Рішення

від 22.11.2016 по справі 910/17738/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016Справа №910/17738/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-2013" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медікал Б.БН" проповернення суми попередньої оплати за договором Суддя Дупляк О. М.

від позивача: Лебідь О. П. за довіреністю; від відповідача: Сімонова Ю.В. за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-2013" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал Б.БН" про повернення суми попередньої оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.10.2016.

Через відділ діловодства суду 28.10.2016 від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вих. № б/н від 28.10.2016).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 відкладено розгляд справи на 15.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 суд відмовив у задоволенні заяв позивача про забезпечення позову та відклав розгляд справи на 22.11.2016.

Через відділ канцелярії господарського суду 18.11.2016 від відповідача надійшов відзив (вих. № б/н від 18.11.2016).

В судове засідання 22.11.2016 представники сторін з'явилися та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з повернення сплачених коштів передплати за договором поставки № 04/2016 від 11.04.2016, оскільки товар обумовлений зазначеним договором, у визначений договором строк не був поставлений.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що оскільки позивач не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань щодо здійснення попередньої оплати обумовленого договором товару, то відповідно не настав строк виконання зобов"язання відповідача по поставці товару, відтак з боку відповідача не було жодних порушень договору, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 22.11.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач та відповідач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 11.04.2016 між позивачем як покупцем та відповідачем як постачальником було укладено договір поставки № 04/2016 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором та додатками до нього здійснити постачання товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно з п. 1.2. договору кількість, номенклатура, ціна, умови та строки поставки товару погоджуються сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1.1., 3.1.3. договору постачальник наділений правами вимагати від покупця оплати поставленого товару у відповідності до вимог та на умовах договору, здійснювати поставку товару після сплати покупцем авансового платежу та попередньої оплати у строки, розмірах та на умовах, визначених договором.

За умовами п. 4.2.1., 4.2.5. покупець зобов'язується сплатити авансовий внесок, попередню оплату та інші платежі у розмірах та на умовах, визначених договором та додатками до нього, оплатити товар, що постачається у порядку, розмірах та строки, визначені умовами договору та додатками до нього.

В пункті 5.1. договору сторони погодили, що покупець в день підписання договору та додатків до нього перераховує в безготівковій формі постачальнику в якості авансового внеску грошові кошти в розмірі 20 відсотків від вартості товару, погодженого в додатках до договору. В п. 5.2. договору сторони погодили, що покупець не пізніше 3-х робочих днів після підписання договору перераховує постачальнику в якості попередньої оплати грошові кошти в розмірі 10 відсотків від вартості товару, погодженого додатками до договору.

Остаточні розрахунки за поставку товару за договором покупець здійснює постачальнику, відповідно до виставлених на підставі договору та додатків до нього рахунків - фактури. Остаточні розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем не пізніше 3 - х робочих днів з моменту поставки товару (п. 5.3. договору).

Згідно з п. 8.2. договору строк договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 8.1. договору та закінчується 31.12.2016.

В додатку № 2 до договору сторони погодили найменування товару, його кількість та вартість. Загальна вартість товару, погоджена сторонами, склала 3 505 863, 00 грн. Також в додатку № 2 до договору сторони погодили строк поставки товару - не пізніше 20 робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 11.04.2016 передплату за товар обумовлений в договорі в розмірі 700 000, 00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 621 від 11.04.2016.

За розрахунком позивача, враховуючи, що попередня оплата за договором була ним здійснена 11.04.2016 відповідач зобов'язаний був поставити товар обумовлений договором у строк до 06.05.2016. Оскільки відповідач на день подання позову не здійснив поставки товару, позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за договором в розмірі 700 000, 00 грн.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір поставки.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, сторонами був визначений наступний строк поставки товару - не пізніше 20 робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати. Тобто сторони визначили строк виконання обов'язку відповідача по поставці товару вказівкою на подію, яка має настати. Враховуючи вказане, а також положення п. 5.1., 5.2. договору та вартість товару, визначену в додатку № 2 до договору, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар не пізніше 20 робочих днів з моменту отримання відповідачем від позивача попередньої оплати в розмірі 1 051 758, 90 грн (3 505 863, 00 * 30 % = 1 051 758, 9).

Судом встановлено, що позивачем попередня плата за договором не була сплачена відповідачу в обумовленому сторонами розмірі (внесена позивачем передплата складає 700 000, 00 грн), відповідно у відповідача на момент розгляду справи судом не виникло зобов'язання по поставці товару за договором. Інших доказів, які б підтверджували факт настання у відповідача обов'язку по поставці обумовленого договором товару матеріали справи не містять.

Враховуючи наведені обставини у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено умови договору, в частині поставки обумовленого договором товару у строк встановлений договором.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Із положень наведеної норми вбачається, що право у покупця вимагати повернення суми попередньої оплати виникає тільки за умови, що продавець не передав товар у встановлений строк. Отже, мовою застосування ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання із своєчасного передання товару покупцю. При цьому, строк виконання зобов'язання по поверненню грошових коштів передплати виникає у відповідності до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем не надано суду належних доказів порушення відповідачем свого зобов'язання із своєчасного передання товару позивачу та направлення позивачем відповідачу відповідної вимоги про повернення передплати, відповідно позовні вимоги не підлягають задоволенню, як недоведені.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок позивача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2016.

Суддя О. М. Дупляк