ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/1156/16
Категорія: 5.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Лук’янчук О.В., судді -Градовського Ю.М.
при секретарі -Величко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Смайл» до Херсонської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи: фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування рішень,-
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Смайл» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень Митниці про визначення коду товару від 11.08.2016 року №КТ-508000010-0001-2016 та №КТ-508000010-0002-2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство на регулярній основі здійснює імпорт з Болгарії стаціонарних акумуляторних батарей типу 12 МVR 180 для облаштування безперебійного живлення телекомунікаційних систем мобільного зв'язку. 11.07.2016 року, з метою митного оформлення імпорту товарів, позивач подав до Митниці митні декларації типу "ІМ 40 ДЕ" №508050001/2016/02890, №508050001/2016/02891 на акумуляторні батареї типу VRLA торгівельної марки АТ «MONBAT» (Болгарія), герметизовані, із свинцевими пластинами, заправлені рідким кислотним електролітом (сірчана кислота 27-29%), в яких зазначено наступне: кількість акумуляторів по кожній декларації 371 шт., а всього 742 шт.; код товару за УКТЗЕД - 8507 2020 90 (інші акумулятори свинцеві, що працюють на рідкому електроліті, інші). Цей код товару відповідає коду за УКТЗЕД, вказаному відправником в експортних митних деклараціях, оформлених митною службою Болгарії. Однак Митниця не погодилась із визначеним кодом за УКТЗЕД та спірними рішеннями від 11.08.2016р. класифікувала зазначений товар за кодом УКТ ЗЕД з 8507 20280 90. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, вважаючи, що код товару за УКТЗЕД ним визначений вірно.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 року позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи полягають в наступному.
На виконання договору №14 від 13.07.2015 року, укладеного між ТОВ Фірма «Смайл» та АТ «MONBAT» (Болгарія), а також додаткових угод №1 від 13.07.2015 року, №2 від 25.04.2016 року, №4 від 01.06.2016 року, АТ «MONBAT» постачає позивачу на регулярній основі акумуляторні батареї торгівельної марки «MONBAT».
11.07.2016 року з метою митного оформлення придбаних у АТ «MONBAT» (Болгарія) акумуляторних батарей, позивачем подано до Херсонської митниці ДФС митні декларації №508050001/2016/02890, №508050001/2016/02891, в рядку 33 яких зазначено код ввезеного товару за УКТ ЗЕД - 8507 2020 90 та наведений наступний опис цього товару: «Стаціонарні акумуляторні батареї герметизовані, із свинцевими пластинами, заправлені рідким кислотним електролітом (сірчана кислота 27-29%). Використовуються для забезпечення живлення засобів електрозв'язку в телекомунікаційних мережах. Серія 12 MVR180, ємність 180 А/год, 12V, розмір батареї 555/125/324 мм.»
Продавцем цих акумуляторних батарей (АТ «MONBAT») в експортних митних деклараціях від 08.07.2016 року МRN 16ВG004210АА018381 та МRN 16ВG004210АА018390 також зазначено код товару 8507 2020.
11.08.2016 року відділом митних платежів Херсонської митниці ДФС прийняті рішення про визначення коду товару №КТ-508000010-0001-2016 та №КТ-508000010-0002-2016, якими вищезазначені акумуляторні батареї класифіковано у товарній категорії 8507 2080 згідно з УКТ ЗЕД та наведений наступний опис цього товару: «Стаціонарні акумуляторні батареї герметизовані (не призначені для обслуговування) типу VRLA виготовлені за технологією AGM, із свинцевими пластинами, заправлені рідким кислотним електролітом-водним розчином сірчаної кислоти, позбавленим рухливості (абсорбованим у скло волоконному сепараторі). Використовується в мережах електропостачання (телекомунікація, енергозбереження, безперебійне електропостачання, резервне електропостачання, тощо), також можуть використовуватися на транспортних засобах в якості тягових акумуляторів.»
Зі змісту цих рішень слідує, що вони прийняті на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), висновків експерта Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України від 08.08.2016 року №142005902-0244 та №142005902-0245, листа Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17 «Про впровадження Методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД», технічної документації на вантаж, інформації мережі Інтернет, акта про проведення митного огляду від 11.07.2016 року, фотознімків вантажу.
Згідно заперечень на адміністративний позов та апеляційної скарги Митниці слідує, що позиція Митницею ґрунтується на тому, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, які надіслані до митниць листом Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17, електричні свинцеві акумулятори, що виготовлені з використанням AGM-технології класифікуються у товарній категорії 8507 2080 згідно з УКТ ЗЕД. Оскільки за результатами проведених Митницею лабораторних досліджень імпортованих позивачем акумуляторів, які відображені у висновках експерта Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України від 08.08.2016 року №142005902-0244 та №142005902-0245, встановлено, що ці акумулятори виготовлені з використанням AGM-технології, то спірні рішення Митниці про визначення коду товару є цілком правомірними.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з посиланнями Митниці на Методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, впроваджені листом міністра доходів і зборів України від 26.03.2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17, зазначивши, що у пункті 59 Додатку №3 до цих Методичних рекомендацій вказано, що однією із особливостей класифікації свинцевих електричних (свинцево-кислотних) акумуляторів у товарній позиції 8507 є їх деталізація на: 1) акумулятори, що працюють на рідкому електроліті (товарні категорії 8507 10 20 та 8507 20 20); 2) інші акумулятори, що працюють на іншому, крім рідкого, електроліті (товарні категорії 8507 10 80 та 8507 20 80).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що для правильної класифікації акумуляторних батарей за товарними категоріями за УКТ ЗЕД головним є те, чи працюють ці батареї на рідкому чи не на рідкому електроліті, а технологія виробництва цих батарей, зокрема AGM-технологія, не впливає на цю класифікацію.
На підставі цього висновку суд першої інстанції не погодився з твердженням митного органу про те, що у разі виготовлення електричних свинцевих акумуляторів із використанням AGM-технологій, такі акумулятори повинні класифікуватися за товарною категорією 8507 2080 згідно з УКТЗЕД.
Також суд першої інстанції зазначив, що лист заступника міністра доходів і зборів України від 26.03.2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17 відсутній на офіційному сайті ДФС України, а впроваджені ним Методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, ніким не підписані та не затверджені у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Крім цього, суд першої інстанції врахував як належні докази правильності класифікації позивачем імпортованих електричних акумуляторів серії за товарною категорією 8507 20 20 висновок експерта Херсонської Торгово-промислової палати №Вэ-318 від 20.07.2016 року та висновок товарознавчого експертного дослідження Херсонського НДЕКЦ МВС України від 25.07.2016 року №1039-к.
З наведеними судом першої інстанції висновками колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Згідно з положеннями частин другої - четвертої, сьомої, восьмої статті 69 Митного кодексу України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
За приписами статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.68 МК України).
Згідно ч.2 ст.68 МК України ведення УКТ ЗЕД передбачає:
1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;
3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів;
5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;
7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД закріплені в додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року №584-VII.
Визначення коду товару згідно УКТЗЕД здійснюється відповідним підрозділом Митниці згідно з Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 за №650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397 (надалі - Порядок №650).
Цей Порядок визначає порядок роботи відділу митних платежів (надалі - ВМП), підрозділу митного оформлення (надалі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (надалі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД).
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку №650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно п.п.9 та 10 розділу ІІІ Порядку №650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі:
виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;
виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.
Узяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог статті 356 Кодексу. Операції з узяття проб (зразків) товарів здійснюються відповідно до вимог статті 357 Кодексу.
Як зазначає відповідач у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі, позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД, і 18.06.2016 року позивачем були додатково надані, зокрема, паспорти безпеки на вказані акумулятори, в п.9 яких зазначено, що рідкий електроліт адсорбований у матеріалі зі скловолокна. 19.07.2016 року зразки вказаного товару направлені до експертного підрозділу спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС. За результатами проведених досліджень були складені висновки висновках експерта Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України від 08.08.2016 року №142005902-0244 та №142005902-0245.
З наведеного слідує, що дії Митниці по проведенню додаткової перевірки правильності класифікації позивачем вищевказаних електричних акумуляторів за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі шляхом витребовування у позивача додаткових документів, а також шляхом проведення експертного дослідження зазначеного товару в експертному підрозділі спеціалізованої лабораторії ДФС, вчинені правомірно.
Зі змісту долучених до справи висновків експерта Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України від 08.08.2016 року №142005902-0244 та №142005902-0245 (т.1 а.с45-61) слідує, що об'єктом цих досліджень стали стаціонарні свинцево-кислотні, клапанно-регульовані акумуляторні батареї, серії 12 MVR180, розміром 555/125/324 мм., торгівельної марки АТ «MONBAT», вилучені до справи про порушення митних правил у громадянки ОСОБА_6.
Як пояснили представники Митниці в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, предметом цих досліджень стали акумуляторні батареї, які були імпортовані позивачем за митними деклараціями №508050001/2016/02890, №508050001/2016/02891, а громадянка ОСОБА_6, у якої, як зазначено у вказаних висновках, вилучені ці батареї, була представником декларанта, від імені якої ці декларації подані, і дані про ОСОБА_6 внесені до графи 54 цих декларацій.
Враховуючи факт подання митних декларацій №508050001/2016/02890, №508050001/2016/02891 ОСОБА_6, як представником позивача в процедурі митного оформлення, про що вказано у графах 54 цих декларацій, колегія суддів погоджується з тим, що предметом дослідження за висновками експерта ДФС від 08.08.2016 року №142005902-0244 та №142005902-0245 були акумуляторні батареї, імпортовані позивачем за цими МД.
У вказаних висновках зазначено, що вищевказані акумуляторні батареї містять електроліт у вигляді розчину сірчаної кислоти, виготовлені за технологією AGM (Absorbent Glass Mat - поглинаюче скловолокно), про що свідчить наявність матеріалу білого кольору у вигляді ізоляційних пластин пористої структури повністю просочених рідким електролітом та частково вкритих тонким шаром рідини. Використання цієї технології підтверджується в наданій на дослідження технічній документації на ці батареї.
Слід зазначити, що факт використання AGM-технології в імпортованих позивачем акумуляторних батареях не заперечується і самим позивачем, а також підтверджується технічними характеристиками акумуляторних батарей серії 12 MVR180, що розміщені на інтернет-сайті АТ «MONBAT» (Болгарія) (http://www.monbat.com/ru/pages/telecommunications.html), роздруківка яких долучена відповідачем до матеріалів справи.
Також не містять іншого висновку щодо використання AGM-технології в імпортованих позивачем акумуляторних батареях і долучені позивачем до справи висновок експерта Херсонської Торгово-промислової палати №Вэ-318 від 20.07.2016 року та висновок товарознавчого експертного дослідження Херсонського НДЕКЦ МВС України від 25.07.2016 року №1039-к.
Як вже зазначено вище, наявність в імпортованих позивачем акумуляторних батареях технології AGM є основною підставою для віднесення Митницею цих батарей до товарної категорії 8507 208090 згідно з УКТ ЗЕД, проти чого заперечує позивач, стверджуючи, що ця технологія не може бути підставою для такої класифікації.
Оцінюючи правомірність такого висновку Митниці, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до викладеної в Законі України «Про Митний тариф України» класифікації товарів за кодами УКТЗЕД за товарною позицією 8507 (акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми) за кодом 8507 20 20 90 класифікуються акумулятори свинцеві що працюють на рідкому електроліті інші ніж ті, що віднесені до кодів 8507 20 20 10 (для цивільної авіації), 8507 20 20 20 (тягові з напругою менш ніж 150 В та потужністю не менш ніж 150 А/год, але не більш ніж 1200 А/год), 8507 20 20 30 (тягові інші).
За кодом 8507 20 80 90 класифікуються акумулятори свинцеві інші, ніж ті що віднесені до товарної позиції 8507 20 20 та до коду 8507 20 80 30 (тягові інші).
Вирішуючи питання про те, до якої товарної позиції слід відносити акумулятори, що містять рідкий електроліт і одночасно виготовлені за технологією AGM, слід враховувати технічні відмінності цих акумуляторів від тих, які працюють лише на рідкому електроліті.
Відповідно до наявної в мережі Інтернет інформації по цьому питанню (https://uk.wikipedia.org/wiki/AGM) відмінність батарей AGM від класичних в тому, що в них міститься абсорбований електроліт, а не рідкий, що дає ряд змін у властивостях акумулятора. AGM скорочено від Absorbent Glass Mat - скловолоконний матеріал, який виконує подвійну функцію: резервуара для електроліту і одночасно сепаратора, електрично розділяє позитивну і негативну пластини. Класичний свинцево-кислотний акумулятор - це корпус, розділений на відсіки сепараторами - мікропористим пластиком. У відсіки залитий електроліт - розчин сірчаної кислоти, і в цей розчин занурені пластини, між позитивними і негативними пластинами протікає струм. Технологія AGM використовує просочений рідким електролітом пористий заповнювач відсіків корпусу зі скловолокна. Мікропори цього матеріалу заповнені електролітом не повністю. Вільний обсяг використовується для рекомбінації газів.
З наведеного слідує, що акумулятори, які містять рідкий електроліт і одночасно виготовлені за технологією AGM мають суттєві технічні відмінності від тих акумуляторів, які працюють лише на рідкому електроліті.
Згідно Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що є додатком до Закону України «Про Митний тариф України», класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
На виконання положень ст.68 Митного кодексу України щодо забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики, листом від 26.03.2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17 до митниць були направлені Методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, зокрема і товарів, що класифікуються у товарних категоріях 8507.
У п.59 Додатку №3 до цих Методичних рекомендацій зазначено, що до свинцевих акумуляторів, що працюють не на рідкому електроліті і класифікуються у товарних категоріях 8507 10 80 та 8507 20 80 згідно з УКТЗЕД відносяться акумулятори з AGM-технологією. Також надано тлумачення AGM-технології, яка передбачає застосування просоченого електролітом пористого (адсорбенту) із скловолокна; пористий скловолоконний матеріал, із якого виготовляється сепаратор, заповнює простір між пластинами акумулятора; мікропори цього матеріалу заповнені електролітом не повністю; вільний об'єм використовується для рекомбінації водню та кисню з наступним утворенням води, що забезпечує експлуатацію таких акумуляторів без відповідного обслуговування (без доливання дистильованої води).
Представниками Митниці в судовому засіданні зазначено, що при віднесенні імпортованих позивачем батарей до товарної категорії 8507 20 80 90 Митниця керувалась пунктами 1, 3 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, а також враховувала вищевказані Методичні рекомендації по товарній позиції 8507 20 80.
Також апелянтом зазначено, що акумуляторні батареї з технологією AGM в державах Європейського союзу також відносяться до товарної категорії 8507 20 80, що підтверджується інформацією з бази даних попередніх рішень з класифікації товарів European Binding Tariff Information (EBTI), та долучено до справи витяги відповідних рішень з цієї бази з перекладом (т.3 а.с.157-171).
Відповідно до п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що віднесення спірними рішеннями від 11.08.2016 року №КТ-508000010-0001-2016 та №КТ-508000010-0002-2016 імпортованих позивачем акумуляторних батарей серії 12MVR180мм., торгівельної марки АТ «MONBAT» до товарної категорії 8507 20 80 90 за УКТЗЕД здійснено Митницею правомірно, в межах наданих їй повноважень та у спосіб, що визначений діючим законодавством, а тому підстави для скасування такого рішення відсутні.
Колегія суддів відхиляє як помилкові посилання суду першої інстанції на те, що лист заступника міністра доходів і зборів України від 26.03.2014 року №6983/7/99-99-24-02-03-17 відсутній на офіційному сайті ДФС України, а впроваджені цим листом Методичні рекомендації ніким не підписані та не затверджені у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Видання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики, в даному випадку Міністерством доходів та зборів, у 2014 році вищевказаних Методичних рекомендацій статтею 68 Митного кодексу України віднесено до виключних повноважень цього органу. Сам факт видання цим органом вказаних Методичних рекомендацій сторонами не заперечується, та підтверджується інформацією з офіційного сайту ДФС України.
Також колегія суддів відхиляє посилання суду першої інстанції як на належний доказ правильності класифікації імпортованих позивачем акумуляторних батарей за кодом 8507 20 20 90 на висновок експерта Херсонської Торгово-промислової палати №Вэ-318 від 20.07.2016 року та висновок товарознавчого експертного дослідження Херсонського НДЕКЦ МВС України від 25.07.2016 року №1039-к., оскільки, як вже зазначено вище, відповідно до частини восьмої статті 69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Зазначені судом першої інстанції експерті висновки не є висновком експерта в розумінні ч.1 ст.69 КАС України, оскільки до таких відносяться лише ті висновки експерта, які складені на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Однак в рамках даної адміністративної справи відповідної експертизи судом не призначалось, і сторонами відповідних клопотань про проведення такої експертизи не заявлялось.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок помилкового застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та винесенням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.2 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року скасувати.
Винести по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Смайл» до Херсонської митниці Державної фіскальної служби.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 листопада 2016 року.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук’янчук Ю.М. Градовський
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2016 |
Оприлюднено | 01.12.2016 |
Номер документу | 63015828 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Кравченко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні