АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 17 листопада 2016 року апеляційні скарги представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 та самої ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року,
за участю: представника ОСОБА_7 , ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , поновлено у кримінальному провадженні № 12015000000000461 процесуальний строк на звернення до суду з відповідним клопотанням та накладено арешт на грошові кошти купюрами по 100 доларів США в кількості 97 купюр на суму 9700 (дев`ять тисяч сімсот) доларів США, та по 50 доларів США в кількості 4 купюр на суму 200 (двісті) доларів США, на загальну суму 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США, вилучені під час проведення обшуку від 22 вересня 2016 року в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, щоклопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав як для поновлення процесуального строку на звернення з відповідним клопотанням так і для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 та сама ОСОБА_6 , кожен окремо подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти та зобов`язати слідчого повернути ОСОБА_6 вилучені у неї під час обшуку грошові кошти.
Зокрема, апеляційні скарги мотивовані тим, що вищевказана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та не вмотивованою, оскільки не відповідає критеріям, які містяться у ст. 370 КПК України.
Так, автори апеляційних скарг посилаються на те, що слідчий у поданому клопотанні не зазначив будь-які обставини поважного характеру, які б об`єктивно могли перешкодити своєчасній подачі відповідного клопотання про накладення арешту.
Крім того, автори апеляційних скарг вважають, що вищевказане клопотання слідчого не підлягає задоволенню, оскільки не було доведено необхідність здійснення такого арешту та не обґрунтовано правову підставу для арешту майна. Разом з тим, жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, клопотання про арешт грошових коштів, вилучених у ОСОБА_6 під час обшуку подане в межах кримінального провадження, в якому відомості щодо останньої до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено і неможливо визначити, яке відношення така особа взагалі має до кримінального провадження, за фактом якого здійснюється досудове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи кожної апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості якого 30 липня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015000000000461, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що в період 01 січня 2014 року до цього часу, невстановленими досудовим розслідуванням членами злочинного угрупування, з метою прикриття незаконної діяльності створено, придбано та організовано діяльність низки підконтрольних суб`єктів господарювання, які зареєстровані на номінальних керівників та засновників, підконтрольних учасникам злочинного угрупування, які фактично реального відношення до їх діяльності та управління коштами на їх рахунках не мають.
На рахунки вказаних підприємств, відкритих у ПАТ «КБ «Преміум» (МФО 339555), AT «КІБ» (МФО 322540), ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), АТ «УкрСиббанк» (МФО ксл 351005), Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 351533), ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614), ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), ПАТ «Апекс-банк» (МФО 380720) ПАТ (код «Кредобанк» (МФО 325365) ПАТ «Південний» (МФО 328209) та в інших банківських установах членами ОЗУ було налагоджено надходження безготівкових грошових коштів від вітчизняних СГД різних форм власності, які, в свою чергу, перераховуються на рахунки низки інших підконтрольних членам ОЗУ суб`єктів господарювання, з явними ознаками фіктивності, також відкриті у зазначених банківських установах.
Зокрема на розрахункові рахунки таких суб`єктів господарювання службові особипідприємств як реального сектору економіки, так і інших СГД, а саме так звані замовники протиправних фінансових послуг, які зацікавлені в незаконній мінімізації податкових платежів, так і навпаки (з рахунків суб`єктів господарювання, з явними ознакам фіктивності на рахунки суб`єктів господарювання реального сектору економіки) перераховувались безготівкові кошти в сумі понад 98 млн. грн., які в подальшому були переведені в готівку, виведені з легального обігу та привласнені, чим було заподіяно велику матеріальну шкоду державі.
Крім того, в зазначений час, члени цього ж злочинного угрупування, використовуючи вищевказані суб`єкти господарювання з ознаками фіктивності вчинили ряд фінансових операцій з коштами, отриманими внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі.
Так, однією з кінцевих ланок в протиправній фінансовій схемі, являються фізичні особи підприємці або пов`язані особи перелічених юридичних осіб, з карткових рахунків та чекових книжок яких отримуються незаконно обготівковані грошові кошти, та у подальшому передавалися посадовим особам або представникам підприємств, з числа замовників протиправних послуг.
При цьому, з метою уникнення інтересу до діяльності протиправної фінансової схеми з боку представників контролюючих та правоохоронних органів, членами групи в податковій звітності відображається придбання підконтрольними підприємствами товарно-матеріальних цінностей у реально діючих підприємств, які за специфікою власної діяльності отримують невраховані готівкові кошти та потребують документального відображення «фіктивних» продаж власних товарів за безготівку, які насправді реалізуються за готівку.
Загальний обсяг незаконних фінансових операцій, що здійснюється вказаним «конвертаційним» центром щоденно складає від 2 до 5 млн. грн.
Правова кваліфікація вчинених злочинів: ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 209 КК України.
У ході розслідування зазначеного кримінального провадження отримано матеріали, які свідчать що активним учасником протиправної діяльності є і, зокрема, ОСОБА_9
22 вересня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_10 від 14 вересня 2016 року проведено обшук в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти купюрами по 100 доларів США в кількості 97 купюр на суму 9700 (дев`ять тисяч сімсот) доларів США, та по 50 доларів США в кількості 4 купюр на суму 200 (двісті) доларів США, на загальну суму 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США. Вказані кошти 26 вересня 2016 року слідчою ОСОБА_8 були визнані речовими доказами
27 вересня 2016 року слідчий слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , звернулася до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про поновлення у кримінальному провадженні № 12015000000000461 процесуального строку на звернення до суду з відповідним клопотанням та накладенням арешту на вищевказані грошові кошти.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року вищевказане клопотання слідчого задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за № 12015000000000461 про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку від 22 вересня 2016 року в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки, також це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які мажуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 22 вересня 2016 року в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, а тому доводи апелянтів стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Інші доводи, на які посилаються в апеляційних скаргах представник ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 та сама ОСОБА_6 , також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 та самої ОСОБА_6 , навіть з урахуванням усіх викладених у них доводів, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 172, 173, 376, 309, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , поновлено у кримінальному провадженні № 12015000000000461 процесуальний строк на звернення до суду з відповідним клопотанням та накладено арешт на грошові кошти купюрами по 100 доларів США в кількості 97 купюр на суму 9700 (дев`ять тисяч сімсот) доларів США, та по 50 доларів США в кількості 4 купюр на суму 200 (двісті) доларів США, на загальну суму 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США, які вилучені під час проведення обшуку 22 вересня 2016 року в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги представника ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_6 та власника майна ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/3543/2016 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2016 |
Оприлюднено | 16.03.2023 |
Номер документу | 62962151 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні