Рішення

від 22.11.2016 по справі 923/1117/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року Справа № 923/1117/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства " Універсал Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрінфарм", м. Херсон"

про стягнення 77119 грн 95 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрінфарм" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №BL15161 від 27.03.2013 у розмірі 77119 грн 95 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 536, п. 2 ст. 551, ст.ст. 599, 611, 625, п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.10.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03.11.2016. Ухвалою суду від 03.11.2016 розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Сторони, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали про порушення справи від 19.10.2016 (а.с. 130), копіями витягів з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Херсонської області від 20.10.2016, від 03.11.2016, копіями списків згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 451 від 20.10.2016 та № 475 від 04.11.2016, але явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, відповідач витребуваних судом документів не надав.

Так, ТОВ "Катрінфарм" не знаходиться за своїм місцезнаходженням: 73025, м. Херсон, вул. Петренко, буд. 18, що вказано у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 03.11.2016, а тому і ухвала про відкладення від 03.11.2016 була повернута до суду без вручення адресату з поштовою відміткою "за зазначеною адресою не проживає", "нет фирмы".

Крім того, ухвали від 19.10.2016 та від 03.11.2016 надіслані на адресу відповідача: 73025, м. Херсон, вул. Петренко, 8, що вказана в позовній заяві, повернуті до суду без вручення адресату з поштовими відмітками "за зазначеною адресою не проживає", "нет фирмы", "указать номер квартиры".

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» від 02.06.2006 № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.2008, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибувВ» , „адресат відсутнійВ» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ТОВ "Катрінфарм".

Представник позивача надіслав письмові пояснення, якими підтримує позовні вимоги у повному обсязі та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Неявка представників сторін у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

27.03.2013 між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі - Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТРІНФАРМ" (далі - Позичальник) було укладено договір про надання овердрафту №BL15161 (далі - Кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого Банк надає Позичальнику короткостроковий кредит у формі Овердрафту шляхом сплати з поточного рахунку Позичальника, що відкритий у Банку, розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує кредитовий залишок грошових коштів Позичальника на такому поточному рахунку, та в межах встановленого на поточному рахунку Ліміту овердрафту.

Підпунктом 1.1.1. Кредитного договору передбачено, що на момент підписання цього договору Ліміт овердрафту становить 72 000 (сімдесят дві тисячі) гривень.

Відповідно до п.1.2.4. Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути основну суму овердрафту у повному обсязі не пізніше 01 березня 2014 року, а також сплатити плату за користування овердрафтом та виконати інші грошові зобов'язання згідно умов цього Договору не пізніше 14 березня 2014 року, якщо інший термін/строк повернення овердрафту та сплати інших грошових зобов'язань Позичальника не встановлюється згідно умов цього договору та/або відповідних додаткових угод до нього.

Пунктом 1.4.1. Кредитного договору передбачено, що за користування овердрафтом, наданим у межах цього Договору, встановлюється процентна ставка в розмірі 26% річних.

Відповідно до п.п. 1.4.2.1. Кредитного договору комісія за встановлення ліміту овердрафту становить 1,5% від суми Ліміту овердрафту, встановленої цим Договором.

Цільовим використанням (метою) кредиту є фінансування поточних витрат Позичальника (п.1.5. Кредитного договору).

Кредит завжди видається на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.2. ст.551 ЦК України).

Відповідно до п.5.2. Кредитного договору за користування кредитними коштами понад строк кредитування, встановлений цим Договором, та/або у разі прострочення термінів сплати процентів та/або винагороди, визначених цим Договором, Банк має право на власний розсуд додатково стягнути пеню, а Позичальник при цьому зобов'язується її сплатити в наступному розмірі, а саме подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Пеня стягується за кожен день прострочення виконання зобов'язань (не включаючи день погашення заборгованості), відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, але не обмежуючись нормативно-правових актів НБУ.

Відповідно до п.6.1. Кредитного договору «Сторони погодили, що відповідно до вимог законодавства України (зокрема, статей 525 та 611 Цивільного кодексу України), у випадку настання будь-якої із нижчевказаних обставин та направлення Банком Позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) Позичальника за цим Договором з дня направлення Банком відповідного повідомлення/вимоги Позичальнику».

«Обставинами, настання яких (або будь-якої з них) є істотним порушенням умов Договору та/або є підставою для встановлення нового терміну/строку виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) Позичальника за цим Договором, Сторони вважають: прострочення сплати чергового щомісячного платежу та/або інших грошових зобов'язань Позичальника за договором (зокрема, але не виключно щодо оплати Кредиту (його часин) та/або процентів за користування Кредитом тощо)».

Керуючись положеннями Кредитного договору 18.07.2014 позивач направив відповідачу вимогу дострокового погашення кредиту, яку відповідачем на момент подання даної позовної заяви не виконано (доказом є копія вимоги та зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як з'ясовано судом, станом на 01.09.2014 року заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 77 119,95 грн., у тому числі:

- заборгованість по сумі кредиту: 70 062,66 грн..;

- заборгованість по відсоткам: 811,03 грн.;

- пеня: 6 246,26 грн.

Згідно з п.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрінфарм" (73025, м. Херсон, вул. Петренко, буд. 18, ідентифікаційний код 32301092) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код 21133352) 77119 грн 95 коп. заборгованості за Договором про надання овердрафту №BL15161 від 27.03.2013, з яких: 70062,66 грн. основного боргу; 811,03 грн. заборгованість по відсоткам; 6 246,26 грн. пені та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2016

Суддя Л.М. Немченко