Постанова

від 21.11.2016 по справі 805/3947/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 р. Справа №805/3947/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство "Стратеджист Медіа України" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство "Стратеджист Медіа України" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 408 997,00 грн, мотивуючи вимоги тим, що у відповідача існує податкова заборгованість, що виникла у результаті самостійно визначеної суми податкового зобов'язання. Оскільки самостійно заборгованість не сплачується, будь-які інші міри впливу з боку податкового органу задля погашення податкового боргу, відповідачем не виконуються, просить суд стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 408 997,00 грн.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство "Стратеджист Медіа України" (код ЄДРПОУ 34481823, проспект Леніна, буд.68, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) є юридичною особою та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу надавалася податкова звітність з податку на додану вартість із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання: податкова декларація № 9069307091 від 04.05.2016 року на суму 501,00 грн; податкова декларація № 9090394242 від 03.06.2016 року на суму 67,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України), який відповідно до пункту 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За наслідком проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Агромаш» за квітень 2015 року про що складено акт перевірки №303/05-81-15-01/35729838 від 10.12.2015 року на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008191501 від 29.12.2015 року про зобов'язання сплатити штраф у сумі 298 322,50 грн.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання зазначених вимог та з метою погашення податкового боргу податковим органом була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога форми "Ю" № 9461-17 від 12.03.2016 року.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. За наслідком несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання податковим органом формується податкове - повідомлення рішення з визначенням штрафу, що підлягає сплаті. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджуються: обліковою карткою платника податків, розрахунком ціни позову.

Матеріалами справи, підтверджено дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в сумі 80 370,73 грн в судовому порядку.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги. Податкова вимога ані в адміністративному порядку, ані в судовому порядку оскаржена не була.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство "Стратеджист Медіа України" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з розрахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне Агенство "Стратеджист Медіа України" (код ЄДРПОУ 34481823, проспект Леніна, буд.68, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 408 997 (чотириста вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 21.11.2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.