Рішення

від 21.11.2016 по справі 912/3747/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 рокуСправа № 912/3747/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3747/16

за позовом Державного підприємства В«Національна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі відокремленого підрозділу В«АтоменергомашВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СВС-ПлюсВ»

про стягнення 92 545,20 грн

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 04.04.2016, зареєстровано в реєстрі за №642;

від відповідача - керівника ОСОБА_2

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Державне підприємство В«Національна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» в особі відокремленого підрозділу В«АтоменергомашВ» звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СВС-ПлюсВ» про стягнення штрафних санкцій за невиконання робіт за договором № 333/13143-08-15-00389 від 22.09.2015 у сумі 92 545,20 грн, із яких: 59827,20 грн пеня, 32718 грн штрафу. Також позивач просить покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою від 11.10.2016 господарський суд порушив провадження у даній справі, розгляд якої призначив на 11год. 00хв. 07.11.2016 та зобов'язав сторін подати суду необхідні для розгляду справи по суті докази.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладено Договір № 333/13-143-08-15-00389 від 22.09.2015, відповідно до якого відповідач зобов'язується за завданням позивача протягом 35 днів з дня укладення Договору №333/13-143-08-15-00389 від 22.09.2015 провести фарбувальні роботи козлових кранів ЗНСОтаТ, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. До Договору №333/13-143-08-15-00389 від 22.09.2015 сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 18.12.2015, згідно якої строк виконання робіт подовжено до 30.04.2016. Вказані роботи відповідач не виконав, чим порушив взяті на себе зобов'язання за Договором № 333/13-143-08-15-00389 від 22.09.2015, у зв'язку з чим позивач звертався до нього з претензією, на що отримав відповідь про неможливість виконання таких робіт.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору № 333/13-143-08-15-00389 від 22.09.2015 позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення штрафу у розмірі 32 718грн та пені у розмірі 59 827,20грн. Вказану відповідальність за невиконання робіт сторони передбачили у пункті 6.2. Договору № 333/13-143-08-15-00389 від 22.09.2015.

У судовому засіданні 07.11.2016 розгляд справи відкладено до 11год.30 хв. 21.11.2016 на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши господарському суду додатково витребувані документи.

Присутній у судовому засіданні керівник відповідача не надав заперечень по суті спору та інших доказів щодо спростування вимог позивача, зазначивши лише, що в разі задоволення позову і стягнення з його підприємства заявленої суми останнє припинить своє існування.

Оскільки відзив на позов не подано, справа розглядається за наявними матеріалами справи у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю В«СВС-ПлюсВ» (надалі - ТОВ В«СВС-ПлюсВ» , підрядник) та відокремленим підрозділом В«АтоменергомашВ» державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» (надалі - Замовник) укладено Договір № 333/13-143-08-15-00389 (надалі - Договір). Відповідно до пункту 1.1. Договору підрядник зобов'язується за завданням Замовника провести фарбувальні роботи козлових кранів ЗНСОтаТ, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Обсяг та склад робіт, що виконується Підрядником за Договором, технічні вимоги до них визначаються технічним завданням (додаток № 4), які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.2. Договору).

Роботи виконуються на території Замовника за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 17 (пункт 1.4. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору строк виконання робіт: 35 робочих днів з моменту укладення договору.

Загальна сума договору складає 467 400грн без ПДВ згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1) та відповідно до договірної ціни (додаток № 2) (пункт 3.1. Договору).

У Договорі зазначено додатки: 1) протокол узгодження договірної ціни; 2) договірна ціна; 3) заходи з охорони праці та пожежної безпеки; 4) технічне завдання.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками. Оскільки Договір підписаний без зауважень, господарський суд доходить висновку, що у відповідності до змісту пункту 8.9. Договору у кожної зі сторін наявний примірник Договору разом із його невід'ємними частинами - Додатками №1-4.

18.12.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони вирішили подовжити строк виконання робіт за Договором до 30.04.2016. Додаткова угода № 1 підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

21.04.2016 на адресу позивача надійшов пояснювальний лист № 31 від 18.04.2016 за підписом директора ТОВ В«СВС-ПлюсВ» , відповідно до якого відповідач заявляє про неможливість здійснення робіт за Договором, у зв'язку із форс-мажорними обставинами у березні 2016 року, а саме двоє працівників бригади пішли на службу до батальйону із добровольців в зону АТО. У зв'язку із викладеним відсутня можливість виконати фарбувальні роботи бригадою, яка складається із двох осіб. Підрядник вибачається за неможливість виконання зобов'язань за Договором.

На такий лист позивач відповів листом № 205/15 від 25.04.2016, у якому повідомляє про те, що вступ працівників відповідача до батальйону добровольців не є форс-мажорною обставиною в розумінні розділу 5 Договору, а тому відсутні підстави для невиконання взятих на себе зобов'язань за Договором. Також позивач у листі зазначає про відповідальність у вигляді штрафних санкцій, передбачену Договором в разі невиконання Підрядником взятих на себе зобов'язань. Водночас доказів надіслання такого листа господарському суду не надано.

Директор ТОВ "СВС-Плюс" ОСОБА_2 усно у судовому засіданні пояснив, що ним лист № 31 від 18.04.2016 не підписувався і позивачу не надсилався, це вчинено іншими особами - співробітниками ТОВ В«ЄвроконтактВ» , які мали намір виконувати роботи за Договором. У зв'язку із зазначеним господарський суд при розгляді даної справи не бере до уваги дане листування між сторонами, зокрема і лист № 31 від 18.04.2016.

Після закінчення строку виконання робіт за Договором позивачем надіслано відповідачу претензію за вих. № 2987/15 від 22.06.2016, у якому констатується невиконання робіт у строк передбачений Договором з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 і вимагається сплата пені у розмірі 24 772,20 грн та штрафу у розмірі 32 718 грн на підставі пункту 6.2. Договору у семиденний строк з моменту отримання даної претензії. Така претензія отримана відповідачем відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24) 29.06.2016.

Відповідач надав відповідь на претензію за підписом директора ТОВ В«СВС-ПлюсВ» ОСОБА_2, яким же і підписувався Договір та Додаткова угода № 1. Так відповідач повідомляє, що позивач вправі стягнути зазначені грошові кошти з відповідача, враховуючи умови Договору, але просить врахувати такі обставини. Директор зазначає, що став заручником ситуації, оскільки ні він ні будь-хто за його наказом не вели переговори стосовно укладення Договору. Такі переговори велися співробітниками ТОВ В«ЄвроконтактВ» , відповідно і договір мав укладатись з вказаним підприємством. Проте у такого підприємства відсутній дозвіл на проведення робіт підвищеної небезпеки і ТОВ В«СВС-ПлюсВ» запропоновано виступити субпідрядником, на що відповідач погодився. Однак в процесі переговорів виявилось, що позивач не працює на умовах субпідрядників і в результаті чого ТОВ В«СВС-ПлюсВ» перетворилось із субпідрядника у підрядника, а фінансову складову, по усній домовленості, повинно було нести ТОВ В«ЄвроконтактВ» . Але в процесі розвитку ситуації ТОВ В«ЄвроконтактВ» , для того щоб заощадити кошти, вирішив самостійно проводити роботи, а потім зовсім відмовився від виконання робіт, мотивуючи фінансовою недоцільністю. ТОВ В«СВС-ПлюсВ» не має фінансової можливості на виконання подібних робіт, і, як наслідок, у подібних тендерах участі не бере. Довівши справу до судового розгляду, зазначає відповідач, позивач вірогідно її виграє, а це у свою чергу призведе до того, що організація відповідача припинить своє існування. Виходячи із викладеного відповідач просить укласти угоду про скасування Договору.

Жодних доказів на підтвердження наведених у відповіді на претензію доводів відповідач не додав. У судовому засіданні клопотань чи заяв щодо зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) відповідачем також на заявлено, як і не надано доказів на підтвердження винятковості випадків, при яких можливе таке зменшення.

Вирішуючи даний спір господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.

Виходячи із правової природи укладений між сторонами Договір є договором підряду, правовідносини за яким регулюються, зокрема, параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Зі змісту Договору та Додатку № 2 до нього випливає, що підрядник виконує роботу із свого матеріалу і своїми засобами. На такому Додатку № 2 міститься підпис директора ТОВ В«СВС-ПлюсВ» ОСОБА_2 та печатка вказаного підприємства, що ним і не спростовано у судовому засіданні.

Щодо посилання відповідача на відсутність фінансової можливості для виконання робіт за Договором, то господарський суд не бере до уваги такі зауваження, оскільки враховується поняття В«свободи договоруВ» , яке розкрито у статті 627 ЦК України. Так відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, підписавши Договір, відповідач взяв на себе безумовний обов'язок по виконанню робіт, вказаних у Договорі. Посилання на фінансову допомогу іншого підприємства не береться до уваги господарським судом, оскільки такі твердження не доведені відповідачем належними доказами в силу приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того дані обставини господарський суд не вважає обставинами непереборної сили (форс-мажорними), оскільки відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також господарський суд враховує положення Договору, зокрема пункту 5.4., відповідно до якого обставини непереборної сили повинні бути підтверджені документами відповідних органів та організацій, які відповідачем не надані.

Господарським судом досліджено умови Договору та Додатків до нього щодо зобов'язань Замовника за таким Договором. Так відповідно до пункту 4.1.2 замовник зобов'язується передати підряднику документацію відповідно до технічного завдання. У Додатку № 4 до Договору В«Технічне завдання на проведення фарбувальних робіт козлових кранів ЗНСОтаТВ» у пункту 6 зазначено перелік документації, що надається Замовником виконавцеві - схема розміщення козлових кранів на ЗНСОтаТ. В жодному своєму листі відповідач не посилається на невиконання замовником умов Договору щодо подання такої схеми, а відтак господарський суд дійшов висновку, що невиконання підрядником робіт за Договором не є наслідком невиконання замовником свого обов'язку щодо надання такої документації. Позивач надав господарському суду скріншот сторінки поштового агента з відміткою відправлення, з якої неможливо встановити, що саме позивач і саме відповідачу направив лист із вкладенням і також неможливо встановити яке вкладення міститься до такого листа, зазначено лише найменування файлів "Кран козловий 20тн", "Кран козловий 32тн". З огляду на вказане такі докази господарський суд оцінює критично.

Крім того у Додатку № 3 до Договору "Заходи з охорони праці та пожежної безпеки під час проведення фарбувальних робіт козлових кранів заводу нестандартного обладнання та трубопроводів ВП "Атоменергомаш" передбачено, що підряднику необхідно надати нотаріально завірену копію діючого дозволу на роботи підвищеної небезпеки (роботи на висоті); копію наказів (розпоряджень) про призначення відповідальних з ОП та ПБ при виконання робіт; списки відповідальних за безпечне виконання робіт, що мають право видачі нарядів; списки керівників робіт; списки виконавців робіт (із зазначенням № посвідчення та дати проходження перевірки знань); списки старших виконавців при виконанні вогневих робіт; списки виконавців вогневих робіт; проект виробництва робіт.

Доказів надання вказаних документів позивачу відповідачем господарському суду не подано. Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення, що такі документи не надавались Замовнику, працівники Підрядника не прибували на об'єкт для виконання підрядних робіт, відтак і Схему розміщення козлових кранів на ЗНСОтаТ Підрядник не вимагав у Замовника.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не довів господарському суду, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання. Навпаки, відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання робіт за Договором, не приступив до їх виконання взагалі. Отже відповідачем не доведено відсутність його вини.

Враховуючи ненаправлення працівників для виконання робіт і невчинення дій спрямованих на таке виконання, ненадання документів, передбачених у Додатку № 3 до Договору, у відповідача не виникла потреба у отриманні від Замовника Схеми розміщення козлових кранів на ЗНСОтаТ, у зв'язку з чим відсутнє прострочення Замовника (позивача) відповідно до частини 1 статті 613 ЦК України, а наявне невиконання підрядником робіт, всупереч вимогам Договору за яку відповідач несе відповідальність, оскільки ним не доведено відсутність своєї вини.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Доказів виконання робіт у строк зазначений у Договорі, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 1 до 30.04.2016, господарському суду не надано.

З огляду на викладене господарський суд вважає доведеним факт невиконання підрядником - відповідачем у даній справі своїх зобов'язань за Договором, враховуючи такі положення чинного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є, зокрема, його невиконання. Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Нормами статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Господарським судом враховується, що відповідачем порушено зобов'язання негрошового характеру, а тому до відповідальності за таке порушення не застосовуються норми Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Відповідно до пункту 6.2. Договору сторони узгодили, що у разі порушення підрядником строків виконання робіт, він сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення; у разі, якщо прострочення становитиме більше 30 днів, підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.

Відповідно до зазначених, узгоджених сторонами, положень Договору, позивач обґрунтовано та правильно нарахував пеню у розмірі 0,1% від загальної суми Договору (пункт 3.1.) - 467 400 грн за кожен день прострочення з 01.05.2016 по 05.09.2016, за 128 днів і сума пені склала 59 827,20 грн.

Також позивач пред'явив до стягнення 7% штрафу від загальної суми Договору (пункт 3.1.) - 467 400 грн, оскільки відповідач не виконав своє зобов'язання по виконанню робіт за Договором і таке прострочення становить більше 30 днів. Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача розмір штрафу складає 32 718 грн.

Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, а тому задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«СВС-ПлюсВ» (28001, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Полтавська, 100, ідентифікаційний код 34218831) на користь Державного підприємства В«Національна атомна енергогенеруюча компанія В«ЕнергоатомВ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу В«АтоменергомашВ» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, а/с 306, ідентифікаційний код 26444970) 59 827,20 грн пені, 32 718 грн штрафу та 1388,18 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 25.11.2016.

Суддя Є. М. Наливайко