Рішення

від 25.11.2016 по справі 349/883/16-ц

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/883/16-ц

Провадження № 2/349/391/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 листопада 2016 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретарів Сірко І.В., Боянівської Г.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про стягнення невиплаченої індексації заробітної плати в сумі 5511, 73 грн, інфляційних витрат в сумі 7258, 95 грн., пені в сумі 1231, 31 грн.,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Концерн-Галнафтогаз" про стягнення 5511,73 грн. невиплаченої індексації заробітної плати за період з 22 червня 2005 року по 09 січня 2009 року, 7258,95 грн. інфляційних втрат за період з 01 лютого 2009 року по 08 серпня 2016 року, 1231,31 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 01 лютого 2009 року по 08 серпня 2016 та судових витрат в розмірі 2000 грн.

У позовній заяві зазначено, що 22 червня 2005 року його було прийнято оператором автозаправної станції дочірнього підприємства "Івано-Франківськ нафтопродукт". 10 грудня 2006 року він звільнений по переведенню в Івано-Франківську філію ВАТ "Концерн Галнафтогаз", звідки 06 січня 2009 року звільнився за власним бажанням. Перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, йому не проводилось нарахування і виплата індексації заробітної плати. У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача вказані суми індексації заробітної плати, інфляційні втрати, пеню на підставі ч.5 ст. 95 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.2,4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.625 ЦК України з врахуванням висновків Конституційного Суду України та рішення Європейського суду по справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року .

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю із підстав, які наведені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні позову не визнала зовсім. Пояснла, що позивачу проводилося нарахування індексації заробітної плати, що підтверджується витягом з відомості нарахування заробітної плати за період з грудня 2006 року по січень 2009 року, а також розрахунком суми індексації доходу працівника за вказаний період. Крім того, за вказаний період було не лише нараховано, а й виплачено суму індексації, що підтверджується випискою з банку. Щодо трудових відносин із відповідачем, то вони розпочалися лише в грудні 2006 року, а не в червні 2005 року, як зазначає у позовній заяві позивач, оскільки ВАТ "Концерн Галнафтогаз" не є правонаступником ДП "Івано-Франківськнафтопродукт", що підтверджується витягом із статуту ПАТ "Концерн Галнафтогаз". Таким чином розрахунок індексації заробітної плати повинен проводитися лише з грудня 2006 року. Не підтвердженою жодним доказом заборгованість по виплаті індексації заробітної плати на суму 5511,73 грн. та розрахунок втрат інфляції. Позивачем не надано належних розрахунків вказаної суми, розрахунки подані позивачем з порушенням вимог ЗУ "Про засади державної мовної політики". Також зазначає, що в позовних вимогах позивач посилається на ст 625 ЦК України, як на підставу нарахування інфляційних витрат та пені. Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем стосовно оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством. Тому положення ст. 625 ЦК України в даному випадку застосовуватись не можуть, адже вони не поширюються на трудові відносини. Просила в позові відмовити повністю.

Заслухавши доводи позивача, заперечення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач з 22 червня 2005 року по 10 грудня 2006 року перебував у трудових відносинах з ДП "Івано-Франківськнафтопродукт". 10 грудня 2006 року він звільнений по переведенню в Івано-Франківську філію ВАТ "Концерн Галнафтогаз". 06 січня 2009 року звільнився за власним бажанням, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, заявою ОСОБА_1В.(а.с. 14, 50).

За період з грудня 2006 року по січень 2009 року позивачу по справі ОСОБА_1 нараховувалась і виплачувалась індексація заробітної плати, що підтверджується витягом з відомості нарахування заробітної плати за період з грудня 2006 року по січень 2009 року, розрахунком суми індексації доходу працівника за вказаний період, а також випискою з банку (а.с. 46, 47, 48, 49).

Згідно витягу зі статуту ПАТ "Концерн- Галнафтогаз", відповідач по справі не є правонаступником ДП "Івано-Франківськнафтопродукт"(а.с.51).

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України ).

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України установлено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно із частиною 1 статті 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Згідно з ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078. Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру. (ч.1ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078).

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, встановленому КМ України. Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації є місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів населення. Грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексуються, якщо сума підвищення доходу перевищує суму індексації, яка повинна нараховуватись у місяці підвищення. У разі невчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація, відповідно до ст.34 Закону України №108/95 ВР «Про оплату праці».

Згідно з статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Дослідивши та перевіривши усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем своєчасно та належним чином, у відповідності до положень «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 проводилося нарахування та виплата індексації заробітної плати позивачу, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,214 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про стягнення невиплаченої індексації заробітної плати в сумі 5511, 73 грн, інфляційних витрат в сумі 7258, 95 грн., пені в сумі 1231, 31 грн. відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Суддя: Лошак О.О.