Рішення

від 23.11.2016 по справі 912/3471/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 рокуСправа № 912/3471/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3471/16

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

до Публічного акціонерного товариства "Олександрійський хлібозавод"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ОСОБА_1 Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області;

ОСОБА_1 з питань цивільного захисту Кіровоградської обласної державної адміністрації

про врегулювання переддоговірного спору,

за участю представників сторін:

від позивача: завідувача сектору юридичної роботи ОСОБА_2, довіреність №11/16 від 10.10.2016;

від позивача- Кругаля Є.О., довіреність № 1/16 від 05.01.2016;

від відповідача- Чернявської Ю.І., довіреність від 22.02.2016,

від третьої особи (ОСОБА_1 Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області) - ОСОБА_3, довіреність від 29.07.2015 №01-28/12-05;

від третьої особи (ОСОБА_1 Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області) - ОСОБА_4, довіреність від 22.11.2016 №1-21/12-05;

від третьої особи (ОСОБА_1 з питань цивільного захисту Кіровоградської обласної державної адміністрації)- начальника відділу ОСОБА_5

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Олександрійський хлібозавод" про врегулювання переддоговірного спору, у якому містяться такі вимоги:

- прийняти підпункт 2.1.2 Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №13/35 від 18.04.2016, укладеному між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Публічним акціонерним товариством "Олександрійський хлібозавод" у такій редакції: "Вести облік майна згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих видів активів та операцій підприємства державного, комунального сектору економіки і господарських організацій, які володіють та, або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213, та щороку подавати до Органу управління звіт про його стан та використання";

- прийняти підпункт 2.4.4. Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №13/35 від 18.04.2016, у редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області: "Отримувати від Зберігача звітність про майно, що зберігається, та його стан";

- відхилити запропоновані Публічним акціонерним товариством "Олександрійський хлібозавод" підпункти 1.1.1, 2.1.2, 2.3.4, 2.3.5, 2.4.4 та 7.3. до Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №18/35 від 10.09.2016.

Ухвалою від 22.09.2016 порушено провадження у даній справі, розгляд якої призначено о 9год. 30 хв. 12.10.2016, витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

У судовому засіданні 12.10.2016 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 15год. 00 хв. 09.11.2016.

02.11.2016 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області та ОСОБА_1 з питань цивільного захисту Кіровоградської обласної державної адміністрації. Дане клопотання мотивоване тим, що прийняте рішення у даній справі може вплинути на їх права або обов'язки, оскільки відповідно до положень пункту 7.1 Примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.08.2009 №582, передбачено погодження укладених договорів з уповноваженими органами, зокрема територіальним органом МНС, структурним підрозділом з питань надзвичайних ситуацій місцевої державної адміністрації (органу місцевого самоврядування).

Господарським судом зазначене клопотання позивача визнано обґрунтованим, його задоволено. Про залучення третіх осіб до участі у справі господарським судом у відповідності до приписів статті 27 господарського процесуального кодексу України винесена ухвала. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про продовження у відповідності до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено до 14 год. 30хв. 23.11.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ПАТ "Олександрійський хлібозавод" є балансоутримувачем державного майна - захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) - сховища №40988, що не увійшло до його статутного капіталу у процесі приватизації (корпоратизації), а тому відповідно до частини 3 статті 32 Кодексу Цивільного захисту України зобов'язане здійснювати його утримання за рахунок власних коштів і відповідно до умов договору про безоплатне зберігання захисної споруди. Один із двох направлених позивачем на адресу ПАТ "Олександрійський хлібозавод" примірників Договору про безоплатне зберігання захисних споруд (цивільної оборони) №18/35 від 10.08.2016 повернуто підписаним з боку відповідача разом з Протоколом розбіжностей від 01.09.2016. Запропоновані відповідачем зміни і доповнення до Договору, вказані у Протоколі розбіжностей, позивач вважає неприйнятними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства та Примірному договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.08.2009 №582.

До господарського суду 22.11.2016 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог щодо врегулювання переддоговірного спору, відповідно до якої позивач просить ухвалити рішення, яким:

- прийняти підпункт 2.1.2 Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №18/35 від 10.08.2016, укладеному між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Публічним акціонерним товариством "Олександрійський хлібозавод", у такій редакції: "Вести облік майна згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих видів активів та операцій підприємства державного, комунального сектору економіки і господарських організацій, які володіють та, або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213, та щороку подавати до Органу управління звіт про його стан та використання";

- прийняти підпункт 2.4.4. Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №18/35 від 18.04.2016 у редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області: "Отримувати від Зберігача звітність про майно, що зберігається, та його стан";

- відхилити запропоновані Публічним акціонерним товариством "Олександрійський хлібозавод" підпункти 1.1.1, 2.1.2, 2.3.4, 2.3.5, 2.4.4 та 7.3. до Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №18/35 від 10.08.2016.

Господарський суд, розглянувши вказану заяву позивача, вважає за можливе її прийняти з огляду на таке.

Вимоги, викладені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області у позові від 16.09.2016 за №230-24, містять зазначення номеру договору "13/35 та його дати "18.04.2016" та 10.09.2016", які не відповідають номеру договору "18/35" та даті "10.08.2016", які є фактичними даними Договору, внесення змін і доповнень до якого є спірними у даній справі. Водночас враховуючи зміст мотивувальної частини позовної заяви від 16.09.2016 за №230-24 та доданих до неї документів, зокрема Договору №18/35 про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) від 10.08.2016 за підписами обох сторін (а.с.16-18) та Протоколу розбіжностей від 01.09.2016 до договору про безоплатне зберігання захисних спору цивільного захисту (цивільної оборони) №18/35 від 10 серпня 2016 року, господарський суд вважає такі невідповідності технічними помилками позивача, допущеними при друкуванні позовної заяви, а отже правильним зазначенням вказаних відомостей є номер договору "18/35" та його дата "10.08.2016".

Заява про уточнення позовних вимог щодо врегулювання переддоговірного спору за своїм змістом не змінює ні підстав позову, ні його предмету, а тому на прийняття такої заяви не розповсюджується порядок, врегульований частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин подальший розгляд спору здійснюється з урахуванням виправлених позивачем технічних помилок щодо номера та дати спірного Договору.

Відповідач позов не визнав, у наданому господарському суду відзиві просить відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Кіровоградській області у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки, на думку відповідача, позивачем не доведено обов'язковості (на підставі закону) укладення договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) з посиланням на відповідні норми закону і не надано щодо цих обставин належних доказів. Посилання позивача у позовній заяві на положення статті 179 Господарського кодексу України відповідач вважає безпідставним, так як спірний договір не заснований на державному замовленні та чинними законодавчими актами не передбачена пряма норма щодо обов'язковості його укладення. Така процедура визначена лише Порядком використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових проблем, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №253 від 25.03.2009. Проте вказаний нормативний акт є підзаконним правовим актом, а тому позивач не може стверджувати про обов'язковість укладення спірного договору відповідно до вимог закону. Помилковим вважає відповідач і посилання позивача на статтю 187 Господарського кодексу України, враховуючи, що сторонами не укладалась угода щодо передачі на розгляд суду переддоговірного спору та відсутній між сторонами і попередній договір, на підставі якого можливе укладення спірного господарського договору.

07.11.2016 відповідачем подано доповнення до відзиву на позов, у якому відповідач наполягає на відсутності підстав для звернення позивача з даним переддоговірним спором до господарського суду, а також викладає додаткові заперечення на позов з обґрунтуванням власної позиції щодо запропонованих змін і доповнень до Договору №18/35 про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) від 10.08.2016.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача (ОСОБА_1 Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області) надано господарському суду письмове пояснення від 21.11.2016 №01-9636/12-03, у якому повідомляється про невідповідність вимогам чинного законодавства умов договору про безоплатне зберігання захисної споруди №40988, запропонованих ПАТ "Олександрійський хлібозавод" у Протоколі розбіжностей від 01.09.2016. Так виключення із Договору підпунктів 2.1.2 та 2.4.4. суперечить приписам статті 20 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні) відноситься до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання. Доповнення відповідачем пункту 2.3 Договору новими підпунктами також є таким, що спростовується положеннями частини 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України та Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС України від 09.10.2006 №653, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за № 1180/13054. Відповідно до зазначених норм саме на суб'єктів господарювання покладено обов'язок щодо утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів, а керівників зобов'язано забезпечувати належний технічний стан захисних споруд і готовність до укриття населення.

ОСОБА_1 з питань цивільного захисту Кіровоградської обласної державної адміністрації, викладаючи свою позицію у даній справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача, вважає вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням пояснень наданих додатково. Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та доповненнях до нього.

Треті особи підтримали свої позиції щодо позову, викладені у письмових поясненнях.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як убачається із наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області від 28.02.1996 № 253 та від 27.02.1997 №325, Публічне акціонерне товариство "Олександрійський хлібозавод" (надалі - ПАТ "Олександрійський хлібозавод") є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Олександрійський хлібозавод", що було перетворено у відкрите акціонерне товариство з державного підприємства (а.с. 38, 42).

Під час приватизації майна Відкритого акціонерного товариства "Олександрійський хлібозавод" до статутного фонду останнього не увійшли, зокрема, сховище № 40988 на 150 чоловік, загальною площею 93,7 кв.м, об'єм 281,1 куб м., яке знаходяться на балансі відповідача. ОСОБА_6 підтверджується наявними у справі матеріалами приватизації, а також обліковою карткою сховища, Технічним паспортом на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) (інвентаризаційна справа №6788), переліком майна невоєнізованих формувань цивільної оборони Олександрійського державного хлібозаводу, яке не підлягає приватизації, узгодженого Начальником штабу цивільної оборони міста ОСОБА_5 04.03.1996, та не заперечується сторонами (а.с. 9-13,39-41, 43-50).

Відповідно до положень частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

22.02.2013 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області прийнято наказ № 73 про передачу господарським товариствам - балансоутримувачам на умовах договору безоплатного зберігання державного майна - захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), які перебувають на балансах відповідних господарських товариств (а.с. 24). До переліку захисних споруд цивільного захисту, що підлягають передачі господарським товариствам на умовах безоплатного зберігання згідно даного наказу, включено сховище № 40988, що перебуває на балансі ПАТ "Олександрійський хлібозавод".

10.08.2016 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області направило ПАТ "Олександрійський хлібозавод" лист за № 1172-22, яким повідомило, що ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області не погоджено проект договору про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) №13/35 від 18.04.2016 та запропонувало у черговий раз укласти договір про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) на сховище №40899, додавши до цього листа два примірники відповідного договору та лист ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області від 15.07.2016 №02-6519/01-28(а.с. 15).

ПАТ В«Олександрійський хлібозаводВ» підписано запропоновані позивачем примірники Договору №18/35 про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) від 10.08.2016 із застереженням про наявність Протоколу розбіжностей від 01.09.2016. Один примірник такого договору разом з двома примірниками Протоколу розбіжностей відповідачем повернуто позивачу.

ПАТ В«Олександрійський хлібозаводВ» згідно Протоколу розбіжностей від 01 вересня 2016 року до договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) №18/35 від 10 серпня 2016 року засвідчив наявні з його боку заперечення щодо окремих умов цього договору.

Так відповідач запропонував:

- доповнити Договір трьома підпунктами, зокрема:

1)підпунктом 1.1.1. пункту 1.1., який викласти у такій редакції: В«Майно, що є предметом Договору, вважається переданим на зберігання з моменту підписання ОСОБА_7 приймання-передачіВ» (пункт 1 Протоколу розбіжностей);

2)підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. такої редакції: В«Протягом 30 календарних днів після набрання чинності цим Договором, провести перевірку стану сховища №40988 у присутності представників Зберігача. ОСОБА_8 комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони на відповідність його технічного стану нормам ДБН В 2.2.5-97. В«Захисні споруди цивільної оборониВ» . ОСОБА_6 комплексної перевірки є невід'ємною частиною даного Договору і відображає реальний стан на момент передачі майна на зберігання.В» (пункт 4 Протоколу розбіжностей);

3)підпунктом 2.3.5. пункту 2.3. у такій редакції: В«До передачі Майна, що є предметом цього Договору на зберігання, привести його, обладнання та засоби індивідуального захисту у стан, придатний для використання за їх цільовим призначеннямВ» (пункт 5 Протоколу розбіжностей); .

- виключити із Договору підпункти 2.1.2. (пункт 2 Протоколу розбіжностей) та 2.4.4. (пункт 8 Протоколу розбіжностей);

- змінити зміст підпунктів, пунктів Договору, виклавши їх у таких редакціях Зберігача:

1) підпункт 2.1.9. В«Повернути майно Органу управління за першою письмовою вимогою останнього, навіть якщо передбачений Договором строк не закінчився. Майно має бути повернуто у такому стані, в якому воно прийняте на зберігання з урахуванням його нормального зносу передбаченого для даного виду майна, що відповідає вимогам нормативно-правових актів.В» (пункт 3 Протоколу розбіжностей);

2) підпункт 2.4.1. В«У будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганніВ» (пункт 6 Протоколу розбіжностей);

3) підпункт 2.4.3. В«Вимагати відшкодування збитків, завданих втратою або пошкодженням майна, за рахунок Зберігача, якщо буде встановлено, відповідно до законодавства, що вказані збитки сталися з вини ЗберігачаВ» (пункт 7 Протоколу розбіжностей);

4) пункт 4.4. В«Уразі неповернення майна Органу управління за першою письмовою вимогою, Зберігач повинен виплатити Органу управління пеню (неустойку) у розмірі 0,5% вартості майна за кожний день затримкиВ» (пункт 9 Протоколу розбіжностей); ;

5) пункт 7.3. В«Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії ДоговоруВ» (пункт 10 Протоколу розбіжностей).

З огляду на зміст підстав позову та його предмет позивачем деякі із запропонованих змін до Договору прийнято, а саме: підпункти 2.1.9, 2.4.1., 2.4.3., пункт 4.4. (пункти 3, 6, 7, 9 Протоколу розбіжностей), оскільки не передано їх у встановлений статтею 181 Господарського кодексу України строк до суду.

З іншими запереченнями, викладеними відповідачем у Протоколі розбіжностей, позивач не погодився у зв'язку з чим і виник даний переддоговірний спір.

При вирішенні цього спору господарський суд враховує таке.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

У відповідності до частини 1 статті 32 Кодексу цивільного захисту України, сховища віднесені до захисних споруд цивільного захисту. За визначенням цієї норми сховищем визнається герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

За приписами частини 12 статті 32 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Частиною 8 вказаної статті Кодексу встановлено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (частина 7 статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

З приписами частини 7 статті 32 Кодексу цивільного захисту України кореспондуються положення підпункту 15 частини 1 статті 20 цього Кодексу, якими передбачено, що до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту.

Відповідно до частини 3 пункту 25 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №253, у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання. З правонаступником державного підприємства, що приватизується (корпоратизується), державним органом приватизації (засновником) укладається договір про безоплатне зберігання захисних споруд. Форма примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд затверджується МНС за погодженням з Фондом державного майна.

Таким чином, наведені вище норми чинного законодавства передбачають обов'язковість укладення договору про безоплатне зберігання захисних споруд між органом приватизації та балансоутримувачем, що спростовує твердження відповідача про відсутність підстав для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Виходячи з норм Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.06.1999 за №414/3707, вибір і забезпечення способу та умов подальшого використання майна в межах чинного законодавства покладається на орган управління таким майном, яким є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області від 22.02.2013 № 73 визначено спосіб управління державним майном, а саме сховищем № 40988, яке перебуває на балансі ПАТ "Олександрійський хлібозавод", - передача такого майна господарському товариству на умовах договору безоплатного зберігання.

За вимогами частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Згідно з приписами частини 3 статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.08.2009 N 582 затверджено форму Примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

З матеріалів справи слідує, що наданий позивачем для укладення проект договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) відповідає змісту затвердженого примірного договору за виключенням окремих змін та доповнень.

За правилами частини 4 статті 179 Господарського кодексу України сторони при укладенні договору на основі примірного договору мають право змінювати окремі умови, що передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст виключно за взаємною згодою. Отже, у разі недосягнення згоди на укладення договору та при його укладенні в судовому порядку, зміст такого договору має містити умови, які є обов'язковими відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частин 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з пунктом 1.1. Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), стосовно якого виник переддоговірний спір, предметом його є зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони), а саме: сховища №40988, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Анатолія Кохана (ОСОБА_9), 11, що у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Олександрійський хлібозавод", але залишилося на його балансі. Склад, балансова (залишкова) вартість та стан майна визначається в ОСОБА_6 приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного Договору.

За змістом вказаного пункту Орган управління (позивач) передає, а Зберігач (відповідач) приймає на себе зобов'язання щодо зберігання державного майна - сховища №40988.

Аналізуючи запропоновану відповідачем у Протоколі розбіжностей редакцію нового підпункту 1.1.1. пункту 1.1. Договору (пункт 1 Протоколу розбіжностей), господарський суд вважає, що її зміст є тотожним змісту пункту 1.1. Договору, оскільки правовідносини щодо безоплатного зберігання предмету Договору виникають у сторін з моменту укладення цього Договору та набрання ним чинності, що кореспондується із вимогами статей 631, 638 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо відхилення даної пропозиції відповідача є обґрунтованою.

Згідно з пунктами 2 та 8 Протоколу розбіжностей відповідач запропонував позивачу виключити із Договору підпункти 2.1.2. та 2.4.4.

Зазначені підпункти Договору є пов'язаними між собою, оскільки пунктом 2.1.2. Договору передбачено зобов'язання Зберігача (відповідача у даній справі) вести облік майна та подавати звіт про його стан і використання, якому кореспондується право Органу управляння (позивача у даній справі) отримувати від Зберігача звітність про майно, що зберігається, та його стан.

Так, Регіональне відділення Фонду державного майна по Кіровоградській області, надсилаючи ПАТ В«Олександрійський хлібозаводВ» проект Договору, виклало ці спірні підпункти у такій редакції:

-підпункт 2.1.2 В« Вести облік майна згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих видів активів та операцій підприємства державного, комунального сектору економіки і господарських організацій, які володіють та, або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213, та щоквартально подавати до Органу управління звіт про його стан та використанняВ» ;

-підпункт 2.4.4. В«Отримувати від Зберігача звітність про майно, що зберігається, та його станВ» .

Зміст підпункту 2.1.2. у відповідності до аналогічного пункту Примірного договору позивачем доповнено в частині порядку ведення обліку майна посиланням на пункт 4 розділу ІІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих видів активів та операцій підприємства державного, комунального сектору економіки і господарських організацій, які володіють та, або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213. Відносно подання звітності Зберігачем зміст цього пункту відповідає приписам, викладеним у Примірному договорі. Зміст пункту 2.4.4. повністю відповідає змісту відповідного пункту Примірного договору.

Здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні), відповідно до вимог пункту 16 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, віднесено до зобов'язань суб'єктів господарювання.

Методику відображення в бухгалтерському обліку активів та операцій, які мають особливий характер, зумовлений правовим статусом державного і комунального майна та законодавчим регулюванням діяльності суб'єктів державного, комунального секторів економіки й управління об'єктами державної власності, визначено Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих видів активів та операцій підприємства державного, комунального сектору економіки і господарських організацій, які володіють та/ або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за №1363/13237 (надалі -Положення).

Норми цього Положення застосовуються підприємствами державного, комунального секторів економіки, а також іншими господарськими організаціями, які володіють та/або користуються об'єктами державної та комунальної власності.

Визначенням терміну господарські організації, яке використовується у вказаному Положенні (пункт 3), охоплюються юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

З чого слідує, що облік захисної споруди цивільного захисту, яка є державною власністю і перебуває у володінні та користуванні відповідача, має здійснюватися у відповідності до вимог зазначеного Положення.

Таким чином доповнення позивачем змісту підпункту 2.1.2 Договору порядком ведення обліку захисної споруди з посиланням на пункт 4 розділу ІІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих видів активів та операцій підприємства державного, комунального сектору економіки і господарських організацій, які володіють та, або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213 є правомірним, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Поряд з цим слід зазначити, що відповідачем на вимогу господарського суду надано докази ведення ним бухгалтерського обліку щодо знаходження об'єкта цивільної оборони - сховища №40988, на балансі ПАТ В«Олександрійський хлібозаводВ» у відповідності до приписів вказаного Положення, а саме: фотокопії оборотно-сальдових відомостей за період з 2012 по 31.10.2016, акт інвентаризації основних засобів та інвентаризаційний опис необоротних активів за 2014, 2015 роки (а.с.58-82).

Що ж до зазначення у підпункті 2.1.2 Договору зобов'язання Зберігача щокварталу подавати до Органу управління звіт про стан майна та його використання та у підпункті 2.4.4. Договору права Органу управління отримувати від Зберігача звітність про майно, що зберігається, та його стан, то господарський суд враховує, що положення цих підпунктів у редакції позивача повністю відповідають положенням Примірного договору.

Крім того, як слідує з приписів частини 4 статті 179 Господарського кодексу України сторони при укладенні договору на основі примірного договору мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, що передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Зміна окремих умов не є тотожним поняттю виключення окремих умов, що передбачені примірним договором.

Поряд з цим, згідно статті 10 Закону України В«Про фонд державного майна УкраїниВ» для виконання покладених на Фонд державного майна завдань він має право в установленому порядку одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

Відповідно до пункту 26 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №253, контроль за зберіганням та ефективним використанням захисних споруд, які не увійшли до статутних фондів підприємств під час приватизації (корпоратизації), але залишились у них на балансі, здійснюється державними органами приватизації (засновниками), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань надзвичайних ситуацій або відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації та територіальним органом МНС.

Підпунктом 1.1. пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 16.12.2009 №1998 Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій щодо державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилося у них на балансі (із змінами і доповненнями) наказано Регіональним відділенням Фонду державного майна України організувати систематичний контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна; складати графіки поквартального проведення перевірок державного майна із зазначенням господарських товариств (структурних підрозділів, філій, дочірніх підприємств), які мають державне майно на своєму балансі.

У той же час стан захисних споруд перевіряється відповідно до положень пункту 4.1. Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 №653, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за № 1180/13054, при комплексних перевірках, при спеціальних і планових оглядах. Із змісту даного пункту Інструкції слідує, що комплексні перевірки захисних споруд організовуються та проводяться територіальними органами Держтехногенбезпеки України один раз на рік за участю представників територіальних органів МНС України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення та управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій міст (районів); спеціальні огляди проводяться після пожеж, землетрусів, ураганів, злив, повеней тощо; планові огляди проводяться з метою перевірки працездатності окремих систем життєзабезпечення захисних споруд і порядок їх проведення встановлюється керівником підприємств, на балансі яких знаходяться захисні споруди.

Отже територіальні органи Фонду державного майна України участі у комплексних перевірках, спеціальних та планових оглядах не приймають, в той же час, будучи суб'єктами управління об'єктами державної власності, мають право одержувати інформацію (звіти) про стан зберігання (утримання) та використання державного майна.

Згідно змісту підпункту 2.1.2 пункту 2.1, запропонованого позивачем у проекті Договору від 10.08.2016, передбачалося подання Зберігачем до Органу управління звіту про стан майна та його використанні щокварталу. У позові позивач змінив зміст цього підпункту порівняно із його змістом, передбаченим у проекті Договору, і просить господарський суд визнати укладеним цей підпункт у його редакції з урахуванням того, такий звіт має подаватися відповідачем не щокварталу, а щороку.

Господарський суд з огляду на приписи частини 5 статті 181 Господарського кодексу України вважає, що така вимога позивача не суперечить положенням чинного законодавства.

За таких обставин позовні вимоги позивача щодо визнання укладеними підпунктів 2.1.2 та 2.4.4. Договору у редакції позивача є такими, що підлягають задоволенню.

В той же час вимога щодо відхилення цих же підпунктів у редакції відповідача не підлягає задоволенню, оскільки питання щодо їх неприйняття уже вирішено при розгляді вимоги про визнання укладеними цих підпунктів у редакції позивача. Отже у позові у цій частині слід відмовити.

Не ґрунтується на нормах чинного законодавства пропозиція відповідача, викладена у Протоколі розбіжностей стосовно доповнення Договору новою умовою, а саме підпунктом 2.3.4 (пункт 4 Протоколу розбіжностей) такого змісту В«Протягом 30 календарних днів після набрання чинності цим Договором, провести перевірку стану сховища №40988 у присутності представників Зберігача. ОСОБА_8 комплексної перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони на відповідність його технічного стану нормам ДБН В 2.2.5-97. В«Захисні споруди цивільної оборониВ» . ОСОБА_6 комплексної перевірки є невід'ємною частиною даного Договору і відображає реальний стан на момент передачі майна на зберігання.В»

Згідно з частиною 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Як уже зазначалося господарським судом відповідно до частини 1 статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється за рахунок власних коштів суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають.

Згідно з пунктом 3 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №253, забезпечення утримання та збереження функціонального призначення захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі.

У частині 1 статті 174 Господарського кодексу України зазначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Правила обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), затверджені спільним наказом МНС, Мінрегіонбуду України від 21.12.2009 за №868/613 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.02.2010 за №194/17489 (надалі - Правила).

Відповідно до пункту 1.3. зазначених Правил роботи з обстеження технічного стану захисних споруд виконуються спеціалізованими організаціями (далі - Виконавець), які: мають ліцензію на виконання робіт з обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж за кодом 4.03.00; відповідають вимогам, викладеним у Положенні про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації, затвердженому наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 №32/288, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за №425/2865.

Позивач не є відповідною спеціалізованою організацією у розумінні приписів вищезазначених Правил. Отже здійснювати перевірки (обстеження) технічного стану захисних споруд не уповноважений, зокрема, і щодо складання акта комплексної перевірки (спеціального огляду). Тому покладання на позивача зобов'язань, які не відповідають його повноваженням, суперечить вимогам Закону України В«Про Фонд державного майна УкраїниВ» . До того ж включати до переліку обов'язків позивача за Договором проведення перевірок, які мають здійснюватися не ним одноособово, а третіми особами, що не є сторонами такого Договору, не відповідає загальним правилам укладення договорів, встановленим цивільним та господарським законодавством.

Посилання відповідача в обґрунтування включення ним до Протоколу розбіжностей нового підпункту 2.3.4. на положення пункту 1.4. Правил, спростовується змістом цього пункту. Оскільки правом ініціювання обстеження технічного стану захисної споруди за приписами пункту 1.4. Правил наділені як позивач, так і відповідач.

Що стосується повноважень Фонду державного майна України, на які посилається відповідач, щодо проведення інвентаризації та оцінки майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), то вони не є тотожними проведенню перевірки (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони та відповідність його технічного стану нормам ДБН В 2.2.5-97. В«Захисні споруди цивільної оборониВ» , саме яку відповідач наполягає включити до переліку зобов'язань Органу управління за спірним договором.

Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області щодо відхилення пропозиції відповідача, викладеній у Протоколі розбіжностей про доповнення пункту 2.3 Договору новим підпунктом 2.3.4. у редакції Зберігача, господарський суд вважає підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Запропоноване відповідачем у Протоколі розбіжностей від 01.09.2016 доповнення Договору, а саме пункту 2.3., яким передбачені обов'язки Органу управління, підпунктом 2.3.5. такого змісту В«До передачі Майна, що є предметом цього Договору на зберігання, привести його, обладнання та засоби індивідуального захисту у стан, придатний до використання за їх призначеннямВ» , господарський суд вважає таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, як уже зазначалося господарським судом, згідно приписів пункту 15 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту.

Частиною 8 статті 32 вказаного Кодексу встановлено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 1 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 №653, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за № 1180/13054, передбачено, що керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан і готовність до укриття населення.

Як слідує із аналізу вищенаведених норм зобов'язання щодо приведення предмета Договору, обладнання та засобів індивідуального захисту у стан, придатний для використання за їх цільовим призначенням покладено саме на відповідача. Отже вимога позивача про визнання відхиленим запропонованої відповідачем редакції підпункту 2.3.5. пункту 2.3. Договору є обґрунтованою.

Позивачем заявлена вимога щодо визнання відхиленою пропозиції відповідача, викладеної у пункті 10 Протоколу розбіжностей від 01.09.2016, яка стосується пункту 7.3. Договору.

Відповідачем запропоновано викласти даний пункт Договору з доповненням його змісту наступними словами: В«під час дії ДоговоруВ» . Тобто відповідач, погоджуючись із змістом даного пункту викладеного позивачем, доповнив його, після чого цей пункт за редакцією відповідача має такий зміст: В«Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії ДоговоруВ» .

Така редакція цього пункту, порівняно з редакцією позивача є чіткою та такою, що повно і конкретно визначає період, в межах якого наступає відповідальність сторін за Договором, виключає різне тлумачення змісту цього пункту.

Більше того, зміст спірного пункту Договору повністю відповідає положенням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо відхилення пропозиції відповідача стосовно змісту пункту 7.3. Договору у редакції, викладеній у Протоколі розбіжностей від 01.09.2016 (пункт 10 Протоколу розбіжностей).

У задоволенні даної вимоги позивача господарський суд вважає за необхідне відмовити, і відповідно визнати укладеним спірний пункт Договору у редакції, запропонованій відповідачем.

Заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем укладення Договору і набрання ним чинності у відповідності до положень, передбачених у пункті 7.1. цього Договору, господарський суд вважає безпідставними, оскільки із змісту вказаного пункту слідує, що погодження Договору уповноваженими державними органами (терироріальним органом ДСНС України, структурним підрозділом з питань надзвичайних ситуацій місцевої державної адміністрації (органу місцевого самоврядування) відбувається після підписання сторонами та скріплення печатками сторін Договору.

Враховуючи викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання укладеними підпунктів 2.1.2, 2.4.4 Договору у редакції позивача, визнання відхиленими запропонованих відповідачем підпунктів 1.1.1., 2.3.4., 2.3.5. Договору.

У решті позову слід відмовити. У зв'язку з цим господарський суд вважає, що пункт 7.3. Договору слід визнати укладеним у редакції відповідача.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати укладеним підпункт 2.1.2 Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №18/35 від 10.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Публічним акціонерним товариством "Олександрійський хлібозавод" у такій редакції: "Вести облік майна згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих видів активів та операцій підприємства державного, комунального сектору економіки і господарських організацій, які володіють та, або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213, та щороку подавати до Органу управління звіт про його стан та використання".

Визнати укладеним підпункт 2.4.4. Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №18/35 від 10.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Публічним акціонерним товариством "Олександрійський хлібозавод", у редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області: "Отримувати від Зберігача звітність про майно, що зберігається, та його стан".

Визнати укладеним пункт 7.3. Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №18/35 від 10.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Публічним акціонерним товариством "Олександрійський хлібозавод", у редакції Публічного акціонерного товариства "Олександрійський хлібозавод": "Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору".

Визнати відхиленими запропоновані Публічним акціонерним товариством "Олександрійський хлібозавод" підпункти 1.1.1, 2.3.4, 2.3.5 до Договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної споруди) №18/35 від 10.09.2016, викладені у Протоколі розбіжностей від 01.09.2016.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Олександрійський хлібозавод" (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Клари Цеткін, 11, ідентифікаційний код 00378738) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462) 1378 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 28.11.2016.

Суддя Є. М. Наливайко