Ухвала

від 18.11.2016 по справі 522/21270/16-к,1-кс/522/20518/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1658/16

Номер справи місцевого суду: 522/21270/16-к,1-кс/522/20518/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7

слідчих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2016 року,

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, досудовим слідством встановлено, що службові особи ПСП «Вороновське», основним видом діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, в період з 01.01.2016 року по 30.08.2016 року з метою ухилення від сплати податків здійснили реалізацію вирощеної сільськогосподарської продукції за готівковий рахунок без відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності, що призвело до фактично ненадходження до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 3705 тис. грн.

В рамках кримінального провадження з 27.10.2016 року по 31.10.2016 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . 01.11.2016 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно вилучене під час обшуку, слідчий суддя відмовив в його задоволенні.

В ході обшуку було вилучено: пшеницю в кількості 2135, 090 тонн, насіння соняшника в кількості 1658,852 тонн. Вказане майно після проведення товарознавчої експертизи та оцінки може бути використано з метою відшкодування завданих службовими особами ПСП «Воронцовське» державі збитків, в результаті ухилення від сплати податків.

Старший слідчий з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32016160000000132 від 21.09.2016 року.

Слідчий суддя ухвалою від 10 листопада 2016 року задовольнив клопотання та наклав арешт на майно ОСОБА_11 на: пшеницю в кількості 12135,090 тонн, насіння соняшникове в кількості 1658, 852 тонни. В апеляції на вказану ухвалу адвокат, що діє в інтересах ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП С ФР ГУ ДФС в Одеській області про накладення арешту на влучене в ході обшуку майно у кримінальному провадженні № 32016160000000132 від 21.09.2016 року, посилаючись на істотне порушення норм КПК України, необґрунтованість ухвали, оскільки ОСОБА_11 на сьогоднішній день не є а ні підозрюваним, а ні обвинуваченим, або засудженим, або требо особою за наявності достатніх підстав вважати, що його майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. Майно вилучене у ОСОБА_11 не відповідає критеріям, вказаним в ст. 98 КПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, адвоката, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності до ст. 170 ч. 2 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіск ації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 4 цієї ж статті, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої ст. 170 Цього Кодексу; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження внесено до ЄРДР 21.09.2016 р. але на момент розгляду справи по справі не було оголошена підозра жодній особі, також в клопотанні слідчого не наведено ніяких доказів, які б свідчили про ухилення від сплати податків, до клопотання не було додано жодних підтверджень, що був заявлений цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні.

Крім того, з матеріалів справі вбачається що слідчій вже звертався з аналогічнім клопотанням та 02 листопада 2016 р. ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси в задоволені клопотання про арешт майна йому було відмовлено та зобов`язано повернуті майно власникові або особі у якої воно було вилучено. Ця ухвала набрала чинності але органом досудового слідства виконана не була.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку що ухвала слідчого судді від 10.11.2016 р. підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням вимог ст. 170 КПК України, а клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 32016160000000132 від 21.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170 ч 2, 3, 407, 422 КПК України, судової колегія з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляцію адвоката задовольнити, ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області та накладено арешт на майно ОСОБА_11 на: пшеницю в кількості 12135,090 тонн, насіння соняшникове в кількості 1658, 852 тонни скасувати, винести нову ухвалу якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області про накладення арешту на майно ОСОБА_11 : пшеницю в кількості 12135,090 тонн, насіння соняшникове в кількості 1658, 852 тонни відмовити.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2

ОСОБА_4

ОСОБА_3