Рішення

від 21.11.2016 по справі 910/19544/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2016Справа №910/19544/16

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катюша-Ка"

про стягнення грошових коштів

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: Макусь М.П. за довіреністю; від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катюша-Ка" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.11.2016.

Через відділ канцелярії господарського суду від позивача 16.11.2016 надійшов лист на виконання ухвали суду (вих. № 431-441 від 16.11.2016).

Також 18.11.2016 від позивача через відділ канцелярії господарського суду надійшло клопотання на виконання вимог суду (вих. № 431-443 від 17.11.2016).

В судове засідання 21.11.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою місцезнаходження.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представник відповідача в судове засідання 21.11.2016 з'явився, надав суду усні пояснення по суті справи та клопотання (вих. № 431-445 від 18.11.2016), яким просив суд припинити провадження у справі, в частині основного боргу в розмірі 4 096, 02 грн. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних були підтримані позивачем в повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 096, 02 грн, суд дійшов висновку про його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи, що відповідачем сплачено основний борг в розмірі 4 096, 02 грн за договором № 862-вс «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 13.07.2015 під час здійснення провадження по справі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, випискою з банківського рахунку позивача від 17.11.2016, між сторонами відсутній спір щодо стягнення 4 096, 02 грн основного боргу, відповідно провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 862-вс «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 13.07.2015 за період з 01.02.2016 по 26.10.2016.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував.

У судовому засіданні 21.11.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 13.07.2015 між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як споживачем було укладено договір № 862-вс «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій» в редакції типового договору затвердженого постановою КМ України від 20.05.2009 № 529 (далі за текстом - договір), зі строком дії до 30.04.2016, який вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово аргументовано заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 19 договору).

Згідно з п. 1. договору предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 38 по вул. Червоноармійська міста Києва, а споживачем забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором.

Виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. На дату укладання договору тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 442 від 30 квітня 2015 в розмірі 2, 23 грн за 1 кв. м. разом з ПДВ (п. 2 договору).

Відповідно до п. 4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться до 30-го числа поточного місяця.

Згідно з п. 10 договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги у установлений договором строк.

За твердженням позивача, не спростованим відповідачем, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором у частині оплати за послуги у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.02.2016 по 25.10.2016 у розмірі 4 096, 02 грн, яка була сплачена з порушенням строку встановленого в договорі, а саме під час розгляду справи судом.

Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення 3 % річних за період прострочення з 01.02.2016 по 24.10.2016 в розмірі 89, 55 грн та інфляційних втрат за період прострочення з лютого 2016 року по вересень 2016 року в розмірі 223, 64 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті спожитих послуг у період з 01 лютого 2016 року по 25 жовтня 2016 року включно не виконав у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу в сумі 4 096, 02 грн, яка була оплачена з порушенням строку встановленого договором.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, встановив, що останній є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 89, 55 грн нарахованих позивачем за період з 01.02.2016 по 24.10.2016 та 223, 64 грн інфляційних втрат нарахованих позивачем за лютий 2016 року - вересень 2016 року.

Підсумовуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 096, 02 грн підлягає припиненню, інші позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором в розмірі 4 096, 02 грн припинити.

2. Інші позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Катюша-Ка" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 38; ідентифікаційний код 38684128) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 17 - б; ідентифікаційний код 32375554) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму 3 % річних у розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) грн 55 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 223 (двісті двадцять три) грн 64 коп. та суму судових витрат у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2016.

Суддя О. М. Дупляк