Справа № 815/5468/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2016 року 09 год. 10 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ТОВ "СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ БІЗНЕСУ" до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2016 року №№ 0005671405, 0005681405, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ТОВ "СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ БІЗНЕСУ" до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2016 року №№ 0005671405, 0005681405.
Ухвалою від 24.10.2016 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.
Представник позивача у судове засідання 22.11.2016 року не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (вхід. № 31076/16 від 22.11.2016 року).
Представник відповідача у судові засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, в тому числі посилаючись на письмові заперечення надані до суду раніше (а.с. 65-66). Надав додаткові усні пояснення, зазначивши, що ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Системні технології бізнесу» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України за митними деклараціями від 30.01.2015р №500060001/2015/002292 та №500060001/2015/002293. Перевіркою виявлено порушення позивачем пункту 2 статті 52 Митного Кодексу України. Закону України від 13.03.2012р року №4495-VI та п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI в частині надання недостовірних відомостей про товар, що призвело до заниження митної вартості товару та як наслідок, несплати у повному обсязі до Держбюджету податкових зобов'язань в сумі 109 759,44 грн. Надалі, 02.08.2016р. відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0005671405, яким збільшило суму грошового зобов'язання за платежем мито та товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на 26384,48 грн.: 21107,58 грн. - за основним платежем; 5276,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0005681405, яким збільшило суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість товарів, ввезених на територію України суб'єктом господарювання на 110814,83 грн.: 88651,86 грн. - за основним платежем: 22162,97 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Відтак, відповідач діяв в межах повноважень, законно й обґрунтовано, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Системні технології бізнесу».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, не прибуття в судове засідання позивача та його клопотання про розгляд справи без його участі, відсутність клопотань про допит свідків, експертів, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
Судом встановлено, що в період з 04.07.2016 по 08.07.2016року, головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Терновським М.С. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Системні технології бізнесу» (код ЄДРПОУ 36921063) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України за митними деклараціями від 30.01.2015р №500060001/2015/002292 та №500060001/2015/002293.
За результатами перевірки 21 липня 2016р. складаний акт №214/15-32-14-05-11/36921063, згідно висновків якого відповідачем встановлено порушення:
пункту 2 статті 52 Митного Кодексу України. Закону України від 13.03.2012р року №4495-VI;
п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI в частині надання недостовірних відомостей про товар, що призвело до заниження митної вартості товару та як наслідок, несплати у повному обсязі до Держбюджету податкових зобов'язань в сумі 109 759,44 грн.
02.08.2016р. відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0005671405, яким збільшило суму грошового зобов'язання за платежем мито та товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на 26384,48 грн.: 21107,58 грн. - за основним платежем; 5276,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0005681405, яким збільшило суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість товарів, ввезених на територію України суб'єктом господарювання на 110814,83 грн.: 88651,86 грн. - за основним платежем: 22162,97 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
08.08.2016 року ТОВ «Системні технології бізнесу» подало до Державної фіскальної служби України скаргу на Податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої винесено рішення від 2909.2016р. №21071/6/99-99-11-03-03-25.
Зазначеним рішенням Державна фіскальна служба України залишила без змін Податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.
Позивач вважає прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, відтак, звернувся до суду.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ БІЗНЕСУ" підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до абз. 3 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України ». Згідно п. 206.1 ст. 206 ПК України, під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Під час проведення митного контролю і митного оформлення, відповідно до п.1. 2. З, 4, ст. 54 Митного кодексу України , орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів.
Відповідно до пункту 5 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному ст. ст. 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 345 Митного кодексу України встановлено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України). Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч. 6 ст. 345 Митного кодексу України ).
В п. 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів в тому числі і направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
Згідно із ч. 1 ст. 351 Митного кодексу України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснюватися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 354 Митного кодексу України , результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу доходів і зборів.
Судом встановлено, що відповідно до Контракту № С-2 від 02.11.2010р. ТОВ «Системні технології бізнесу» здійснювало імпорт зазначеного товару (кава) в Україну, продавцем товару є Корпорація FB IMPORT & EXPORT CORP, (США).
Відповідно до п. 3.1. зазначеного контракту продавець поставляє товар покупцю на умовах CIF Одеса або CIF Іллічівськ. або СРТ Одеса, або СРТ Іллічівськ. або СІР Одеса або СІР Іллічівськ. Україна, відповідно до умов цього Контракту та Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2000р.).
Імпорт товарів за митними деклараціями від 30.01.2015р №500060001/2015/002292. №500060001/2015/002293 здійснювався на виконання зазначеного контракту та специфікації, з доповненнями, а саме - Додаткова угода №26 від 20.07.2012р. про що зазначено в графі 44 митних декларацій. Ціна товару була зафіксована у контракті 20.07.2012р. та Корпорація «FD IMPORT & EXPORT CORP.» була зобов'язана поставити товар за узгодженою ціною.
Згідно ст. 53 Митного кодексу України декларант (ТОВ «Системні технології бізнесу») подав усі оригінали документів яки він мав та яки підтверджували митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України. Заявлена Позивачем митна вартість товару прийнята органом доходів і зборів. Органом доходів і зборів при здійсненні митного оформлення по зазначених вище деклараціях, які подаватись позивачем до митного органу, не вчинено жодних застережень чи заперечень щодо зазначеної в цих деклараціях митної вартості, розмитнення здійснено в режимі "імпорту" та товари без будь-яких обмежень випущені на митну територію України.
