Постанова

від 23.11.2016 по справі 809/1443/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Справа № 809/1443/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

представника позивача - Івасів О.І.,

представника відповідача - Кузик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - виробничий комплекс "Лісова пісня",

про стягнення податкового боргу в сумі 58377,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - виробничий комплекс "Лісова пісня" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 58377,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення статті 67 Конституції України, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України не сплатив податковий борг в розмірі 58377 грн по податку на прибуток, земельному податку з юридичних осіб та орендній платі з юридичних осіб, який підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав та подав до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення на 36 місяців.

Розглянувши адміністративний позов, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

У відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач по справі зареєстрований як юридична особа 15.01.1997 та взятий на податковий облік в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 09.02.1997.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 58377 грн, зокрема:

по податку на прибуток - 22,30 грн., сума боргу складається з 6,60 грн. основного платежу та 15,70 грн. пені та підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток за 2014-2015 роки, податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2014 №0021751502 та зворотнім боком інтегрованої картки платника за 2014-2016 роки, копії яких наявні в матеріалах справи;

по земельному податку з юридичних осіб - 37215,95 грн., який виник за період 10.03.2015 року по 30.09.2016 року, сума боргу по даному податку складається з основного платежу - 32118,34 грн. - сума боргу виникла в результаті несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов'язань та підтверджується податковим деклараціями з плати за землю за 2015 рік ( сума грошового зобов'язання, що підлягає до сплати становить 21367,06 грн. задекларовано 22507,67 грн, - 1140,74 грн. погашено); податковою декларацією з плати за землю за 201 р. (підлягає до сплати - 10751, 28 грн. за вісім місяців по 1343,91 грн. щомісячно), штрафних санкцій - 695,60 гри., з них - 342,390 грн., які визначені податковим повідомленням рішенням від 02.07.2015 року № 0004361502, застосовані Калуською ОДПІ за порушення терміні сплати грошового зобов'язання; 173,85 грн., визначені податковим повідомленням-рішенням від 22.10.2015 року № 0006221502, застосовані за порушення термінів подання податкової декларації плати за землю; 179,36 грн. визначені податковим повідомленням-рішенням від 12.09.2016 року №0005391202. Податкові повідомлення-рішення відповідач отримав 02.07.2015, 22.10.2015, 13.09.2016 та не сплатив у строки визначені Податковим кодексом, пені - 4402,01 гри., яка нарахована у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань по земельному податку та підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника по земельному податку з 2015 р.

по орендній платі з юридичних осіб - 21138,75 грн., який виник за період з 30.11.2014 по 30.09.2016, та підтверджується податковою декларацією за 2014 рік, податковим повідомленнями рішеннями від 11.03.2015 року № 0001621502 (визначено суму грошового зобов'язанн в розмірі 6046,69 грн.), № 0001631502 (визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 560,40 грн.) від 12.09.2016 року № 0005381202 (визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 1012,92 грн.). сума пені 1771,38 грн. підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника за 2014-2016 роки.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкові вимоги форми "Ю" за № 1/74 від 24.10.2001 та №2/412 від 29.11.2001, які отримані відповідачем, проте не були ні погашеними, ні відкликаними.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість, податковий борг відповідача в сумі 58377 грн. підтверджується довідкою про борг № 3403/10/09-06-23 від 03.10.2016.

Відповідно до частини 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд констатує, що відповідач визнав вказаний борг та адміністративний позов в цілому.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення, слід вказати наступне.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Суд зазначає, що дане рішення суду ще не перебуває на стадії виконання, суду не подано жодного доказу про об'єктивну неможливість виконання вказаного рішення суду та не вказано реальні підстави для виникнення можливості погашення суми боргу в майбутньому. Тому, на переконання суду, заява позивача про розстрочення виконання рішення суду є передчасною, необґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово - виробничий комплекс "Лісова пісня" (ідн. код 20545026, 77305, Івано-Франківська обл., м.Калуш, вул. Коновальця, буд. 1), в тому числі, які розміщені на рахунках, відкритих у банківських установах в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 58377 (п'ятдесят вісім тисяч триста сімдесят сім) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 28.11.2016 року.