Рішення

від 21.11.2016 по справі 910/19846/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2016Справа №910/19846/16

За позовомФонду державного майна України ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» Простягнення 21633,05 грн. Суддя Т.Ю. Трофименко

Представники сторін:

від позивача: Грицькова І.О. - по довіреності № 290 від 26.09.2016

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фонду державного майна України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турінвестбуд" (далі - відповідач) про стягнення 21 633,05 грн. пені за невиконання умов Договору оренди нерухомого майна № 203 від 25.05.2010 та Додаткового договору № 368 від 06.09.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2016 порушено провадження у справі № 910/19846/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 21.11.2016.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.11.2016 не з'явився. Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судових засідань до суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010 між Фондом державного майна України (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Турінвестбуд» (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 203 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - Майно) - нежитлові приміщення загальною площею 542,8 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73 на другому поверсі будинку (реєстровий номер - 03539024.1.ХЦБВРЛ004), що обліковується на балансі Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, код ЄДРПОУ 03539024 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.2009 та становить 4 880 340,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно п. 3.1 Договору орендна плата відповідає стартовій платі за оренду державного нерухомого майна, яка визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95. № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (січень 2010) - 62 661,25 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди - січень 2010 року на індекси інфляції за лютий, березень, квітень та травень 2010 року.

Згідно п. 3.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 Договору).

Згідно п. 10.1. Договору його укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 25.05.10. по 24.04.13. включно.

25.05.10. на виконання умов Договору сторони підписали Акт приймання-передавання державного нерухомого майна, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно.

Відповідно до п. 3.6 договору, в редакції додаткового договору № 368 від 06.09.2010 до договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договору та ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та 193 ГК України зобов'язання в частині перерахування до державного бюджету та балансоутримувачу орендної плати не виконувалось належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи рішеннями Господарського суду міста Києва:

- від 25.05.2011 у справі № 37/89 розірвано даний договір, зобов'язано відповідача звільнити та повернути позивачу майно (нежитлові приміщення загальною площею 542,8 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Артема, 73, на другому поверсі будинку) та стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 189 382,32 грн. боргу з орендної плати та 7 286,83 грн. пені;

- від 15.08.2012 у справі № 5011-7/7283-2012 стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 130 395,39 грн. основного боргу за оренду приміщення, 30538,77 грн. пені, 31977,77 грн. штрафу та 646 362,12 грн. пені;

- від 19.09.2013 у справі № 910/14046/13 стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 25 620,26 грн. пені, в іншій частині в позові відмовлено;

- від 21.01.2014 у справі № 910/23630/13 стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 19 920,15 грн. пені;

- від 04.07.2014 у справі № 910/10127/14 стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 22 349,39 грн. пені за період з 14.01.2014 по 25.06.2014 року;

- від 11.02.2015 у справі № 910/28097/14 стягнуто 48693,82 пені за період з 26.06.2014 по 29.01.2015 року.

- від 05.01.2016 у справі № 910/27746/15 стягнуто пені 145 801,12 грн. за період з 30.01.2015 по 19.07.2015 року;

- від 15.08.2016 у справі № 910/11402/16 стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 79846,34 грн. пені за період з 09.12.2015 по 19.07.2016 року;

Обставини, встановлені вищевказаними рішеннями судів, не доводяться знову при вирішення даного спору відповідно до ст. 35 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 21 633,00 грн. за наступний період - з 20.07.2016 по 07.10.2016.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрали законної сили та діють рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.11. у справі № 37/89, рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.12. у справі № 5011-7/7283-2012, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2013 у справі № 910/14046/13, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2014 у справі №910/10127/14, рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі №910/28097/14, рішення Господарського суду міста Києва від 05.01.2016 у справі № 27746/15, то встановлені ними факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.11. у справі № 37/89 було розірвано Договір оренди № 203 нерухомого майна, що належить до державної власності укладений між позивачем та відповідачем, стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 189 382,32 грн. боргу з орендної плати та 7 286,83 коп. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2012 у справі № 5011-7/7283-2012 стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 130 395,39 грн. основного боргу за оренду приміщення, 30 538,77 грн. пені, 31 977,77 грн. штрафу та 646 362,12 грн. пені;

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 у справі № 37/89 та рішення від 15.08.12. у справі № 5011-7/7283-2012 не виконав, у зв'язку з чим на день розгляду справи у відповідача існує заборгованість з орендної плати за Договором в сумі 319 777,71 грн.

Пунктом 3.7. Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з пунктом 3.11 Договору, у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за вищевказаними рішеннями судів в сумі 319777,71 грн., на яку нараховується пеня, та яка є непогашеною в період нарахування пені, позивачем перед судом належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи статті 549, частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем заборгованість з орендної плати за Договором в повному обсязі не сплачено.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки умовами укладеного договору передбачена можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то позовна вимога про стягнення пені за період з 20.07.2016 по 07.10.2016 є обґрунтованою (вказану правову позицію висловлено в постановах Вищого господарського суду України від 03.04.13. у справі № 5011-12/11851-2012 та від 31.08.11. у справі № 41/103).

Судом здійснено перерахунок пені за період, заявлений позивачем, та встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турінвестбуд" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 11-А, офіс 54, ідентифікаційний код 36678046) в доход Державного бюджету України 21 633 (двадцять одну тисячу шістсот тридцять три) грн. 00 коп. - пені, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2016

Суддя Т.Ю. Трофименко