Постанова

від 24.04.2007 по справі 13/424-06-13671а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/424-06-13671А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" квітня 2007 р. Справа № 13/424-06-13671А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Буравльова О.М.

за участю представників сторін 24 квітня 2007 р.:

від позивача - Яриловець Д.А.

від відповідача - Михайлюченко С.О.

розглянула апеляційну скаргу

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області

від 08.02.2007 р.

у справі № 13/424-06-13671А

за позовом Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області”

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеси

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2007р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з ВПП у м. Одеси.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2007р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 24.04.2007р.

Вказана ухвала надіслана сторонам 19.03.2007р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 24 квітня 2007р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

14.12.2006р. Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00004013323/0 від 01.12.2006р.

Постановою господарського суду Одеської області від 08.02.2007р. (суддя Панченко О.Л.) адміністративний позов задоволено повністю.

В обґрунтування постанови господарський суд першої інстанції послався на те, що Інспекція з карантину рослин створена відповідно до Постанови КМУ від 28.10.1993р. № 892, є органом державної виконавчої влади та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, отже позивачем не допущено порушення вимог п.п.3.2.6 п.3.2. ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, а тому у СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі відсутні правові підстави для донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись із судовим рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 08.02.2007р. та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі з посиланням на порушення господарським судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийняті судового рішення по справі.

На думку скаржника Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” неправомірно застосовано приписи п.п.3.2.6 п.3.2 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки позивач не є органом ні виконавчої влади, ні органом місцевого самоврядування, а тому не користується пільгами за надані послуги під час нарахування податку на додану вартість.

У своїх запереченнях позивач просить залишити апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі без задоволення, а постанову господарського суду - без змін, вважаючи її такою, що прийнята відповідно до фактичних обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі здійснила документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області”, про що складено акт № 494/13-32.3/00485227/34 від 17.11.2006р.

Контролюючим органом в зазначеному акті вказано, що Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” неправомірно віднесла свою діяльність під дію п.п.3.2.6 п.3.2. ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, визнавши себе органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, в порушення п.п.3.1.1 п.3.1, п.п.3.2.6 п.3.2 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2006р. на суму 123554 грн.

На підставі акту позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 129731,70 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2006р. № 00004013323/0.

Незгода Держаної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” з винесеним податковим повідомленням-рішенням зумовило її звернення до господарського суду із відповідним позовом, який було задоволено у повному обсязі.

Судова колегія погоджується із висновками наведеними в оскаржуваному судовому рішенні та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Держана установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” є неприбутковою організацією згідно з п.п. 7.11.1 та 7.11.2 п.7.11 ст.7 „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), згідно Наказу ДПА України від 03.07.2000р. № 355 установі присвоєно ознаку неприбутковості за кодом 002 (установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів).

Згідно довідки № 5140 з ЄДРПОУ, наявної в матеріалах справи, Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” здійснює діяльність за КВЕД 75.13.0 „ регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності”, підпорядкована Головній державній інспекції з карантину рослин України, яка створена Міністерством аграрної політики України, яким затверджено Положення про Державну службу з карантину рослин України від 11.12.2003 р. № 439.

Державне управління створене відповідно до Постанови КМУ № 892 від 28.10.1993 р., є органом державної виконавчої влади та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України та як орган виконавчої влади здійснює свою діяльність відповідно до Законів України.

Згідно із ст.3 Закону України  „Про карантин рослин” № 3348-ХІІ від 30.06.1993 р. –державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, органами державної служби з карантину рослин України.

Так, відповідно до п.п.3.2.6 п.3.2 ст.3 Закону України „ Про податок на додану вартість” –не є об'єктом оподаткування операції зі сплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензій, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита, тощо.

Отже згідно з нормативно-правовими актами, якими врегульовано правовий статус позивача, у тому числі Конституції України, Законів України „Про державну службу”, „Про карантин рослин”, Положень про Міністерство Аграрної політики України, про Державну службу з карантину рослин України, господарським судом правильно визначено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі помилково дійшла висновку про необхідність застосування до Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” положень п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість”, та як наслідок, безпідставно визначила податкове зобов'язання з ПДВ та застосувала фінансові санкції.

Між тим, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права –визнання акту індивідуального характеру нечинним не може бути застосований судом, оскільки за своїм правовим значенням вимога про визнання нечинним може застосуватися лише щодо нормативно-правового акту.

В даному випадку господарський суд першої інстанції всупереч приписів ст.162 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позову суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання  захист прав і свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, задовольняючи позовні вимоги, не прийняв постанову про скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим допустив порушення процесуального закону.

Оскільки суд першої інстанції вирішив справу правильно по суті, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, з огляду на положення ст.201 КАС України оскаржена постанова підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст.ст.160, 162, 198, 201, 205, 207 КАС України,

колегія суддів

Постановила

Постанову господарського суду Одеської області від 08.02.2007р. зі справи №13/424-06-13671А - змінити, виклавши п.2 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

Податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 01.12.2006р. № 00004013323/0 - скасувати.

Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський