Постанова

від 22.11.2016 по справі 805/2137/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 р.                               Справа №805/2137/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12год18хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Троянової О.В., при секретарі Кудрі В.Г., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс”

до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016року №0001051300,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016року №0001051300 /а.с.4-8/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016року №0001051300 вважає, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню оскільки Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за загальними правилами яких на час проведення АТО суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Вказує на те, що, оскільки позивач знаходився на території, де здійснюється антитерористична операція, то є звільненим від сплати єдиного внеску на час проведення АТО в розумінні зазначеної норми Закону.

Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016року №0001051300 /а.с.8/.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки /а.с.148/, надіслав суду заяву про розгляд справи без участі представника /а.с.150/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином/а.с.147/, надав суду письмові заперечення та додаткові заперечення у яких зазначив, що підставою для звільнення від виконання своїх обов'язків зі сплати єдиного внеску є сертифікат Торгово-промислової палати України про настання саме форс-мажорних обставин та відповідна заява про звільнення від сплати єдиного внеску, оскільки така заява позивачем не надавався то і підстав для звільнення від даного обов'язку не має, зазначав, що оскаржуване рішення, прийнято з урахуванням вимог діючого законодавства. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі /а.с.26-28/. Надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с.121/.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 30228170), місцезнаходження юридичної особи: 85672, Донецька область, Мар'їнський район, с. Павлівка, вул. Центральна, буд.84, перебуває на обліку як платник податків у Маріїнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області /а.с.8-14/. Філія «Олександрівська» Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” (ЄДРПОУ 26480824) без статусу юридичної особи, зареєстрована за адресою:87000, Донецька область Володарський район, смт. Нікольське (Володарське), вул. Паркова, буд.40, перебуває на податковому обліку в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області в якості платника окремих видів податків.

Відповідач – Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно достатті 67 Конституції Україникожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаєПодатковий кодекс України.

На підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016року №0001051300, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” визначено зобов'язання зі сплати штрафу та пені по єдиному внеску у розмірі 11936,41грн., з яких 10115,62грн. сума штрафу, 1820,79грн. сума пені /а.с.15/.

Наявність порушення строків сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджується самостійно поданими звітами з єдиного внеску, обліковою карткою за період з 21.11.2014р.-08.12.2014р /а.с.34-86,100-102/.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суд не погоджується із вказаним вище рішенням податкового органу виходячи з наступного.

При розгляді даного спору не є спірним питання порушення строків сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спірним є питання саме застосування штрафів та пені контролюючим органом.

При вирішенні спору суд застосовує норми Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції, що діяла на час виникнення зазначених правовідносин.

Так,відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року№ 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, смт. Нікольське (до перейменування Володарське) Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Саме в смт. Нікольське Донецької області здійснює господарську діяльність філія «Олександрівська» Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” (ЄДРПОУ 26480824).

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( в редакції, що діяла…в період виникнення спірних правовідносин (період з 21.11.2014р.-08.12.2014р.). доповнено пунктом 9-3такого змісту: платники єдиного внеску, визначеністаттею 4Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року№ 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другоюстатті 6Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченомуПодатковим кодексом Українидля списання безнадійного податкового боргу.

Пункт 9-3 в редакції Закону № 1669-VII від 02.09.2014 р. вважати пунктом 9-4 згідно із Законом№ 219-VIII від 02.03.2015 року.

Судом встановлено, що 10 серпня 2016 року позивач звернувся із заявою за вих.№295 до Мангуської ОДПІ щодо звільнення ТОВ “Агрофірма “Агротіс” від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції/а.с.151/.

Законом № 1669 визначено період, протягом якого така заява подається до контролюючого органу, тобто не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції

Загальновідомим є той факт, що станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року№ 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни доЗакону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповненост. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідачем до матеріалів справи надано лист Торгово-промислової палати України від 16.08.2016р. №894/12.1-18-03 в якому зазначено, що підставою для звільнення від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Законодавець звільнив платника на період проведення АТО від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зазначена норма Закону є нормою прямої дії. Не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначений критерій та встановлено звільнення від сплати Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Стаття 10 Закону № 1669-VІІ визначає, що сертифікат – документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. Законом не передбачено у даному випадку підтвердження ще й дій настання обставин непереборної сили та надання сертифікату /а.с.134-135/.

На думку суду безумовне звільнення позивача від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2ст. 6 Закону №2464, ставить це звільнення в залежність від знаходження такого платника податків на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території де здійснювалася антитерористична операція у період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції. Зазначене звільнення не залежить від обставин непереборної сили з наданням Сертифікату Торгово-промислової палати України та подання заяви платника єдиного внеску про звільнення від виконання своїх обов'язків,визначених ч.2ст.6Закону № 2464, оскільки,положенняЗакону№ 1669(в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин)єнормами прямоїдії, визначають колосуб'єктів іособливостізастосуваннязакону.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016року №0001051300 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на час вирішення справи Кабінетом Міністрів України визначено перелік населених пунктів на території яких триває антитерористична операція і Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6ст. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС Українипередбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 КАС України суд присуджує Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016року №0001051300– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016року №0001051300, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” визначено зобов'язання зі сплати штрафу та пені по єдиному внеску у розмірі 11936,41грн., з яких штрафні санкції в сумі 10115,62грн., пеня в сумі 1820,79грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” витрати зі сплати судового збору у сумі 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 22 листопада 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 листопада 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Троянова О.В.