Рішення

від 21.11.2016 по справі 922/3356/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р.Справа № 922/3356/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до ТОВ "Науково-дослідний інститут автоматизованих систем", м. Харків про розірвання договору за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №232 від 12.01.2016

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до суду з позовом в якому просить суд :

- Розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 06.09.2010 № 1836 та Договір про внесення змін № 2 від 06.11.2012.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково-дослідний інститут автоматизованих системВ» на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна заборгованість по орендній платі за договором оренди нежитлових приміщень від 06.09.2010 № 1836 та договору про внесення змін № 2 від 06.11.2012 у сумі 85968 грн., 55 коп., заборгованість по пені у сумі 13 746 грн., 09 коп., на р/р 37325007002208.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю В«Науково-дослідний інститут автоматизованих системВ» з нежитлових приміщень № І, II, ІІ, ІІб, III, IV, V, Vа, Vб, Vв, Vг, Vд, Vе, VI, VII, VІІа, VIII, IX в підвальній частині нежитлової будівлі літ. А-4 загальною площею 248, 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, м-н. Павлівський, 4, та передати управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2016 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09 листопада 2016 року.

Представник відповідача в судове засідання 09 листопада 2016 року не з'явився.

Розгляд справи було відкладено на 21 листопада 2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Також представник позивача звернувся до суду із заявою (вх. № 39573 від 21.11.2016) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 21 листопада 2016 року свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі, яка направлялася на адресу відповідача повернулася до суду без доказів вручення відповідачу з поштовою відміткою "за закінченням строку зберігання".

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах селища, села, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. 04.07.2007 рішенням 14 сесії 5 скликання Харківської міської ради затверджено Статут територіальної громади м. Харкова, в якому зазначено, що територіальна громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень.

Відповідно до Положення про управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, управління є виконавчим органом міської ради, підзвітне і підконтрольне Харківській міській раді, підпорядковане міському голові, виконавчому комітету і Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Метою діяльності Управління є збереження та примноження власності територіальної громади м. Харкова, створення умов для ефективного її використання.

Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 06.09.2010 № 1836 та договорів про внесення змін № 1, 2 від 30.09.2011, 06.11.2012 (Договір) нежитлові приміщення № І, II, ІІ, ІІб, III, IV, V, Vа, Vб, Vв, Vг, Vд, Vе, VI, VII, VІІа, VIII, IX в підвальній частині нежитлової будівлі літ. А-4 загальною площею 248, 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків м-н. ОСОБА_3, 4 (нова назва м-н Павлівський) передано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих систем».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із п. 3.5 Договору про внесення змін № 2 від 06.11.2012, орендаря зобов'язано щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця сплачувати орендну плату за орендовані приміщення.

П.3.10 Договору про внесення змін № 2 від 06.11.2012 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та на користь міського бюджету відповідно чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

П. 7.1 Договору про внесення змін № 2 від 06.11.2012 передбачено, що орендодавець має право відмовитись від Договору і вимагати повернення Майна, що передане в оренду якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд.

ПП. 6 п. 7.2 Договору про внесення змін № 2 від 06.11.2012 передбачено, що орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків, якщо Орендар не виконує, зокрема, п. 3.5 Договору.

П. 7.2 Договору про внесення змін № 2 від 06.11.2012 передбачено, що орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків, у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Як вказує позивач, та що не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, Орендар, всупереч Закону та Договору не здійснював сплату коштів за оренду нерухомого майна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість по оплаті орендної плати станом на 08.06.2016 становить 85968 грн., 55 коп.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» виконання зобов'язання є істотною умовою договору оренди.

Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на адресу відповідача було направлено листи від 16.11.2015 № 14459, від 16.12.2015 № 15686, від 24.12.2015 № 16166 з повідомленням про намір звернутись до господарського суду Харківської області для примусового виселення та стягнення заборгованості з орендної плати з ТОВ «Науково-дослідний інститут автоматизованих систем» та розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами Договору передбачена можливість нарахування пені, позивачем зроблений розрахунок пені, відповідно до якого нарахована та не сплачена пеня складає 13746,09 грн. з урахуванням періодів прострочення сплати. Наданий суду розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами, та не спростований відповідачем.

Позивачем також заявлена вимога про розірвання вищезазначеного договору оренди.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» виконання зобов'язання є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. З ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 783 Цивільного кодексу України передбачено право орендодавця вимагати розірвання договору оренду, якщо орендар користується приміщенням всупереч договору.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 7.2 договору оренди - орендодавець має право вимагати розірвання договору у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Положеннями ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Суд зазначає, що аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати передачі їй майна, що було предметом договору, за актом приймання-передачі.

На теперішній час спірні приміщення не звільнено та Управлінню комунального майна та приватизації не передано, що тягне за собою неможливість власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитки місцевому бюджету.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих систем» (61166, м. Харків, вул. Кленова, 5, код ЄДРПОУ 21178937) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 37999649, р/р 37325007002208 ГУДКС України у Харківській області, МФО 851011) заборгованість по орендній платі за договором оренди нежитлових приміщень від 06.09.2010 № 1836 та договору про внесення змін № 2 від 06.11.2012 у сумі 85968 грн. 55 коп., пеню у сумі 13 746 грн. 09 коп. та судовий збір в розмірі 4251 грн. 72 коп.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 06.09.2010 № 1836 та Договір про внесення змін № 2 від 06.11.2012, укладені між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 37999649) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут автоматизованих систем» (код ЄДРПОУ 21178937).

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю В«Науково-дослідний інститут автоматизованих системВ» (код ЄДРПОУ 21178937) з нежитлових приміщень № І, II, ІІ, ІІб, III, IV, V, Vа, Vб, Vв, Vг, Vд, Vе, VI, VII, VІІа, VIII, IX в підвальній частині нежитлової будівлі літ. А-4 загальною площею 248, 50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, м-н. Павлівський, 4, та передати управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 37999649).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.11.2016 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1