Рішення

від 22.11.2016 по справі 201/14960/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/14960/16-ц

Провадження №2/201/3262/2016р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Кірієнко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Домінат Плюс" про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

26.10.2016р. ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ТОВ „Домінат Плюс" про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка по тексту позову та її представник - ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 21.11.2016р.) в судовому засіданні посилалися на те, що працівниками ресторану, який належить відповідачам, восени 2016р. було встановлено паркан в районі будівлі 61 за адресою: АДРЕСА_1. Ця огорожа обмежує рух пішоходів, в тому числі з паркувального карману та фактично перешкоджає руху пішоходів. Так, під час однієї з прогулянок її майже збив автомобіль, оскільки вона була вимушена обходити паркан вздовж проїзної частини. Цей випадок став підставою для її звернення (скарг) 17.10.2016р. до різних установ міста (міської ради, управлінню патрульної поліції м. Дніпра, управлінню превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області) , між тим ніяких заходів цими установами вжито не було, вона навіть відповідей не отримала по цим зверненням. Встановлення цієї огорожі (паркану) порушує п.3.2., п. 23.1., п.2.5.2. Правил благоустрою міста Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013р., отже позивачка просила позов задовольнити з огляду на своє право на пред'явлення цього позову відповідно до п.1.1.8. Правил благоустрою міста Дніпропетровська та ст. 313 ЦК України.

Представник відповідача - ТОВ „Домінат Плюс" в судове засідання не з'явився, про дату судового засідання повідомлявся належним чином, в справі є відповідні документи (а.с. № 23).

До канцелярії суду 22.11.2016р. надійшла заява представника відповідача - Уварова А.О. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 21.11.2016р.), з якої вбачається, що представник просить справу розглянути за його відсутності, рішення по справі винести на розсуд суду (а.с. № 25, 26-27).

За таких обставин, суд ухвалою від 22.11.2016р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) постановив розглядати справи за відсутності сторони відповідача та про винесення судового рішення на загальних правилах цивільного судочинства відповідно до глави 7 розділу III ЦПК України (а.с. № 38-39).

Суд, вислухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Пунктом 1 ч. 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Так, в силу приписів ст.ст. 3, 11 ЦПК України, ст. 16 ЦК України особа, яка заявляє позовні вимоги, має скористатися цілком конкретним способом захисту свого порушеного (оспорюваного або невизнаного) права, загальний перелік яких, визначено зокрема в ст. 16 ЦК України.

Спосіб захисту, який було вибрано позивачкою у цій справі, передбачений ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме май1но та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 19.10.2016р. власником земельної ділянки (кадастровий номер:НОМЕР_1) площею 0,0725 га за адресою: АДРЕСА_1 (зараз адреса: АДРЕСА_1) є територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради. Між тим, ця земельна ділянка використовується ТОВ „Домінант Плюс" під кафе за договором оренди № 8037 від 25.08.2005р. зі строком дії до 17.09.2060р. з правом пролонгації (а.с. № 8).

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля (кафе) загальною площею 1146,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (зараз адреса: АДРЕСА_1) зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ „Домінант Плюс" (а.с. № 9).

Працівниками кафе восени 2016р. було встановлено огорожу (паркан), яка заважає пішоходам, обмежує їх рух, в тому числі з паркувального карману.

Ця огорожа (паркан) був встановлений з порушенням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Так, відповідно до ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», об'єктами благоустрою є малі архітектурні форми, серед яких зокрема є малі архітектурні форми: огорожі, ворота, грати.

Згідно до ч .2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Згідно до п. 3.2. Правил благоустрою міста Дніпропетровська затверджених Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013 р. за №44/43, на об'єктах благоустрою забороняється огороджувати територію загального користування та самовільно обмежувати рух пішоходів та транспорту.

Згідно до п. 23.1 Правил благоустрою міста Дніпропетровська затверджених Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013 р. за №44/43, межі прилеглої території будівель, споруд, земельних ділянок, підприємств, установ і закладів, будівельних майданчиків, ринків, вокзалів тощо визначаються таким чином:

- від головних фасадів (вуличних сторін) до лінії бордюрного каменя проїзної частини, а якщо основну вулицю (дорогу) супроводжує допоміжний проїзд, - до лінії ближнього до об'єкта бордюрного каменя цього проїзду.

Відповідно до п. 2.5.2 Правил благоустрою міста Дніпропетровська затверджених Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013р. за №44/43, підприємства повинні утримувати в належному стані прилеглу територію та не допускати порушення правил благоустрою.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд також враховує, що позивачкою надано висновок від 17.10.2016р. ПП „Ареал-центр" (ліцензія серії АД № 031142, дійсна до 28.02.2017р.- а.с.№ 36), згідно якого розміщена вздовж дороги по Набережній Січеславській м. Дніпро навпроти будівлі під № 61 огорожа (паркан) не відповідає вимогам стандартів в частині відстані розміщення від пішохідного переходу та не відповідає протипожежним вимогам в частині обмеження можливості проїзду до громадської будівлі (а.с. № 31-33). Цей висновок надавався на запит ОСОБА_1 відносно відповідності нормативно-правовим актам у галузі будівництва (ДБН, Сніп, стандартам, технічним умовам, тощо) згідно доданих до звернення фотографій (а.с. № 34-35). Так пунктом 4.4.1. („Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди" ДСТУ 3587-97) зазначається, що установлення дорожніх огороджень на незабезпечених для руху ділянках автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів, а також на залізничних переїздах повинно відповідати вимогам ДСТУ 2734, ДСТУ 2735, СНіП 3.06.03.

Як вбачається з висновку ПП „Ареал-центр" встановлення огорожі (паркану) навпроти будівлі під № 61 порушує п.1.6., 2.5., 2.6 ДСТУЦ 2735-94, а також не відповідає додатку 3.1. п.2 ДБН 360-92** (Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень).

При розгляді цивільної справи судом також враховано, що позивачка 17.10.2016р. (одночасно зі зверненням до ПП „Ареал-центр" для підготування висновку) звернулась із заявами (скаргою) до міської ради, управлінню патрульної поліції м. Дніпра, управлінню превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області, між тим відповідей у місячний термін вона не отримала (звернення зареєстровані 19.10.2016р., отже на день винесення судом рішення сплинув місячний термін для відповіді за Законом України „Про звернення громадян").

Відповідач, отримавши копію позовної заяви з додатками, заперечень суду не висловив, рівно, як і не надав жодного дозволу на встановлення цієї огорожі (паркану) (а.с. № 23, 25).

При прийняті рішення про задоволені позовних вимог з огляду на передбачені ст. 16 ЦК України способи захисту порушеного права, судом враховано й те, що в ході розгляду позову ОСОБА_1 не встановлено порушення нею положень ч. 2-5 ст. 13 ЦК України, як про це зазначає ч. 3 ст. 16 ЦК України.

ОСОБА_1 є належним позивачем в цій справі з огляду на положення пункту 1.1.8 Правил благоустрою міста Дніпропетровська, які затверджені Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013р. за №44/43, де передбачено, що громадяни, громадські організації мають право брати участь у виконанні Правил та контролювати їх виконання, а також надавати пропозиції, щодо внесення змін до Правил.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволені, судові витрати позивачки, які вона понесла при оплаті судового збору при подачі позову в розмірі 551грн.20коп. (а.с № 2), слід стягнути з відповідача на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.16 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами благоустрою міста Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013р., ст. ст. 8, 10, 11, 57- 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Домінат Плюс" про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Домінат Плюс" (код ЄДРПОУ: 33421805, адреса : 49006, м. Дніпро, вул. Кабардинська, буд. 2) знести огорожу (паркан) розміщену на прилеглій території вздовж дороги в районі будівлі 61 за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Домінат Плюс" (код ЄДРПОУ: 33421805, адреса : 49006, м. Дніпро, вул. Кабардинська, буд. 2) привести у попередній стан об'єкт благоустрою в районі будівлі 61 за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Домінат Плюс" (код ЄДРПОУ: 33421805, адреса : 49006, м. Дніпро, вул. Кабардинська, буд. 2) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551грн. 20коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя: Н.В.Ткаченко