Постанова

від 21.11.2016 по справі 826/10140/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2016 року № 826/10140/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» про накладення арешту

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» (надалі - Відповідач) про накладання арешту на рахунки ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» (код ЄДРПОУ 20056801) .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач відмовився від допуску працівників податкового органу до перевірки проведення перевірки та отримання наказу і ознайомлення із направленням, у зв'язку з чим контролюючим органом прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту рахунків платника податків.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, в обґрунтування запереч зазначає, що Контролюючий орган мав намір провести документальну позапланову виїзну перевірку без наявності на те правових підстав для її проведення, наказ про проведення перевірки не відповідає нормам чинного законодавства України, тому Відповідачем правомірно не допущено посадових осіб Контролюючого органу до проведення перевірки.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» (код ЄДРПОУ 20056801) перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Місцезнаходженням відповідача є: 01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд.9, літера Ю.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві №933 від 25.05.2015 року з метою здійснення контролю та своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, відповідно до п.п.78.1.11п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на в.о. начальника управління податкового аудиту Риженкову К.В. покладено обов'язок забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Три Лайн Студіо» (код ЄДРПОУ 38932501), ТОВ «Промо Технолоджис» (код ЄДРПОУ 38990406) за період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р., ТОВ «Ліакон» (код ЄДРПОУ 39066912) за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р.

На підставі наказу № 933 від 25 травня 2015 року та направлень на перевірку № 1056/22-06 від 25 травня 2015 року управлінням податкового аудиту здійснено вихід на юридичну адресу відповідача, а саме: м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 9, літера Ю, однак прибувши на місце перевірки податкові інспектори не змогли провести перевірку у зв'язку з недопуском їх до проведення перевірки.

Відповідно до абз.5 п. 81.1, п.81.2 ст. 81 Податкового кодексу України складено акт відмови в допуску до перевірки № 272/3/26-50-22-06 від 25.05.2015 р.

Також податковим інспектором складено акт № 274/3/26-50-22-06 від 25.05.2015 року про відмову від підпису в отриманні копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.05.2015 р. № 933 ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна».

З урахуванням зазначеного, заступник начальника ДГП у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України та з врахуванням Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 26.05.2015 р. № 112/10/26-50-22-06 у відповідності до п.94.5-94.7 ст.94 Податкового кодексу України застосовано умовний арешт майна ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» о 17 год. 00 хв. рішенням від 26.05.2015 року №112/10/26-50-22-06.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2015 року у адміністративній справі №826/10165/15 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавас Ворлдвайд Україна" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування Наказу - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Хавас Ворлдвайд Україна» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2015 рокускасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Визнано протиправним та скасованно Наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» №933 від 25 травня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Згідно положень ст. 62 Податкового кодексу України, одним із способів податкового контролю, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є проведення перевірок платників податків.

Відповідно до п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Системний аналіз вказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що підставною для застосування арешту рахунків платника податків є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає у неправомірному не допуску до перевірки посадових осіб податкового органу з наявності законних підстав для її проведення незалежно від наявності в такого платника податкового боргу.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що оскільки на час розгляду справи набрало законної сили постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, якою визнано протиправним та скасовано Наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» №933 від 25 травня 2015 року, то у суду відсутні підстави для накладання арешту на рахунки платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та обставин Суд прийшов до висновку, що позов ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Хавас Ворлдвайд Україна» про накладання арешту на рахунки платника податків є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук