Справа № 219/9570/16-ц
Провадження № 2/219/4442/2016
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2016 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний Донецької області в складі:
головуючого судді Брежнева О.А.
за участю секретаря Котинської А.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Будинок плюс», 3-тя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватне підприємство «Наш дім плюс», про визнання договору про погашення заборгованості недійсним,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Будинок плюс», 3-тя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватне підприємство «Наш дім плюс», про визнання договору про погашення заборгованості недійсним. Посилаючись на те, що 09 вересня 2016 року власницею квартири в житловому фонді м. Бахмут ОСОБА_3 та ним укладено договір про погашення заборгованості на 01 серпня 2016 року з приватним підприємством «Будинок плюс», розташованим за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ювілейна, 2А. Договір укладений незаконно та з порушенням основоположних вимог законодавства про реструктуризацію за комунальні послуги, на загальну суму 3792,82 грн. на користь іншого підприємства - ПП «Наш дім плюс», підприємством - ПП «Будинок плюс», яке не є стороною цих відносин та цієї справи. Цей оскаржуваний договір від 09 вересня 2016 року про погашення заборгованості є недійсним за наступних підставах: в договорі борг вказаний взагалі та не прив'язується за конкретною борговою квартирою. В договорі взагалі відсутнє зазначення особистого рахунку платника боргової квартири, з якого неможливо ідентифікувати адресу квартири та її належного платника. Оскаржуваний договір підписаний не тим підприємством - ПП «Будинок плюс» без встановлених законом повноважень, а договір повинен бути укладений та підписаний ПП «Наш дім плюс», відповідно до преамбули оскаржуваного договору, тобто договір підписало не причетне до цієї справи підприємство, яке не є стороною оскаржуваного договору, що робить його недійсним. Просить позов задовольнити.
В судове засідання позивач не прибула, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином та своєчасно, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, її інтереси у суді представляє ОСОБА_1
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставах та повноваженнях перевірених судом, позовні вимоги позивача підтримав повністю, надав пояснення аналогічні поясненням позивача та просить його задовольнити. Інші уточнені позовні вимоги він просив не розглядати.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі перевірених судом повноважень позов визнав в повному обсязі та пояснив, що вони визнають позовні вимоги в частині визнання договору про погашення заборгованості недійсним.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09 вересня 2016 року (а.с.4) було укладеного між ПП «Наш будинок плюс» у особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_1 про погашення заборгованості на 01 серпня 2016 року у сумі 3792,82 грн. Та на якому дійсно замість печатки ПП «Наш будинок плюс» під підписом ОСОБА_4
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з частиною 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховується вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, оскільки на укладеному між сторонами договорі про погашення заборгованості від 09 вересня 2016 року дійсно у порушення вимог частини 2 статті 207 ЦК України, стоїть печатка іншого підприємства, що підтверджується представленими суду письмовими доказами.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 551,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 203, 207, 215, 526, 627 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Будинок плюс», 3-тя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватне підприємство «Наш дім плюс», про визнання договору про погашення заборгованості недійсним - задовольнити.
Визнати договір про погашення заборгованості, укладений приватним підприємством «Будинок плюс» на користь ПП «Наш дім плюс» з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 09 вересня 2016 року недійсним.
Стягнути з приватного підприємства «Будинок плюс» (84506, м. Бахмут, вул. Ювілейна, 2А, ідентифікаційний код 40702556), судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 (двадцять) коп. на користь держави.
Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2016 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
17.11.2016
Суддя О.А.Брежнев
Суд | Артемівський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2016 |
Оприлюднено | 02.12.2016 |
Номер документу | 62992382 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Брежнев О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні