Ухвала

від 22.11.2016 по справі 902/631/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22 листопада 2016 р. Справа № 902/631/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Сидоренко О.О.

позивача (стягувача, скаржника): ОСОБА_1, довіреність №184/16 від 27.04.2016р.,

у відсутності відповідача та Хмільницького міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання незаконним рішення головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, визнання недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2016р. №03-7234 та зобов"язання вчинити дії у справі

за позовом : дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Система" (вул. Столярчука, буд 22, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

про включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу,

В С Т А Н О В И В :

28.10.2016р. до господарського суду Вінницької області надійшла скарга дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вих. №31/13-3931 від 24.10.2016р. про визнання незаконним рішення головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, визнання недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2016р. та зобов"язання вчинити дії у справі №902/631/16.

Зазначена скарга мотивована незаконністю рішення головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки оригінал виконавчого документа із заявою про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016р. вих. №31/13-3688 надіслано на виконання до органу ДВС 04.10.2016р., тобто до 05.10.2016р., коли набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ. А тому при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був керуватися нормами старої редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-ХІV, яка не передбачала сплату авансового внеску та повернення виконавчого документу без прийняття до виконання з вказаної підстави.

Ухвалою суду від 31.10.2016р. вказану скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні (22.11.2016р.) представник позивача (стягувача, скаржника) вимоги, викладені в скарзі, підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Натомість Хмільницький міськрайонний відділ ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області повноважного представника в судове засідання не направив. При цьому у надісланому 14.11.2016р. на електронну та в послідуючому 21.11.2016р. на поштову адреси суду запереченні вих. №03-7989 від 14.11.2016р. відділ ДВС не погодився із поданою скаргою та просив суд відмовити в її задоволенні в повному обсязі, оскільки повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. є законним та обґрунтованим, так як стягувачем не було додано до заяви про відкриття виконавчого провадження підтвердження про сплату авансового внеску у розмірі двох відсотків суми, що підлягає стягненню. Разом з тим в заяві вих. №31/13-3688 від 04.10.2016р. стягувачем не зазначено підстав для звільнення його від сплати авансового внеску та не надано копії документів, які звільняють його від сплати зазначеного внеску. Крім того, позивачем (стягувачем) не надано відділу ДВС документального підтвердження моменту подання заяви про відкриття виконавчого провадження до поштового відділення (фіскального чеку, тощо) саме 04.10.2016р., тобто до набрання чинності нового Закону України "Про виконавче провадження". Відтак, підстав для задоволення скарги останній не вбачає.

Відповідач правом участі в судовому засіданні з розгляду скарги не скористався, хоча про час та місце її розгляду повідомлявся належним чином ухвалою, яка надсилалася йому рекомендованою кореспонденцією.

Разом з тим суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та відділу ДВС належним чином про час і місце розгляду скарги і забезпечення явки їх представників в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача (стягувача, скаржника), з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги і її вирішення по суті, суд встановив наступне.

В провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/631/16 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Система" про включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Рішенням суду від 13.09.2016р. позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю: зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю "Система" включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у розмірі 8366 грн 91 коп. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Система" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1378 грн витрат зі сплати судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частинні включення до проміжного ліквідаційного балансу 1378 грн витрат зі сплати судового збору.

27.09.2016р. на виконання вищевказаного рішення суду видано відповідні накази, які надіслано на адресу стягувача.

Повідомленням державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 11.10.2016р. №03-7234 на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII повернуто виконавчий документ (наказ господарського суду Вінницької області від 27.09.2016р. по справі №902/631/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Система" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1378 грн судового збору) без прийняття до виконання з підстав не сплати авансового внеску в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати.

28.10.2016р. на адресу суду від дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надійшла скарга вих. №31/13-3931 від 24.10.2016р. про визнання незаконним рішення державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, визнання недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.10.2016р. та зобов"язання вчинити дії у справі №902/631/16.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних міркувань щодо поданої скарги.

Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому ст. 116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи в обґрунтування вимог скарги позивач (стягував) зазначає, що ним надіслано оригінал виконавчого документа із заявою про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016р. вих. №31/13-3688 на виконання до органу ДВС 04.10.2016р., тобто в період дії норм старої редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-ХІV, яка не передбачала сплату авансового внеску та повернення виконавчого документу без прийняття до виконання з вказаної підстави. Разом з тим відділ ДВС у поданих до суду запереченнях вказує, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11.10.2016р. є законним та обґрунтованим, так як стягувачем не було додано до заяви про відкриття виконавчого провадження підтвердження про сплату авансового внеску у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016р. При цьому стягувачем не надано відділу ДВС документального підтвердження моменту подання заяви про відкриття виконавчого провадження до поштового відділення (поштовий чек, тощо) саме до 04.10.2016р., тобто до набрання чинності нової редакції Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Частиною 2 ст. 255 ЦК України передбачено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Відповідно до ст. 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Водночас, як слідує з матеріалів скарги, заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 27.09.2016р. по справі №902/631/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Система" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1378 грн судового збору, позивачем (стягувачем, скаржником) рекомендованою кореспонденцією надіслано на адресу відділу ДВС 04.10.2016р., про що свідчить фіскальний чек КМА УДППЗ "Украпошта" від 04.10.2016р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0411615590630, у якому вказана дата подання поштової кореспонденції, адресованої Хмільницькому міськрайонному відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, 04.10.2016р. Крім того, факт відправлення відділу ДВС позивачем (стягувачем) зазначеної поштової кореспонденції 04.10.2016р. підтверджується також витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про відправлення та отримання адресатом зазначеного поштового відправлення.

Таким чином, із поштового відправлення, яким направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом з наказом господарського суду Вінницької області від 27.09.2016р. по справі №902/631/16 позивачем (стягувачем) вбачається, що її здано на пошту 04.10.2016 року, тобто до набрання чинності нової редакції Закону України «Про виконавче провадження» (05.10.2016р.) , згідно із ст. 26 якого до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В силу вимог ч.3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, загальним та таким, що поширюється на всі акти цивільного законодавства, є правило, відповідно до якого новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обов’язків, що виникли після набрання ним чинності, і до тих юридичних фактів, що настали після набрання чинності таким актом. Тобто, усі ті юридичні наслідки, які відповідно до юридичних фактів, що відбулися в минулому, вже настали, за загальним правилом, зберігають свою силу. Натомість усі юридичні факти, що виникли після набрання чинності но вим актом, підпадають під його дію.

Крім того, пунктом 7 перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року набрав чинності 05.10.2016 року .

Натомість позивачем (стягувачем), як зазначалось вище, направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом з наказом господарського суду Вінницької області від 27.09.2016р. по справі №902/631/16 на адресу відділу ДВС 04.10.2016 року.

А тому, при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був керуватися нормами редакції Закону України «Про виконавче провадження» N606-XIV від 21 квітня 1999 року, яка не передбачала сплату авансового внеску та повернення виконавчого документу без прийняття до виконання з вказаної підстави.

Однак державним виконавцем не враховано того, що скаржником подано заяву до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, тобто до 05.10.2016 року та винесено повідомлення від 11.10.2016р. №03-7234, яким повернуто виконавчий документ (наказ господарського суду Вінницької області від 27.09.2016р. по справі №902/631/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Система" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1378 грн судового збору) без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо, зокрема, стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обовязковим.

Таким чином, повідомлення державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 11.10.2016р. №03-7234 винесено безпідставно, з огляду на що підлягає визнанню судом недійсним, а скарга позивача (стягувача) підлягає задоволенню в цій частині шляхом визнаня недійсним зазначеного повідомлення відділу ДВС та зобов"язанням останнього вчинити дії щодо прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області від 27.09.2016р. по справі №902/631/16 відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» N606-XIV від 21 квітня 1999 року, в редакції до 05.10.2016р.

Вимоги позивача (стягувача) про визнання незаконним рішення головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання задоволенню судом не підлягають, оскільки по своїй суті вони є ідентичними та такими, що дублюють вимоги скаржника щодо визнання недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Заперечення відділу ДВС відносно поданої позивачем (стягувачем) скарги судом не беруться до уваги, оскільки спростовуються вище встановленими обставинами скарги. При цьому судом оцінюються критично доводи відділу ДВС щодо ненадання йому позивачем (стягувачем) документального підтвердження моменту подання заяви про відкриття виконавчого провадження до поштового відділення саме 04.10.2016р., оскільки, як встановлено судом, там не спростовується відділом ДВС у запереченнях, заява про відкриття виконавчого провадження та наказ надсилалася позивачем поштою, а відтак при отримані поштової кореспонденції відділ ДВС міг з"ясувати дату адресованого йому поштового відправлення, оглянувши поштовий конверт, яким направлялась кореспонденція, на якому міститься відбиток штемпеля поштового відділення із зазначенням дати відправлення кореспонденції.

Відповідно до ч. 3 ст.121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Як наголошується у п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 року за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно з ч.2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі вищевикладеного, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати недійсним повідомлення Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 11.10.2016р. №03-7234 (реєстраційний номер виконавчого провадження 52616549) про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Вінницької області від 27.09.2016р. по справі №902/631/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Система" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1378 грн судового збору) стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов’язати Хмільницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вчинити дії щодо прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області від 27.09.2016р. по справі №902/631/16 відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» N606-XIV від 21 квітня 1999 року, в редакції до 05.10.2016р.

Решту вимог скарги відхилити.

Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення .

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

3 - відповідачу (вул. Столярчука, буд 22, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

4 - відділу ДВС (вул. Пушкіна, 26, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)