Постанова

від 24.11.2016 по справі 810/2060/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2060/16 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О. Є.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про скасування вимоги та рішень, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2016, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.01.2016 № 0001731702 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2271840, 13 грн., в т.ч. основного платежу 1817472, 10 грн. та штрафних санкцій 454368, 03 грн.; податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.01.2016 № 0001741702 за платежем: адмін. штрафи та інші санкції на загальну суму 510, 00 грн., в т.ч. основного платежу 0, 00 грн. та штрафних санкцій 510, 00 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2016 № Ф-0001701702 на загальну суму 129853, 95 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.02.2016 № 0001691702 на суму 19263, 58 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання з'явилися представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, письмові пояснення, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що відповідачем доведено правомірність та законність прийнятих рішень.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 31.12.2015 по 22.01.2016 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 29.01.2016 № 28/1700/10/17/17-03/НОМЕР_4, яким встановлено порушення позивачкою вимог податкового законодавства, а саме:

- ст. 177 ПК України, у зв'язку з чим встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1817472, 10 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 908628, 43 грн., за 2014 рік в сумі 908843, 67 грн.;

- п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого підприємцю донараховано єдиного внеску в сумі 129853, 95 грн., в тому числі за 2013 рік - 62781, 84 грн., за 2014 рік - 67072, 11 грн.;

- п. 121.1 ст. 121 ПК України, у зв'язку з ненаданням платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки відповідачем прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 № 0001741702, яким позивачці нараховане грошове зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510, 00 грн. за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції у зв'язку з порушенням вимог п. 121.1 ст. 121 ПКУ за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю за період з 01.01.2013 по 31.12.2014;

- податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 № 0001731702, яким позивачці нараховане грошове зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на суму грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями в сумі 1817472, 10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 454368, 03 грн. у зв'язку з порушенням вимог ст. 177 ПКУ за заниження податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1817472, 10 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 908628, 43 грн., за 2014 рік в сумі 908843, 67 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0001691702 від 22.02.2016, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовані штрафні санкції в розмірі 19263, 58 грн. на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2016 № Ф-0001701702, якою зобов'язано позивачку сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 129853, 95 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішенням про застосування штрафних санкцій, позивачка оскаржила їх в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пункт 77.4 ст. 77 ПКУ передбачає, що про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Як встановлено, перевірка позивача, оформлена актом Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 29.01.2016 № 28/1700/10/17/17-03/НОМЕР_4, проводилась на підставі направлення від 31.12.2015 № 146 згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПКУ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2015 року.

Крім того, 06.02.2015 начальником Переяслав-Хмельницьої ОДПІ ГУ ДФС у Київській області видано наказ № 52 «Про проведення планової перевірки».

Планова перевірка, згідно з наказом Переяслав-Хмельницьої ОДПІ № 52 від 06.02.2015, проведена не була. В свою чергу, 21.12.2015 начальником Переяслав-Хмельницьої ОДПІ видано наказ № 393 «Про внесення змін до наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ № 52 від 06.02.2015 «Про проведення планової перевірки».

Даним наказом внесено зміни до наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 06.02.2015 № 52 «Про проведення планової перевірки» та доручено провести документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 по 31.12.2014; перевірку розпочати з 31.12.2015, терміном 10 робочих днів.

Копію наказу № 393 від 21.12.2015 разом із повідомленням № 20 від 21.12.2015 (а.с. 29) направлено на адресу позивача та отримані 25.12.2015.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що його прийнято на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України та на підставі доповідної записки № 71 від 18.12.2015 начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-УІІІ від 28.12.2014, відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцевих положень», визначено: «Установити, що у 2015 ти 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами кримінального процесуального кодексу України». В матеріалах справи є декларації про отримані доходи за 2013-2014рр.

Тобто планова перевірка передбачає перевірку усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, на що діє заборона Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-УІІІ від 28.12.2014, відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцевих положень».

Так, пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України віл 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

-з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість:

-з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій податкових декларацій позивача про майновий стан і доходи за 2013 рік та за 2014 рік, сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності, за 2013 рік становить 5 408 949.20 грн. та за 2014 рік становить 5 412 023.07 грн., тобто менше 20 мільйонів.

Наказ Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.12.2015 № 393, визнаний протиправним та скасований в судовому порядку постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2016 у справі № 810/5970/15, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016.

Суд прийшов до висновку, що наказ від 06.02.2015р. вичерпав свою дію, оскільки закінчився період на який було заплановано проведення перевірки - 1 квартал 2015 року, а рішень щодо продовження строків проведення перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не приймались.

В той час наказом начальника Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.12.2015р. внесено зміни до наказу № 52 від 06.02.2015р. який як встановлено судом вичерпав свою дію, відтак дії Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо прийняття наказу № 393 від 21.12.2015р. с неправомірними.

Відповідно до вимог ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Враховуючи що набрало законної сили судове рішення, яким встановлено відсутність підстав для проведення перевірки позивача та скасовано наказ на проведення перевірки, то всі наступні дії податкового органу, зокрема, щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень є неправомірними, адже вони прийняті та вчинені на підставі недійсного розпорядчого акта.

В свою чергу, суд не наділений повноваженнями проводити перевірку показників бухгалтерської та податкової звітності суб'єктів господарської діяльності та в ході судового розгляду фактично проводити перевірку.

Повноваження щодо визначення сум податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, які застосовуються до платників податків за виявлені порушення закону покладаються виключного на контролюючі органи, зокрема, податкові органи.

Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до вимог п. 121.1 ст. 121 ПКУ, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Податковий орган вказує на факт ненадання посадовим особам відповідача запитуваних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувалися в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Однак, позивач повідомляла Переяслав-Хмельницьку ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про оскарження наказу на перевірку, для призупинення дії наказу, до тих пір поки суд винесене рішення щодо законності винесення оскаржуваного наказу на проведення перевірки:

1) лист-повідомлення від 05.01.2016р., отримано представником за довіреністю Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 09.01.2016р.;

2) лист про надання відповіді від 12.01.2016р., отримано представником за довіреністю Мельник Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 14.01.2016р.:

3) лист про надання відповіді від 13.01.2016р., отримано представником за довіреністю Плюхач Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 15.01.2016р.;

4) лист про надання відповіді від 15.01.2016р., отримано представником за довіреністю Чич Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 20.01.2016р.;

5) лист про надання відповіді від 16.01.2016р., отримано представником за довіреністю Чич Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 20.01.2016р.;

6) лист про надання відповіді від 22.01.2016р., отримано представником за довіреністю Мельник Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 26.01.2016р.

Викладене в сукупності, на думку колегії, свідчить про помилковість винесення рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 - скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про скасування вимоги та рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.01.2016 № 0001731702 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 2271840, 13 грн., в т.ч. основного платежу 1817472, 10 грн. та штрафних санкцій 454368, 03 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.01.2016 № 0001741702 за платежем: адмін. штрафи та інші санкції на загальну суму 510, 00 грн., в т.ч. основного платежу 0, 00 грн. та штрафних санкцій 510, 00 грн.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2016 № Ф-0001701702 на загальну суму 129853, 95 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.02.2016 № 0001691702 на суму 19263, 58 грн.

Стягнути з Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (інд.код 39477413, адреса: вул. Б. Хмельницького,95, м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл., 08400 ) судовий збір у розмірі 6890,00 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. за подачу позову до суду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2016

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.