ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2016 року Справа № 915/1028/16
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02910048)
в інтересах держави в особі ОСОБА_1 з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076)
до відповідача ОСОБА_2 підприємства виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю В«Товариство ПівденнеВ» , просп. Леніна, 27, м. Миколаїв, 54021 (код ЄДРПОУ 13845454)
про стягнення заборгованості в сумі 16 159, 88 грн., у тому числі: 14 802, 05 грн. - основного боргу та 1 357, 84 грн. - пені.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 1131/10/01/08/16 від 07.06.2016 року;
від відповідача: ОСОБА_4, паспорт ЕО196187 виданий 16.08.1996 року, керівник;
в судовому засіданні приймає участь прокурор відділу ОСОБА_5, службове посвідчення №035062 видане 13.08.2015 року дійсне до 13.08.2020 року.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Миколаївської області звернувся заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі ОСОБА_1 з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 підприємства виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю В«Товариство ПівденнеВ» про стягнення заборгованості у сумі 16 159, 88 грн., у тому числі 14 802, 05 грн. - основної суми заборгованості та 1 357, 84 грн. - пені.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.09.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 18.10.2016 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.10.2016 року розгляд справи відкладено на 16.11.2016 року.
В судовому засіданні 16.11.2016 року судом оголошувалась перерва до 18.11.2016 року.
В судовому засіданні 18.11.2016 року судом оголошувалась перерва до 23.11.2016 року.
В судовому засіданні 23.11.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
16.11.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника позивача ОСОБА_1 з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради надійшла заява вх. № 19181/16 про припинення провадження по справі № 915/1028/16 (арк. 56).
В подальшому 18.11.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника позивача ОСОБА_1 з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради надійшла заява вх. № 19317/16, у якій позивач ОСОБА_1 з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради просив суд залишити без розгляду заяву від 16.11.2016 про припинення провадження по справі № 915/1028/16 за п. 1-1 ст. 80 ГПК України (арк. 79).
Представник позивача мотивував заяву допущенням арифметичних помилок при попередніх розрахунках.
Заява вх. 19181/16 від 16.11.2016 року про припинення провадження по справі № 915/1028/16 судом залишена без розгляду.
18.11.2016 року до господарського суду Миколаївської області від Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог вх. № 19315/16, в якій прокуратура просила суд стягнути з ОСОБА_2 підприємства виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю В«Товариство ПівденнеВ» на користь ОСОБА_1 з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради заборгованість в сумі 13 619, 07 грн., у тому числі 6 456, 49 грн. - основної суми заборгованості та 7 162, 58 грн. - пені (арк. 71-72).
Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог, керуючись ст. 22 ГПК України, судом встановлено, що подана заява відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права. Підставою для зменшення розміру позовних вимог став факт часткової оплати основного боргу та перерахунок пені за період з березня 2015 року по листопад 2016 року. Враховуючи вищевикладене, заява прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 23.11.2016 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.
Між ОСОБА_1 з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та МП ВК ТзОВ «Товариство Південне» укладено договір оренди нерухомого майна від 01.02.2012 року № 7115 (далі - Договір), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення площею 102, 4 м 2 за адресою: м. Миколаїв, просп. Леніна, 27 з метою використання як камери схову.
В порушення умов договору відповідач не виконував обов'язок щодо сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість із орендної плати перед місцевим бюджетом в сумі 6 456, 49 грн.
За несвоєчасну сплату орендних платежів позивачем відповідачу нараховано пеню.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 121 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, Законом України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України та умовами договору.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2016 року позовні вимоги в частині стягнення 6 456, 49 грн. заборгованості з орендної плати визнав повністю.
Щодо стягнення пені представник відповідача усно зазначив, що позивач в порушення законодавства нарахував пеню поза межами шестимісячного строку нарахування. Також, представник позивача зазначив про неможливість сплати пені, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Представником відповідача на виконання вимог ухвали суду також подано суду письмові пояснення по суті спору (арк. 51).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Між ОСОБА_1 з питань комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) та МП ВК ТзОВ «Товариство Південне» (орендар) було укладено Договір оренди № 7115 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 01.02.2012 року (далі - Договір) (арк. 10-11).
Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.02.2012 року до 01.02.2013 року включно.
В подальшому до даного договору між сторонами укладались додаткові договори від 08.02.2013 року, від 12.02.2014 року, від 17.03.2015 року, від 12.01.2016 року, від 15.03.2016 року щодо зміни розміру орендної плати, строку дії договору, площі орендованого майна (арк. 13-20).
Відповідно до п. 1 договору про внесення змін від 15.03.2016 року термін дії договору оренди продовжено строком на 1 рік (з 12.02.2016 року по 12.03.2017 року) (арк. 19).
Договір та додаткові договори підписані сторонами та скріплені печатками сторін.
Доказів припинення, розірвання та визнання недійсним договору оренди суду не подано.
Таким чином, на підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (надалі - майно), керуючись наказом орендодавця або балансоутримувача (відповідно до положення) нежитлове приміщення площею 102, 4 кв.м. (підвал), розміщене за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 27, вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за (експертною оцінкою, залишковою вартістю) 109 900, 00 грн. Майно передається в оренду для використання під камеру схову (арк. 10).
Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.
На виконання умов договору позивачем ОСОБА_1 з питань комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) передано, а відповідачем МП ВК ТзОВ «Товариство Південне» (орендар) прийнято об'єкт оренди за адресою пр. Леніна, 27, площею 102, 4 кв.м., про що між сторонами складено та підписано ОСОБА_5 приймання - передавання нежитлового приміщення від 01.02.2012 року (арк. 21).
Договором про внесення змін від 12.01.2016 року сторони домовились про зменшення площі орендованого майна шляхом внесення змін до договору та викладенням п. 1.1 договору в наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (надалі - майно), керуючись наказом орендодавця або балансоутримувача (відповідно до положення), нежитлові цокольні приміщення площею 68, 00 кв.м., розміщені за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 27/2, які знаходяться на балансі ТзОВ "Николаевдомсервис". Майно передається в оренду для використання під камеру схову (арк. 18).
На виконання умов договору про внесення змін від 12.01.2016 року відповідач МП ВК ТзОВ «Товариство Південне» (орендар) здав (повернув), а позивач ОСОБА_1 з питань комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) прийняв об'єкт оренди за адресою пр. Леніна, 27/2, площею 34, 4 кв.м., про що між сторонами складено та підписано ОСОБА_5 приймання - передавання нежитлового приміщення від 12.01.2016 року (арк. 22).
Отже, в користуванні орендаря МП ВК ТзОВ «Товариство Південне» залишилось нежитлове приміщення за адресою пр. Леніна, 27/2, площею 68 кв.м.
Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» ).
Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції договору про внесення змін від 12.01.2016 року) орендна плата визначається на підставі положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 № 10/15 (зі змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за січень 2016 року 2 904, 58 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Судом встановлено, що за період користування орендованим майном з лютого 2012 року по жовтень 2016 року відповідачу нараховано 190 935, 99 грн. - орендної плати.
Відповідачем частково проведено оплату за вищевказаний період в сумі 184 479, 49 грн., що підтверджується детальним розрахунком позивача (арк. 80-82).
Проте, починаючи з лютого 2015 року відповідачем допускались прострочки платежів.
Станом на день розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу по оренді становить 6 456, 50 грн.
До матеріалів справи подано копії банківських виписок про оплату орендних платежів, з яких вбачається, що в призначенні платежу відповідачем чітко вказувались періоди оплати (арк. 61-67, 84-101).
Таким чином, відповідачем не проведено оплату в повному обсязі за період користування майном з липня 2015 року по січень 2016 року (орендна плата у вказаних місяцях проводилась відповідачем частково).
Отже, заборгованість відповідача за період з липня 2015 по грудень 2015 року та за січень 2016 року (з урахуванням часткових оплат) становить 6 456, 50 грн.
Позивачем було направлено на адресу відповідача лист за № 1355/10/01/08/16 від 13.07.2016 року з вимогою погасити заборгованість та пропозицією достроково розірвати договір оренди, звільнити орендоване приміщення та повернути його у належному стані (арк. 26). Факт направлення листа підтверджується копією фіскального чеку (арк. 26 на звороті).
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Позивачем заявлено до стягнення 6 456, 49 грн.
Судом також враховано, що наявність заборгованості в розмірі 6 456, 49 грн. відповідачем визнано в судовому засіданні 23.11.2016 року, про що зазначено в протоколі судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, суд, не виходячи за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони (п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України), дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 6 456, 49 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця .
Перевіривши розрахунок розміру пені, нарахованої за прострочення платежів з орендної плати за період з березня 2015 року по вересень 2016 року на суму 7 162, 58 грн., судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем за період з 13.03.2015 року по 17.11.2016 року. Розрахунок пені у сумі 7 162, 58 грн. здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Нарахування пені здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 82-83). Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення пені в розмірі 7 162, 58 грн. за прострочення платежів з орендної плати є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід відшкодувати прокуратурі з відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
позов задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 підприємства виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю В«Товариство ПівденнеВ» , просп. Леніна, 27, м. Миколаїв, 54021 (код ЄДРПОУ 13845454) на користь позивача ОСОБА_1 з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076):
- 6 456, 49 грн. (шість тисяч чотириста п'ятдесят шість грн. 49 коп.) - основної суми заборгованості за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7115 від 01.02.2012 року;
- 7 162, 58 грн. (сім тисяч сто шістдесят дві грн. 58 коп.) - пені за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7115 від 01.02.2012 року.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 підприємства виробничо - комерційного товариства з обмеженою відповідальністю В«Товариство ПівденнеВ» , просп. Леніна, 27, м. Миколаїв, 54021 (код ЄДРПОУ 13845454) на користь Прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172):
- 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати прокуратурі після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено та підписано 24.11.2016 року
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2016 |
Оприлюднено | 01.12.2016 |
Номер документу | 62977428 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні