Рішення

від 24.11.2016 по справі 909/842/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 р. Справа № 909/842/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАХМАРКЕТ",

вул. Щедріна, 146, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМДАХ",

вул. Грушевського, 1, с.Вербівка, Рожнятівський район,

Івано-Франківська область,77634;

про: стягнення передоплати в сумі 94 029,19грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАХМАРКЕТ", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМДАХ" неповернутої передоплати за товар в розмірі 94 029,19грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.16р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., “Чуйкіна проти України” № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.11.16р.

Позовні вимоги, позивач, виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору поставки товару №1 від 03.09.12р., на виконання умов якого, позивач, перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 174 030,95грн., в якості передоплати за деревину згідно рахунків - фактур №1 від 03.09.12р., №5 від 16.10.12р., №17 від 13.12.12р.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині поставки товару на суму здійсненої позивачем передоплати (деревина поставлена частково, вартістю 80 001,76грн.);

- неодноразове звернення до відповідача з вимогами №151 від 20.09.13р., №54 від 23.05.16р., про повернення попередньої оплати в сумі 94 029,19грн., яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- приписи ст. ст. 526, 615, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 220 Господарського кодексу України

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 19.10.16р., від 04.11.16р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи той факт, що позивач та відповідач, відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАХМАРКЕТ" (Покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕРАМДАХ" (Постачальник/відповідач) укладено Договір поставки товару №1 від 03.09.12р.

Згідно п.1.1.Договору, Постачальник зобов"язується поставити, а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити в строк та на умовах, передбачених цим Договором оброблену деревину та вироби з деревини в кількості та асортименті, вказаному у видаткових накладних, що супроводжують кожну поставку товару.

Товар поставляється виходячи з асортименту, що пропонується Постачальником та погодженого сторонами в підписаному Додатку №1 до даного Договору, що є невід"ємною його частиною (п.1.2.Договору).

Додатком №1 до Договору поставки товару №1 від 03.09.12р. сторони погодили асортимент товару, його найменування, одиницю виміру, максимальну кількість, орієнтований термін поставки.

Відповідно до п. 4.4. Договору розрахунок за кожну партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% передоплати або з відстрочуванням платежу на 14 банківських днів від дати поставки. Питання надання відстрочення платежу залишається в компетенції Постачальника в кожному окремому випадку.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що поставка товару здійснюється в терміни погоджені сторонами, що вказуються в рахунку-фактурі, сформованому Постачальником на підставі замовлення Покупця. При цьому граничний строк поставки партії товару не може перевищувати 20 календарних днів з дати отримання замовлення Покупця та оплати Покупцем рахунку-фактури на таку партію товару.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач - ТОВ "ДАХМАРКЕТ", на підставі виставлених відповідачем - ТОВ "КЕРАМДАХ" рахунків - фактур №1 від 03.09.12р. на суму 102 953,95грн., №5 від 16.10.12р. на суму 58 377,00грн., №17 від 13.12.12р. на суму 12 700,00грн. (а.с.22-24), перерахував на рахунок останнього, грошові кошти в загальній сумі 174 030,95грн., в якості передоплати за деревину, згідно Договору поставки товару №1 від 03.09.12р. Даний факт підтверджують виписки АТ "Ерсте Банк" від 05.09.12р., від 17.10.12р., від 17.12.12р. (а.с.46-52) з призначенням платежу "оплата за деревину згідно рахунку №1 від 03.09.12р., №5 від 16.10.12р., №17 від 13.12.12р." (оригінали банківських виписок оглянуто в судовому засіданні).

Однак, відповідач не довів виконання взятих на себе зобов"язань, в частині поставки товару на суму здійсненої позивачем передоплати - 174 030,95грн. Оброблена деревина та вироби з деревини, обумовлені Договором №1 від 03.09.12р., поставлені відповідачем позивачу на суму 80 001,76грн., про що свідчать належним чином оформлені підписані та скріплені печатками сторін видаткові, товарно-транспортні накладні №14 від 07.12.12р., №1 від 13.02.13р., №2 від 25.01.14р. (а.с.25-30).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами №151 від 20.09.13р., №54 від 23.05.16р., про повернення попередньої оплати в сумі 94 029,19грн. (а.с.31-34). Проте, доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Враховуючи той факт, що станом на 24.11.16р., в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили повернення відповідачем передоплати в сумі 94 029,19грн., то позивачем правомірно заявлено вимогу про їх стягнення в судовому порядку.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договір поставки товару №1 від 03.09.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Отже, у розумінні приписів наведеної норми, умовою для її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця. Законодавство не визначає форму пред'явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким способом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - позову, що ї здійснено в даному випадку. При цьому, помилковим визнається судом посилання позивача, зокрема, на ст.1212 Цивільного кодексу України, як на одну із матеріально-правових підстав для повернення попередньої оплати. Положенням ст.1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, про те, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі, укладено Договір поставки товару №1 від 03.09.12р., а кошти, які ТОВ "ДАХМАРКЕТ" просить стягнути з ТОВ "КЕРАМДАХ", отримано останнім у якості попередньої оплати за товар, який повинен бути поставлений за Договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень ст.1212 ЦК України, позаяк договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст.1212 ЦК України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач не довів виконання своїх зобов"язань, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 94 029,19грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача передоплати в сумі 94 029,19грн., обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 610-612, 614, 626-629, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТОВ "ДАХМАРКЕТ" до відповідача ТОВ "КЕРАМДАХ" про стягнення передоплати в сумі 94 029,19грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМДАХ", вул. Грушевського, 1, с.Вербівка, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77634 (ідентифікаційний код 38265272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАХМАРКЕТ", вул. Щедріна, 146, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000 (ідентифікаційний код 37429132) 94 029,19грн. (дев"яносто чотири тисячі двадцять дев"ять грн. 19коп.) 1 410,44грн. (одну тисячу чотириста десять грн. 44коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення складено 25.11.2016р.

Суддя С.Кобецька