2011 року позивачка ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право власності у порядку спадкування на:

- земельну ділянку розміром 0,426 га, грошові вклади;

- житловий будинок;

- грошові вклади.

Свідоцтво ж про право власності на земельну ділянку розміром 1,8400 га для ведення особистого селянського господарства, яка входила до складу спадкової маси, позивачка ОСОБА_1 не отримала, оскільки на той час правовстановлюючі документи, якиб підтверджували право власності спадкодавця, - ОСОБА_2, на цю землю ще не були виготовлені в управлінні земельних ресурсів.

Державний акт на земельну ділянку розміром 1,8400 га для ведення особистого селянського господарства серія ЯЙ N2 908356 на ім'я ОСОБА_2 було видано лише 09 жовтня 2012 року, відповідно, майже по сплину 2 років після смерті спадкодавця.

Після отримання позивачкою ОСОБА_1 вищевказаного державного акту, вона подала його нотаріусу, проте, письмову відмову від вчинення нотаріальних дій нотаріус дав лише через кілька років, вказавши що такі питання вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як вказано судом вище, при житті спадкодавцем ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, яким все своє майно, де б воно не було, і з чого воно б не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_1, позивачці по даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Отже, згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шісь місців, який починається з часу відкриття спадщини.

Ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а такожу разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину спадкоємець може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вказано судом вище, нотаріус відмовив позивачці ОСОБА_1 в оформленні свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка є предметом спору в даній цивільній справі, оскільки був відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку на час смерті спадкодавця, він був виготовлений та виданий лише після смерті спадкодавця.

Отже, правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності спадкодавця, - ОСОБА_2, виданий після смерті самого спадкодавця, відповідно, вирішення питання визнання права власності на спірну земельну ділянку можливе лише по результатах розгляду цивільної справи на підставі рішення суду.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 не може в установленому законом порядку оформити через нотаріальну контору та прийняти у спадщину вищезазначену земельну ділянку, відповідно, їй слід скористатися належним способом захисту своїх прав, який визначено нормами ЦК та ЦПК України, ЗК України.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає, що за даних обставин право позивачки ОСОБА_1 на отримання спадщини за заповітом порушено, а тому повинно бути поновлено на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 1 ППВС України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, - спадкові відносини регулюються Цивільним Кодексом України, Законами України від 2 вересня 1993 року № 3425 - ХІІ «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року № 2709 - ІV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно - правовими актами.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов»язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, а саме, - право власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ( в редакції Закону № 5037 - VІ від 04.07.2012 року), державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, станом на даний час зареєструвати в установленому Законом порядку право власності покійної ОСОБА_2 на землю неможливо, в зв»язку з смертю особи, якій фактично належало нерухоме майно, так як згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент смерті, тому спадкодавець, відповідно, не може самостійно зареєструвати своє право власності на нерухоме майно чи уповноважити другу особу здійснити вказану вище дію.

Згідно п. 4.15. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», який затверджено наказом Міністерства Юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правоустановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в разі смерті фізичної особи, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», ст. ст. 328, 392, 1223, 1261, 1265, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 15, 118, 119, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа, - Кагарлицька районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, паспорт громадянина України серія СН 017864, виданий 28 вересня 1995 року Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку, яка розміщена на території Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, цільове призначення, - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222284800:04:304:0054, площею 1,8400 га, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 908356, виданий 19 жовтня 2012 року на ім»я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322220001003771, виданий на підставі розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 562 від 04.10.2012 року), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 11 вересня 2010 року.

В решті позову, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України.

Суддя: О.В. Закаблук