Рішення

від 03.11.2016 по справі 910/17670/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016Справа №910/17670/16

За позовом Управління поліції охорони в м. Києві;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ-ПОДІЛ";

про стягнення 2 206,33 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Переходько В.О., представник, довіреність № 213/43/29/5/01-2016 від 10.02.2016 р.;

Від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 2 206,33 грн. основного боргу, а також 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року порушено провадження у справі № 910/17670/16, розгляд справи призначено на 18.10.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 року відкладено розгляд справи до 03.11.2016 р.

У судовому засіданні 03.11.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між управлінням поліції охорони в м. Києві, як виконавцем та обслуговуючим кооперативом "ГОРОДОК 149", як замовником, укладено договір від 06.11.2015 № 181-Д/2015/Гл на надання послуг, з урахуванням укладеної додаткової угоди про заміну сторони від 01.12.2015 (далі - договір), відповідно до умов якого, відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснювати заходи щодо забезпечення охорони громадського порядку на об'єкті відповідача (далі - послуги). Відповідач оплачує надані належним чином послуги (п. 1.1 Договору).

Як визначено п. 2.2 договору, оплата за договором здійснюється відповідачем щомісячно до 10 числа поточного місяця виходячи з розрахунку (додаток до договору № 2), шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Пунктом 2.3 договору визначено, що акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору. Відповідач зобов'язаний підписати акт або надати мотивовану відмову від його підписання протягом трьох днів з моменту його отримання. У разі не підписання та не надання мотивованої відмови причин не підписання акту, акт вважається таким, що підписаний сторонами без зауважень (п. 2.3 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1 419,33 грн., про що було складено Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ПДТ-006981 від 30.06.2016 р. на суму 932,62 грн. та № ПДТ-008240 від 31.07.2016 р. на суму 590,29 грн.

При цьому, акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг відповідача не були підписані.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2016 р. позивач направив на адресу відповідача вищевказані акти для підписання, що підтверджується фіскальним чеком від 08.09.2016р. та поштовим повідомленням зі штрихкодовим ідентифікатором.

Виходячи з умов п. 3.5. договору, відповідач повинен був підписати вказані акти, або надати мотивоване зауваження до них.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем мотивованих зауважень до спірних актів, у зв'язку з чим зазначені в них послуги вважаються прийнятими без зауважень.

В обумовлені договором строки відповідач надані позивачем послуги в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 1 419,33 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В той же час, як зазначалося вище, п. 3.2. договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач в обумовлені строки не сплатив вартість наданих позивачем послуг у повному обсязі, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 767,20 грн. пені, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 767,20 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати наданих йому послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ-ПОДІЛ" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська), буд. 60, код ЭДРПОУ 38778720) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (04050, місто Київ, вулиця Студентська, будинок 9; код ЄДРПОУ 40109147) 1 419 (одну тисячу чотириста дев'ятнадцять) грн. 33 коп. основного боргу, 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 20 коп. пені, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 08.11.2016 р.