Рішення

від 22.11.2016 по справі 914/2661/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016р. Справа № 914/2661/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євроазійський енергетичний союзВ» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Енергетичні ресурси природиВ» , м.Червоноград Львівської області

про стягнення 84500,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 07.10.2016р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євроазійський енергетичний союзВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Енергетичні ресурси природиВ» про стягнення 84 500,00 грн.

Ухвалою суду від 20.10.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 01.11.2016р. Ухвалою суду від 01.11.2016р. розгляд справи відкладено на 22.11.2016р.

В судове засідання 22.11.2016р. з'явився представник позивача, подав клопотання (вх.№46894/16 від 22.11.2016р.) про долучення до матеріалів справи копій видаткових накладних в підтвердження часткової поставки товару по договору№0302-15 від 02.03.2015р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

встановив:

02.03.2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Енергетичні ресурси природиВ» (надалі - продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євроазійський енергетичний союзВ» (надалі - покупець) укладено договір №0302-15, відповідно до умов якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити деревне вугілля з твердолистяних порід деревини, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п.2.1. договору ціна товару погоджується сторонами в товаросупровідних документах.

Згідно із п.4.1. договору оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в юридичних реквізитах сторін.

Як зазначає позивач, він на виконання умов договору здійснив оплату на загальну суму 270000,00 грн., однак відповідач в поручення умов договору не здійснив поставку товару на суму 84500,00 грн.

31.08.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євроазійський енергетичний союзВ» вимагає негайно (протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії) повернути сплачену за недопоставлений товар грошову суму в розмірі 84500,00 грн. Однак, як стверджує позивач, відповідач не повернув грошові кошти в розмірі 84500,00 грн.

Таким чином позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 84500,00 грн. за недопоставлений товар.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи 02.03.2015р. між сторонами укладено договір №0302-15, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити деревне вугілля з твердолистяних порід деревини, а позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар.

Факт сплати позивачем 270000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №952 від 30.03.2015р. на суму 180000,00 грн. та платіжним дорученням №956 від 31.03.2015р. на суму 90000,00 грн.

В матеріалах справи містяться докази поставки відповідачем товару позивачу лише на суму 185500,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №12 від 01.08.2015р. на суму 21500,00 грн., №2 від 20.04.2015р. на суму 87325,00 грн., №3 від 14.05.2015р. на суму 5675,00 грн., №7 від 11.06.2015р. на суму 50000,00 грн. та №8 від 01.07.2015р. на суму 21000,00 грн.

Докази поставки товару на суму 84500,00 грн. в матеріалах справи відсутні, відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 31.08.2016р. звернувся до відповідача з претензією, в якій ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євроазійський енергетичний союзВ» вимагає негайно (протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії) повернути сплачену за недопоставлений товар грошову суму в розмірі 84500,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 84500,00 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №1383 від 25.08.2016р. на суму 1 378,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3 4 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Енергетичні ресурси природиВ» (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Забузька, буд. 9, код ЄДРПОУ 37591930) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Євроазійський енергетичний союзВ» (79068, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36118449) грошові кошти в розмірі 84500,00 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 28.11.2016р.

Суддя Петрашко М.М.