Під час перевірки державним ревізором-інспектором здійснено співставлення даних експертної митної декларації від 17.12.2014 №ECS/321030/00/018179/2014, коносаментів EGLV 565400053680 та EGLV 565400053698 від 18.12.2014 року, сертифікат походження № PL/MF/AK 0133541 від 18.12.2014, які надані митними органами Республіки Польща з документами, що подаватися ТОВ «Системні технології бізнесу» під час митного оформлення товару на митній території України за МД від 30.01.2015р №500060001/2015/002292, №500060001/2015/002293. та встановлено їх ідентичність, а саме дані щодо товару, відправника, одержувача, умов поставки, номер контейнерів і кількісних характеристик.
Здійснюючи співставлення даних державний ревізор-інспектор використовував Документи отримані з Республіки Польща без їх перекладу.
Суд погоджується з твердженням позивача, що за результатами співставлення даних про товар, державний ревізор-інспектор зробив хибний висновок про те, що документи стосуються однієї поставки товару з огляду на наступне. У графі 2 «Відправник/Експортер» митних декларацій від 30.01.2015р №500060001/2015/002292, №500060001/2015/002293 зазначено - FD IMPORT & EXPORT CORP. USA. 520 White Plains Rd.. Suite 500. Tarrytown. NY 10591. Відповідно до розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника.
Якщо оформлення товарно-транспортного документа здійснюється після оформлення МД, а також якщо з урахуванням особливостей умов поставки товарів відповідно до правил Інкотермс відправником у транспортному документі вказаний нерезидент, у графі зазначаються відомості про відправника відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а за відсутності зазначених відомостей у такому договорі або іншому документі - про особу, вказану в графі 9 МД. Судом встановлено, що при експорті товару з Республіки Польща постачальником - «Strauss Cafe Poland/ Sp.z о.о.» (Польща) надані експортні інвойси від 17.12.2014р №1420000290 та №1420000290. При імпорті товару в Україну ТОВ «Системні технології бізнесу» надані інвойси (рахунки фактури) від 20.12.2014р №ЕІ-289/14 та №ЕІ-290/14. виписані Корпорацією «FD IMPORT & EXPORT CORP.». Відповідно до графи 4 коносаментів EGLV 565400053680 та EGLV 565400053698 від 20.12.2014 наданих ТОВ «Системні технології бізнесу » при митному оформленні, одержувачем вантажу зазначено - FD IMPORT & EXPORT CORP. USA. 520 White Plains Rd., Suite 500, Tarrytoeen. NY 10591. У графі 8 експортної декларації, копію якої відповідач отримав з Республіки Польща, одержувачем товару зазначена - «STRAYSS COFFEE B.V. PROF.J.H. BAVINCLAAN 21183 AT AMSTELVEEN» Нідерланди. У графі 17 цієї декларації зазначена країна призначення - «Izreal».
Разом з тим, суд зазначає, що продавцем товару зазначеному у митних деклараціях від 30.01.2015р №500060001/2015/002292, №500060001/2015/002293 є Корпорацієя «FD IMPORT & EXPORT CORP.» (США), а не (Польща), поставка товару зазначеному у митних деклараціях від 30.01.2015р №500060001/2015/002292, №500060001/2015/002293 здійснювалась відповідно до Контракту №С- 2 від 02.11.2010р. укладеному між ТОВ «Системні технології бізнесу» Корпорацією «FD IMPORT & EXPORT CORP», поставка товару зазначеному у митних деклараціях від 30.01.2015р №500060001/2015/002292, №500060001/2015/002293 здійснювалась за цінами визначеними у Контракті №С-2 від 02.11.2010р. та Додатковій угоді №26 від 20.07.2012р. Крім того, ТОВ «Системні технології бізнесу» повністю оплатило товар зазначений у митних деклараціях від 30.01.2015р №500060001/2015/002292, №500060001/2015/002293 Корпорації «FD IMPORT & EXPORT CORP.», що підтверджується відмітками на зазначених деклараціях та платіжним дорученням в іноземній валюті №110 від 30.06.2016р.
Відтак, суд дійшов висновку, що Документи отримані з Республіки Польща не доводять факту вчиненого заниження позивачем митної вартості цих товарів при митному оформленні їх на митній території України, оскільки ці товари придбані позивачем в США, отже висновки державного ревізора-інспектора про те що експортні та імпортні документи стосуються однієї поставки є хибними та необґрунтованими.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при здійснені перевірки, Відповідачем не досліджувались обставини взаємовідносин між компанією «Strauss Cafe Poland/ Sp.z о.о.» та Корпорацією «FD IMPORT & EXPORT CORP.», a саме ланцюг господарських операцій між ними.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що матеріали справи не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних рішень, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваних рішень.
Відтак, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідачем зроблено невірний висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно є протиправними, відтак підлягають скасуванню.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29)
Враховуючи, що суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог позивача питання про стягнення судового збору при зверненні до адміністративного суду вирішується судом відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ТОВ "СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ БІЗНЕСУ" до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2016 року №№ 0005671405, 0005681405 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 02.08.2016 року №№ 0005671405, 0005681405 .
Стягнути з ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ БІЗНЕСУ" ( код 36921063) судові витрати у розмірі 1378грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.
Суддя О.М. Тарасишина
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2016 |
Оприлюднено | 30.11.2016 |
Номер документу | 62970676 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Тарасишина О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні