Ухвала

від 24.11.2016 по справі 908/1118/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/43/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.11.2016 Справа № 908/1118/13

Суддя господарського суду Запорізької області Азізбекян Т.А.,

розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Офіс-центр» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2013 р. у справі № 908/1118/13

за позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Орджонікідзевського району ( 69057 , м. Запоріжжя , вул. Адмірала Нахімова, 4).

до відповідача: Приватного підприємства В«Спеціалізоване підприємство В«Офіс - центрВ» (69005, м. Запоріжжя , вулиця Патріотична , буд. 80)

про стягнення суми

За участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 243/20-19 від 11.07.2016 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, адвокат, свідоцтво № 487, видане 16.07.2014 р.; договір про надання правової допомоги № 15/ХП від 07.11.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013р. до господарського суду Запорізької області звернувся концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії концерну В«Міські теплові мережіВ» Орджонікідзевського району з позовною заявою до Приватного підприємства В«Спеціалізоване підприємство В«Офіс-центрВ» про стягнення з відповідача 21 989,49 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію на підставі договору від 23.09.2002р. № 2309.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.07.2013 р. по справі №908/1118/13 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства В«Спеціалізоване підприємство В«Офіс-центрВ» на користь концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії концерну В«Міські теплові мережіВ» Орджонікідзевського району 21 989 (двадцять одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 49 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення у цій справі вступило у законну силу.

22.07.2013 р. на виконання вказаного рішення видано судовий наказ.

28.10.2016 р. до канцелярії суду надійшла заява Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Офіс-центр» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2013 р. у справі № 908/1118/13 у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства, та наявністю зведеного виконавчого провадження про стягнення з підприємства 110 775 грн. 59 коп.

Заяву про розстрочку виконання судового рішення подано заявником на підставі ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві відповідач вказує на те, що підприємство у змозі виконувати рішення суду у цій справі частинами на протязі року, а саме з 30.10.2016 р. по 29.10.2017 р., сплачуючи щомісячно по 1 975 грн. 83 коп., а всього 23 709 грн. 99 коп. (21 989, 49 - основного боргу та 1 720, 50 грн. судового збору).

Ухвалою суду від 31.10.2016 р. вказану заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення у цій справі прийнято до розгляду на 08.11.2016 р. на 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 08.11.2016 р. представник відповідача підтримав подану заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі, зазначивши про перерахування в рахунок погашення заборгованості по зведеному виконавчому провадженню ВП № 50660350 суму у розмірі 5 453 грн. 27 коп. В обґрунтування своїх доводів, відповідач надав копії документів, а саме: акту опису й арешту майна, спрощеного фінансового звіту, та платіжних документів, листа до позивача із пропозицією узгодження графіку погашення заборгованості.

Представник позивача заперечила проти надання розстрочки виконання судового рішення у цій справі, з підстав, викладених у письмовому відзиві, поданому до канцелярії суду 08.11.2016 р. Посилається на те, що фінансовий стан позивача є найгіршим за відповідача. Вказує на наявність значної заборгованості та накладання арешту на рухоме і нерухоме майно, про що додає відповідні докази. Вважає, що відповідач намагається ухилитись від виконання рішення суду у цій справі, оскільки з 23.06.2015 р. сплатив відповідачу лише 5453 грн. 27 коп. в жовтні 2016 року. На думку позивача, в даному випадку відсутні виключні обставини, які зумовлюють умови для надання розстрочки. Просить у задоволенні заяви відмовити.

Клопотанням від 08.11.2016 р. відповідач просив суд продовжити строк розгляду заяви на 15 днів , у зв'язку з можливістю надання боржником додаткових документальних доказів, в обґрунтування поданого клопотання.

Враховуючи необхідність перевірки інформації щодо часткового погашення суми боргу, суд визнав можливим продовжити строк розгляду заяви на 15 днів - до 24.11.2016 р. включно. Розгляд заяви призначено на 24.11.2016 р. об 11-00.

В судовому засіданні 24.11.2016 р. судом було встановлено, що відповідачем сплачено позивачу перший платіж за наданим ним графіком в сумі 1 975 грн. 90 коп., що підтверджується квитанцією № 9 від 23.11.2016 р. (із відповідним призначенням платежу) та не заперечувалось позивачем у цій справі. Окрім того, відповідач надав документи, в підтвердження наявності перед ним у третьої особи заборгованості за договором оренди приміщення та досягнення згоди із нею щодо погашенням платежів протягом 2016-2017 років. Також, відповідач надав фінансовий звіт із балансом підприємства на 30.09.2016 р. із збитками.

Представник відповідача наполягав на розстроченні виконання судового рішення.

Представник позивача заперечував проти надання відстрочки виконання судового рішення у цій справі.

Розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання, судом було винесено ухвалу про задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у цій справі, за наступних підстав:

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні (виключні) обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому слід мати на увазі, що господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, розстрочка виконання рішення надається лише в випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або утруднює його виконання, у зв'язку з чим, суд зобов'язаний оцінити ті обставини, на які посилається заявник (відповідач), та докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньо стійкою потенційною фінансовою базою в зв'язку з несприятливими тенденціями в виробництві, тощо.

Як заявляє відповідач у заяві, надаючи відповідні докази в підтвердження своїх доводів, останній має значні складнощі із виконання судового рішення у цій справі в коротший термін. Це пов'язано зі скрутним фінансовим становищем підприємства на цей час. Окрім того, існують інші судові справи про стягнення грошових сум на користь того ж позивача, з огляду на що виконавчою службою відкрито зведене виконавче провадження про стягнення 110 775 грн. 59 коп. Відповідач є суб'єктом малого підприємства. Має непогашену заборгованість перед ним іншого суб'єкта щодо якого погоджено графік сплати заборгованості. Та має змогу сплатити позивачу заборгованість за цим судовим рішенням, однак частинами та на протязі року.

В свою чергу, позивач також має значні фінансові труднощі та зауважує на не сплату відповідачем заборгованості за цим судовим рішенням значний час.

На підставі дослідження доказів, наданих до матеріалів справи, враховуючи доводи заявника, судом встановлено, що підприємство боржника (відповідача у справі) дійсно знаходиться у важкому матеріальному становищі. Є докази арешту майна. Підприємство є суб'єктом малого підприємництва і має як для такого підприємства чималу заборгованість, у т.ч. перед позивачем. Одноразове стягнення всієї суми заборгованості з відповідача може призвести до дуже негативних наслідків для цього підприємства. Про збитковість підприємства свідчить фінансова, балансова звітність станом на 30.09.2016 р.

В свою чергу, суд, також враховує і фінансовий стан позивача у справі. Однак, вважає, що ця заборгованість саме для позивача не є такою, що значно впливає на його фінансовий стан.

Проаналізувавши фінансовий стан і відповідача і позивача, дотримуючись балансу інтересів стягувача та боржника, беручи до уваги той факт, що заборгованість за цим судовим рішенням не є значною, порівняно із тими сумами заборгованості позивача, на які він посилається у відзиві на позовну заяву, і відповідач зможе оплатити суму заборгованості частинами згідно із запропонованим ним графіком, суд дійшов висновку про надання розстрочки виконання судового рішення у цій справі.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

За результатами розгляду заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення у цій справі, враховуючи сплачу відповідачем в період розгляду цієї заяви позивачу 1 975 грн. 90 коп. (платежу зазначеного як визначена до оплати сума до 30.10.2016 р.), беручи до уваги винесення цієї ухвали вже у листопаді місяці, суд дійшов висновку про задоволення заяви та розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2013 р. справі № 908/1118/13 щодо сплати заборгованості із основного боргу та судового збору в сумі 21 734 грн. 09 коп. (23 709 грн. 99 коп. - 1 975 грн. 90 коп.) на одинадцять місяців, зі сплатою рівними частками щомісячно, наступним чином: до 30.12.2016 р. - 1 975 грн. 83 коп., до 30.01.2017 р. - 1 975 грн. 83 коп., до 28.02.2017 р. - 1 975 грн. 83 коп., 30.03.2017 р. - 1 975 грн. 83 коп., до 30.04.2017 р. - 1 975 грн. 83 коп., до 30.05.2017 р. - 1 975 грн. 83 коп., до 30.06.2017 р. - 1 975 грн. 83 коп.; до 30.07.2017 р. - 1 975 грн. 82 коп., до 30.08.2017 р. - 1 975 грн. 82 коп., до 30.09.2017 р. - 1 975 грн. 82 коп.; до 29.10.2017 р. - 1 975 грн. 82 коп.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Офіс-центр» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2013 р. у справі № 908/1118/13 задовольнити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.07.2013 р. справі № 908/1118/13 щодо стягнення з Приватного підприємства В«Спеціалізоване підприємство В«Офіс - центрВ» (69005, м. Запоріжжя , вулиця Патріотична, буд. 80, код ЄДРПОУ 31037135) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Орджонікідзевського району (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4). заборгованості із основного боргу та судового збору в сумі 21 734 (двадцять одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 09 коп. на одинадцять місяців, зі сплатою рівними частками щомісячно, наступним чином: до 30.11.2016 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп., до 30.12.2016 р. - 1 975(одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп., до 30.01.2017 р. - 1975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп., до 30.02.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп., 30.03.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп., до 30.04.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп., до 30.05.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп., до 30.06.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 83 коп.; до 30.07.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 82 коп., до 30.08.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 82 коп., до 30.09.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 82 коп.; до 29.10.2017 р. - 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 82 коп.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Суддя Т.А. Азізбекян