Постанова

від 16.11.2016 по справі 910/15399/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. Справа№ 910/15399/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Петрик С.А. - за належним чином оформленою довіреністю; Грантовська Д.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016р.

у справі №910/15399/16 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НТТ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР"

про усунення недоліків виробу та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НТТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР" про усунення недоліків виробу та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2016р. у справі № 910/15399/16 позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР" здійснити за власний рахунок гарантійний ремонт універсальної мийки Karcher К5 (1.180-633.0) ,придбаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія НТТ" у ТОВ "РОЗЕТКА.УА", та усунути недоліки приладу, що з'явились протягом гарантійного строку. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НТТ" 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального права і постановленого при неправильному встановленні обставин справи.

Апелянт вказував, що позивачем було порушено гарантійні зобов'язання по експлуатації придбаного товару (мийка Керхер К5(1.180-633.0), товар використовувався ним не за призначенням, у виробництві, тоді як це є побутовим приладом. За вказаних обставин відповідач відмовив у здійсненні гарантійного ремонту.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР" прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.11.2016р.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 16.11.2016р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому його представник просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 26.05.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ НТТ" (отримувач, позивач) була придбана універсальна мийка Керхер К5(1.180-633.0) у Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА", що підтверджується платіжним дорученням від 26.05.2015р., а також гарантійним талоном №590554, відповідно до умов якого гарантійний термін приладу становить 12 місяців.

Позивач вказував, що в процесі експлуатації зазначеної універсальної мийки прилад використовувався за призначенням, а саме для мийки службового автомобіля організації. Проте, на початку квітня 2016р. прилад вийшов із ладу, що призвело до неможливості подальшого використання за прямим призначенням.

Відповідно до умов гарантійного обслуговування позивач звернувся до сервісного центру ТОВ "Керхер", що знаходиться м. Київ, Кільцева дорога, 9 (код 34003237) з вимогою провести безоплатний ремонт товару по гарантійним зобов'язанням виробника. Однак, у ремонті приладу по гарантії було відмовлено, про що вказано ТОВ "Керхер" у листі від 15.04.2016р., разом з яким був надісланий оціночний акт з пропозицією сплатити за ремонтні роботи 4 915,99 грн. з позначкою, що випадок не є гарантійним. При цьому представником виробника зазначено, що ймовірною причиною поломки приладу є використання його у виробництві, а випадок - не є гарантійним.

Позивач з таким висновком виробника не погодився і у позові вказував, що пристрій використовувався згідно інструкції з експлуатації, жодних перегрівів автомийки не допускалось. Крім того, некоректними є твердження сервісного центру про експлуатацію побутової мийки на виробництві, адже автомийка використовувалась за прямим своїм призначенням - мийки двох легкових автомобілів на підприємстві, без перевантажень пристрою і без використання його у промислових цілях.

Частиною 2 статті 679 Цивільного кодексу України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Зі змісту частини 6 ст. 269 ГК України вбачається, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведені, що дефекти виробу виникли внаслідок порушення правил користування приладом. В оціночному акті висновки відповідача засновані на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідальність за недоліки товару повинна бути покладена на відповідача, який прийняв на себе зобов'язання відповідати за якість придбаної позивачем автомийки, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами будь-яких порушень позивачем (покупцем) правил користування чи зберігання товару.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відхиляючи доводи скаржника стосовно того, що він не був повідомлений судом першої інстанції належним чином про місце та дату засідання, внаслідок чого справу було розглянуто без його участі, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги закону про повідомлення сторін про розгляд справи судом першої інстанції виконані, адже відповідач був обізнаний про порушення провадження у даній справі, ознайомлювався з матеріалами, подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи обов'язок суду здійснити правосуддя у розумний строк, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність відповідача, повідомленого належним чином про час і місце розгляду спору, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджала цьому.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016р. у справі №910/15399/16 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРХЕР" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016р. у справі №910/15399/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2016р. у справі №910/15399/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15399/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова