ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/961/16-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтинг" про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтинг" (відповідач) заборгованість в сумі 2451,69 грн.
Крім цього, позивач надав суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, суд залишає її без руху з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 6 КАС України визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 105 КАС України позов пред'являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.
Частиною 3 ст. 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI, в редакції чинній на дату звернення позивача з позовом до суду).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону № 3674-VI визначено розміри ставок судового збору. Так, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн), за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378,00 грн).
Таким чином, позивач, як суб'єкт владних повноважень, за подання даного адміністративного позову зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Однак, доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову, який містить вимоги майнового характеру позивачем до суду не надано.
Крім того, позивач у поданому клопотанні просить суд звільнити його від сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір” від 23.01.2015 р. №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”.
У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Наведена позиція, знайшла своє відображення в Прикінцевих положеннях Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” № 484-VIII від 22.05.2015 року, якими Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач за подання позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн, однак доказів сплати судового збору до суду не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява подана позивачем без додержання вимог ст. 106 КАС України.
Частина 1 ст. 108 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Суд вважає, що без усунення вказаного вище недоліку, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для його усунення.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 108, ст.165 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
4. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
5. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявникові.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя П.Д. Дембіцький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2016 |
Оприлюднено | 01.12.2016 |
Номер документу | 63010373 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні