Постанова

від 22.11.2016 по справі 826/3509/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 22 листопада 2016 року                      № 826/3509/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомКомунального підприємства «Київпастранс» доВідділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві третя особаУправління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва проскасування постанови ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство «Київпастранс» (далі по тексту – позивач, КП «Київпастранс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ВДВС Подільського РУЮ), третя особа – Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва, в якому просить суд: - скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 22.01.2016 року. Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не прибув. Заперечень на позов та документів на вимогу ухвали суду від 13.09.2016 не надав. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертався. Представник третьої особи в судове засідання також не прибув. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне. На примусовому виконанні у ВДВС Печерського РУЮ знаходиться виконавче провадження ВП №47019687. У межах вказаного виконавчого провадження постановою старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ від 22.01.2016 накладено арешт на кошти позивача, що містяться на його рахунках у межах суми 30253823,53 грн. Позивач зазначає, що відповідачем винесено вищезазначену постанову з порушенням норм Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі по тексту - Інструкція), та без урахування того, що між позивачем та кредитором – Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві затверджено графік погашення заборгованості зі сплати платежів до пенсійного фонду України в місті Києві до 2016 року. Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав. 19 вересня 2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №2а-10235/12/2670 про стягнення з позивача на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва заборгованості по сплаті штрафних санкцій та пені у розмірі 1008204,61 грн. Позивач зазначає, що 27 березня 2015 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47019687. 03 квітня 2015 відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 47019687 до зведеного виконавчого провадження ВП № 47136011 22 січня 2016 року ВДВС Подільського РУЮ прийнято постанову у виконавчому провадженні ВП №47019687 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти позивача, що містяться на його рахунках у межах суми 30253823,53 грн. Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Частина перша статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Відповідно до частин першої-третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови у межах суми стягнення. Таким чином, оскільки розмір заборгованості, за яким відкрито виконавче провадження ВП №47019687, становить згідно виконавчого листа від 19 вересня 2012 року 1008204,61 грн., саме в межах суми 1008204,61 грн. в рамках виконавчого провадження ВП №47019687 міг накладатися арешт на кошт позивача. Постанова відповідача від 22 січня 2016 року мотивована тим, що у ВДВС Подільського РУЮ на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №47136011, до складу якого входить 191 виконавчих проваджень по стягненню з КП «Київпастранс» боргу на загальну суму 30253823,53 грн. Проте, як встановлено судом, постанова від 22.01.2016 винесена не в рамках зведеного виконавчого провадження ВП №47136011, а в рамках виконавчого провадження ВП №47019687, тому накладення арешту на кошти позивача у межах суми 30253823,53 грн. в рамках виконавчого провадження ВП №47019687 є незаконним. Враховуючи викладене, на думку суду, дії ВДВС Подільського РУЮ по прийняттю постанови про накладення арешту на кошти позивача від 22.01.2016 ВП №47019687 не відповідають вимогам Закону України «Про   виконавче провадження», а така постанова підлягає скасуванню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ВДВС Подільського РУЮ не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов КП «Київпастранс» підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Київпастранс» задовольнити повністю. 2.   Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 22 січня 2016 року ВП №47019687. 3. Стягнути судові витрати в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (код ЄДРПОУ 24251770) шляхом їх безспірного списання з рахунків Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції за рахунок бюджетних асигнувань. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук