Рішення

від 22.11.2016 по справі 215/3111/16-ц

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/3111/16-ц

2/215/1459/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

у складі :

головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

при секретарі - Зоріній А.В.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в м.Кривому Розі в залі №1 справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОМОТОРСГРУП» про визнання договору недійсним, стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2016 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лізингової компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «АМГ», у3хвалою суду було уточнено найменування відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОМОТОРСГРУП» /далі Товариство/ про визнання недійсним договору майнового лізингу, стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 50000 грн.

В обґрунтування вказує, що 20.11.2015 р. уклала з відповідачем договір майнового лізингу №505132 /далі Договір/, погодивши умови Договору з менеджером, маючи намір придбати автомобіль, який надається у лізинг, а саме автомобіль: Kia Sportage, 2.0 AT 2WD Classic 2013 року випуску, вартістю 250 000,00 грн. Менеджер її запевнив, що це вартість автомобіля, яка включає в себе всі витрати за договором, за умови передоплати 20% вартості авто в сумі 50000 грн., в цьому випадку вона отримає автомобіль протягом 3-4 днів В додатку №1 до Договору було обумовлено марка автомобіля і його вартість 250000 грн.

В день укладення договору 20.11.2015 р., позивачем було оплачено 50000 грн., як передоплата, що підтверджується відповідною платіжною квитанцією, але в подальшому строк отримання автомобіля переносився, та її було повідомлено, що умови договору змінюються, та вона зможе отримати автомобіль за більш високу ціну.

Ознайомившись з текстом Договору, виявила що його зміст не відповідає домовленості, та додатку №1, зокрема п.8.2., та додатки №2-3, містили відомості щодо складу лізингових платежів, комісійної винагороди, авансу, сплати відсоткової ставки за користування предметом лізингу, комісії за супроводження договору, загальна сума першого лізингового платежу становить 182500 грн. Другий лізинговий платіж становить 174398,05 грн., в складі 125000 грн. як 50% вартості авто, відсотків 28091,11 грн., комісії 17556,94 грн., викупної вартості 3750 грн. Тобто загальна сума за договором лізингу, та згідно додатків №2-3 становить 356898,05 грн. що суперечить домовленості та додатку №1 з вартістю автомобіля в 250000 грн.

Оскільки умови Договору не відповідають досягнутій угоді між сторонами, не відповідають волевиявленню позивача, який мав намір взяти в лізинг автомобіль вартістю 250000 грн.

Недосягнення згоди стосовно істотних умов якою є вартість предмета лізингу та розмір лізингових платежів тягне за собою недійсність Договору згідно ст.ст.638 ч.1-2, 806-807, 203, 215, 1212 ЦК України дає позивачу підстави для повернення передоплати вартості авто в сумі 50000 грн.

Крім того вказаний Договір є змішаним договором, містить в собі елементи договорів оренди і купівлі-продажу згідно ст.ст.806 ч.2, 628 ЦК України. Оскільки згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, то Договір укладений в письмовій формі без нотаріального посвідчення є нікчемним згідно ст.220 ч.1 ЦК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, згодна на заочний порядок розгляду справи.

Представник відповідача в судові засідання 30.09.2016 р. та 22.11.2016 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи Товариство було повідомлене завчасно, належним чином, судовими повістками за зареєстрованим місцем знаходження вул.Івана Мазепи, 3 в м.Києві.

Судові повістки повернулася з зареєстрованого місця знаходження відповідача за спливом терміну зберігання, тому судом зроблено висновок, що Товариство повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки недобросовісно користується своїми процесуальними правами.

Вислухавши позивача дослідивши письмові докази суд вважає, що в порядку заочного розгляду справи зі згоди позивача, позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під відсутністю правової підстави на думку суду розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином згідно ст.ст.202-207 ЦК України.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Судом встановлено поясненнями позивача, додатками №1 та №4 до Договору а.с.11, 24 що позивач бажала взяти в лізинг автомобіль Kia Sportage, 2.0 AT 2WD Classic 2013 року випуску, загальною вартістю 250000 грн., для підтвердження саме такого наміру позивачем було сплачено авансовий платіж в сумі 50000 грн., відповідно до квитанції від 20.11.2015 р. а.с.26.

Згідно підписаного сторонами Договору від 20.11.2015 р. зокрема п.8.2., та додатків 2-3 а.с.10-23 - предметом договору є автомобіль Kia Sportage, 2.0 AT 2WD Classic 2013 року випуску, але склад лізингових платежів та загальний їх розмір становить 356898, 05 грн., включає в себе комісійну винагороду, аванс, сплату відсоткової ставки за користування предметом лізингу, комісію за супроводження договору. Перший лізинговий платіж становить 182500 грн. Другий лізинговий платіж становить 174398,05 грн., в складі 125000 грн. як 50% вартості авто, відсотків - 28091,11 грн., комісії - 17556,94 грн., викупної вартості 3750 грн. Тобто загальна сума за договором лізингу, та згідно додатків №2-3 становить 356898,05 грн. суперечить домовленості та додаткам №1 та №4, та отримувати автомобіль за такою ціною позивач не мав наміру.

Крім того, преамбулою до Договору визначено: «Вартість фінансування розуміє під собою одноразову плату за організацію та оформлення даного договору лізингоодержувача лізингодавцю при укладенні договору», тобто сума в 250000 грн. повинна включати в себе повну ціну автомобіля для позивача.

Відповідно до ст.806 ч.1 ЦК України - за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Ч.1 ст. 807 ЦК України визначено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Відповідно до п.2.1., п.2.3., п.4.4.1. Договору «2.1. Лізингодавець зобов'язується придбати та передати на умовах майнового лізингу у користування майно (надалі предмет лізингу, визначений п.3.1. цього договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору…

2.3. Замовлення предмету лізингу відбувається з моменту підписання лізингоодержувачем специфікації (додаток № 4 до цього договору) та сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу. Лізингоодержувач має право самостійно обирати ТЗ та продавця (постачальника) ТЗ і несе пов'язані з цим ризики…

Отже, спірний Договір, незважаючи на його найменування як договору «майнового» лізингу, за своїм змістом є договором фінансового лізингу, про свідчить наведене формулювання його предмету та істотних умов, які відповідають визначенню та вимогам, передбаченим Законом України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 723/97).

Так, згідно ст. 1 Закону № 723/97 фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 723/97 договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є:

-предмет лізингу;

-строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

-розмір лізингових платежів;

-інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.638 ч.1-2 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору якими є предмет договору, та умови які.. є істотними для договорів даного виду.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, виходячи з наведених норм обов'язковою передумовою укладення договору фінансового лізингу є досягнення згоди між лізингодавцем та лізингоодержувачем щодо всіх істотних умов, серед яких ст. 632 ЦК України та ст. 6 Закону № 723/97 визначена як істотна умова про вартість предмету лізингу та розмір лізингових платежів.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспрюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства…; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Крім того відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 723/97 передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ч.2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються зазальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з аналізу норм законодавства, договір лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи як договору оренди (найму), так і договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким, що не створює юридичних наслідків.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.05.2016 року по справі № 2608/2079/15-ц , та постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16.12.2015 р. по справі №6-2766 цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Аналогічно згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути майно потерпілому.

Таким чином недосягнення згоди стосовно істотних умов, укладення договору всупереч волевиявленню позивача, тягне за собою недійсність Договору, правова підстава отримання Товариством коштів відсутня, що згідно ст.1212 ЦК України дає позивачу право на стягнення авансового платежу в розмірі 50 000,00 грн.

Оскільки позивач як споживач, звільнений від сплати судового збору, а позов задоволено, з відповідача згідно ст.ст.81, 88 ЦПК України підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

На підставі ст.ст.628, 638, 799, 806, 807, 203, 215-216, 1212 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,27, 60,81,88, 209 ч.3, 212-215, 225-228 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити, визнати недійсним договір майнового лізингу №505132, укладений 20.11.2015 р. між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОМОТОРСГРУП».

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОМОТОРСГРУП» Ікод 14089073 на користь ОСОБА_1 ІІН НОМЕР_1 - 50000 / п'ятдесят тисяч/ грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТОМОТОРСГРУП» - 551 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.

Позивач має право оскаржити рішення подавши на протязі 10 днів з дня проголошення рішення апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу.

Відповідач має право на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення подати до Тернівського районного суду заяву про перегляд заочного рішення.

СУДДЯ: