Рішення

від 22.11.2016 по справі 910/17792/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016Справа №910/17792/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Молодість Груп"

про стягнення 15 266,82 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пономарьов А.В. - представник за довіреністю № 31/2016 від 04.01.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Молодість Груп" про стягнення 15 266,82 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.04.2014 року між ним та відповідачем укладено договір поставки №7328.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 664,68 грн.

Проте, відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за поставлений товар.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 12 664,68 грн., пені в розмірі 2 436,05 грн., трьох процентів річних в розмірі 166,09 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.10.2016 р.

В судове засідання 18.10.2016 р. представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду від 30.09.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2016 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2016 р.

В судове засідання 31.10.2016 р. представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду від 30.09.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.2016 року розгляд справи відкладено на 22.11.2016 р.

В судове засідання 22.11.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.09.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 39215415 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 30.09.2016 року, він повернувся в суд у зв'язку з неправильно зазначеною (відсутня) адреса одержува - не повна.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Проте, у відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 56, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.11.2016 у є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08.04.2014 року між дочірнім підприємством "Савсервіс Столиця" (постачальник) товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Молодість Груп" (покупець) укладено договір поставки №7328.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Найменування, асортимент, кількість та звичайна ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.3 договору, партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною договору.

Загальний обсяг товару, що продається за даним договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту товару .за всіма переданими відповідно до умов цього договору окремими партіями товару. Сторони даного договору домовились, що товар, поставлений постачальником протягом терміну дії даного договору поставки, вважається переданим у власність покупця виключно на умовах даного договору поставки, незалежно від того, що зазначено в якості підстави відвантаження товару в накладних та податкових накладних, а також у разі не зазначення підстави відгрузки у накладних та податкових накладних (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.3 договору, загальна сума договору (у тому числі ПДВ) складає загальну вартість товару, поставленого відповідно до умов даного договору і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у накладних.

Згідно з п.10.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016 року.

Доставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії договору (п.4.1 договору).

Датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі) (п.4.4 договору).

Додатком №3 (адреси поставки) від 08.04.2014 року до договору №7328 від 08.04.2014 року сторони визначили адреси пунктів доставки товару продавцем за замовленням покупця: м. Київ, вул. Колекторна, 3.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 12 664,68 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- №79868788 від 16.03.2016 року в розмірі 12 303,48 грн.;

- №79868789 від 16.03.2016 року в розмірі 361,20 грн.

Також, в матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №79922154 від 16.03.2016 року.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1 договору, покупець здійснює розрахунки за товар протягом 7 (семи) календарних днів з дати прийому-передачі товару, якщо інші умови не передбачені сторонами у додатках № 1A(PG), №1Б(MIX) та інші, які стають невід'ємними частинами даного договору з моменту їх підписання.

Згідно з додатком № 1A(PG) від 08.04.2014 року, розрахунки за товар здійснюються протягом 14 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази оплати.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки №7328 від 08.04.2014 року у відповідача перед позивачем в сумі 12 664,68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 436,05 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.1 договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки виконання зобов'язання.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 12664.68 31.03.2016 - 21.04.2016 22 22.0000 % 0.120 % 334.96 12664.68 22.04.2016 - 26.05.2016 35 19.0000 % 0.104 % 460.22 12664.68 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 % 348.80 12664.68 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 % 399.66 12664.68 29.07.2016 - 07.09.2016 41 15.5000 % 0.085 % 439.80 За перерахунком суду загальний розмір пені становить 1 983,44 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 452,61 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмір 166,09 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 166,09 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Молодість Груп" (02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 56, код ЄДРПОУ 39105495) на користь дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" (03115, м. Київ, вулиця Миколи Краснова, будинок 27, код ЄДРПОУ 31903537) основний борг в розмірі 12 664 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 68 коп., пеню в розмірі 1 983 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три) грн. 44 коп., три проценти річних в розмірі 166 (сто шістдесят шість) грн. 09 коп. та судовий збір в розмірі 1 337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 07 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.11.2016 року.

Суддя С.М. Мудрий