Рішення

від 08.11.2016 по справі 910/15595/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016Справа № 910/15595/16

За позовомПриватного підприємства «Вега Авто» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Логістик» Провідшкодування шкоди у розмірі 301 435,73 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Мішутушкін О.В. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Вега Авто» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Логістік» про відшкодування шкоди 301 435,73 грн.

Ухвалою від 30.08.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.09.2016 р.

19.09.2016 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

20.09.2016 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 20.09.2016 р. розгляд справи було відкладено на 04.10.2016 р.

04.10.2016 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

Судове засідання 04.10.2016 р. не відбулося.

Наступне судове засідання було призначено на 01.11.2016 р.

01.11.2016 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі та клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Судове засідання 01.11.2016 р. не відбулося.

Наступне судове засідання було призначено на 08.11.2016 р.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи у режимі відеоконференції, суд відмовляє у його задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до статті 74-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 04.10.2016 р. строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

Таким чином, останнім днем строку для вирішення спору є 09.11.2016 р.

Оскільки, для забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції необхідно відкласти розгляд справи на більш тривалий ніж один день час, враховуючи обмеженість строками розгляду спору, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив.

В судовому засіданні 08.11.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді матеріалів справи встановлено, наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 301 453,73 грн. обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Згідно товарно-транспортної накладної № ТР-046587 від 29.06.2016 р. автомобіль IVECO, д.р.н. НОМЕР_1, автомобільний перевізник ПП «Вега Авто» замовником (платником) вантажовідправником/вантажоодержувачем даного перевезення є ТОВ «Дієса», загальна сума вантажу 176 948,20 грн.

Згідно товарно-транспортної накладної № ТР-046587 від 29.06.2016 р., автомобіль IVECO, д.р.н. НОМЕР_1, автомобільний перевізник ПП «Вега Авто» замовником (платником) вантажовідправником/вантажоодержувачем даного перевезення є ТОВ «Дієса», загальна сума вантажу 551 545,72 грн.

Дані товарно-транспортні накладні завірені печаткою вантажовідправника та містять підпис водія відповідача.

Як вказує позивач, з підписаних водієм відповідача актів здачі-прийняття ТМЦ з вантажоотримувачем від 30.06.2016 р., розрахунку завданої шкоди та претензії від вантажовідправника на адресу позивача вбачається, що прийнятий перевізником/відповідачем ТОВ «ВТ-Логістик» та втраченим під час перевезення вантажем дорівнює загальній вартості 301 435,73 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2014 р. між позивачем та ТОВ «Дієса» було укладено договір № 03/06/14.

Відповідно до умов даного договору, відповідач зобов'язується доставляти вантажі (товари) замовника в пункти призначення, визначені замовником, і передати їх вантажоотримувачам, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення відповідну плату.

Згідно з п. п. 3.2.1. п. 3.2. договору, позивач зобов'язується організувати та виконати перевезення/експедирування вантажу відповідно до чинного законодавства України, для чого має право укладати від свого імені та за рахунок замовника правочини (угоди), спрямовані на забезпечення виконання перевезення, при необхідності і за узгодженням із замовником залучати до перевезення учасників перевізного процесу, які мають відповідні права на надання послуг з перевезення.

31.03.2016 р. на виконання договору №03/06/14 між сторонами у справі було укладено договір доручення № 32/03/2016-1 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів у автомобільному сполученні.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору, відповідач доручає позивачу за винагороду здійснювати пошук і підбір вантажовласників з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами автотранспортних засобів (відповідача) для здійснення перевезень в міжнародному автомобільному сполученні.

Згідно з п. 2.2. договору доручення № 32/03/2016-1, експедитор виступає від імені перевізника і може укладати відповідні договори з третіми особами - власниками вантажів для виконання зобов'язань за цим договором.

За умовами п. 2.3. договору доручення, конкретні умови по кожному замовнику обумовлюються в транспортній заявці, яка направляється власникам вантажу експедитору.

На підставі транспортних заявок вантажовласників експедитор формує транспортну заявку перевізнику.

28.06.2016 р. від замовника перевезення на адресу експедитора засобами електронного зв'язку було надіслано заявку на разове перевезення № ТР-046587.

У позовній заяві позивач зазначає, що згідно довідки слідчого Кривоозерського відділу поліції ГУ НП України в Миколаївській області, подана водієм ОСОБА_2 заява про кримінальне правопорушення за фактом крадіжки побутової техніки з автомобіля IVECO, д.р.н. НОМЕР_1 30.06.2016 р., прийнята 30.06.2016 р. та зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційний № 12016150250000326 розпочато досудове слідство.

Матеріалами справи підтверджено, що вантажоодержувач товару (вантажу) є ТОВ «Дієса», а позивач, у свою чергу, не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Пунктом 15.1. глави 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997 р. передбачено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом.

Відповідно до пункту 15.2. глави 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті, зокрема, такі обставини як невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній.

Згідно з пунктом 16.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем позову на Перевізника обов'язково треба пред'явити йому претензію.

Відповідно до пункту 16.2. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом право на пред'явлення Перевізнику претензій мають:

а) вантажовідправник або вантажоодержувач - у випадку втрати вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної з підписом водія (експедитора Перевізника) про прийняття ним вантажу для перевезення;

б) вантажоодержувач - у випадках недостачі, зіпсуття або ушкодження вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної із відповідними записами в ній або акта встановленої форми, якщо такий акт складався;

в) вантажоодержувач - у випадку прострочення доставки вантажу;

г) вантажовідправник - при незбереженні або простроченні доставки вантажу, якщо перевезення виконувалось у попутному напрямку.

Згідно з пунктом 16.3. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, претензії, які виникають із перевезення вантажів, включаючи повну або часткову втрату вантажу, порушення строків чи інших умов доставки вантажу, пред'являються Перевізнику, з яким укладено Договір на перевезення.

Відповідно до пункту 16.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, претензії на відшкодування збитків за втрату, недостачу, псування або ушкодження вантажу пред'являються по кожному відправленню окремо.

Згідно пункту 16.7. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, претензію, що пред'являється, викладають письмово із зазначенням всіх відомостей, потрібних для її розгляду і вирішення.

Відповідно до пункту 16.9. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, у претензії слід зазначити:

- повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та Перевізника, якому претензія пред'являється; дату пред'явлення і номер претензії;

- обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини, посилання на відповідні правові норми;

- вимоги заявника;

- суму претензії по кожному окремому виду вимог (за повністю втрачений вантаж чи часткову його втрату або недостачу, зіпсуття, ушкодження, за прострочення доставки та ін.), коли вони підлягають грошовій оцінці, платіжні реквізити заявника претензії;

- перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Претензія підписується керівником чи заступником керівника підприємства та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Згідно з пунктом 16.10. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, До претензії додаються документи, які її обґрунтовують.

Товарно-транспортні накладні та акт, що засвідчують обставини, відповідно до яких наступає матеріальна відповідальність, подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

До претензії на недостачу вантажу додається розрахунок суми претензії, який слід виконувати з урахуванням норми природних втрат маси вантажу при перевезенні, якщо вона встановлена для цього роду вантажу. Додавання розрахунку суми не обов'язкове, якщо цей розрахунок зроблений у самій претензії.

Відповідно до пункту 16.11. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, До претензії на втрачений, відсутній, зіпсований вантаж, крім документів, які підтверджують право на пред'явлення претензії, додається документ, яким засвідчується кількість і вартість відправленого вантажу.

Документом, який підтверджує оплату вантажовідправником вартості вантажу, може служити документ банку або довідка, підписана керівником і головним (старшим) бухгалтером підприємства, яке заявило претензію, відносно того, по якому рахунку і в якій сумі, коли і кому була проведена оплата вартості вантажу. Ця довідка має бути засвідчена печаткою.

Позивач не є вантажовідправником або вантажоодержувачем товару (вантажу), а навіть якби й був таким, то в такому разі зобов'язаний перед поданням позовної заяви до суду звернутись до відповідача з претензією відповідно до вимог глави 16 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Право на відшкодування збитків належить власнику або особі, яка володіє іншим, передбаченим законом правом на вантаж.

Позивач не є власником вантажу та не володіє іншим речовим правом на вантаж, а тому заявлені до стягнення збитки нанесені йому бути не можуть.

У порушення вищевказаних вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, позивачем подано позов, який є передчасним, належних та допустимих доказів, що підтверджують позовні вимоги, позивачем не надано.

Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими, і як наслідок є такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.11.2016 р.

Суддя І.О. Домнічева