Рішення

від 25.11.2016 по справі 911/3577/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2016 р. Справа № 911/3577/16

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Х»

про стягнення 22 000 грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача не з'явилися;

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Х» (далі - відповідач) про стягнення 22 000 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/03/16 від 01.03.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/03/16 від 01.03.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2016 порушено провадження у справі № 911/3577/16, розгляд справи призначено на 25.11.2016.

21.11.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача разом с супровідним листом від 15.11.2016 (вх. № 23957/16 від 21.11.2016) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке задоволено судом.

Відповідач в судове засідання 25.11.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-Х» (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) укладено договір про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/03/16, згідно якого перевізник зобов'язався забезпечити доставку зазначеного вантажовідправником вантажу в обумовлений термін до місця призначення і видати його отримувачу, вказаному у товарно-транспортній накладній або CMR, а замовник - вчасно проводити розрахунки з перевізником.

Порядок і термін оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Оплата послуг перевізника здійснюється замовником згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, а саме безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок первізника, згідно належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (ТТН, CMR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку та акту виконаних робіт на протязі 10-ти банківських днів, якщо інше не вказано в заявці (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 9.4. договору договір дійсний до 31.12.2017.

Заявкою на перевезення (а.с. 10) визначено вартість послуг і умови оплати: 22 000 грн, в т.ч. 15 банківських днів, після відвантаження.

На виконання заявки відповідача (а.с. 10) позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 22 000 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 213803 (а.с. 13), а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 348 від 19.04.2016 (а.с. 12), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Також позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок-фактуру № 348 від 19.04.2016 на суму 22 000 грн (а.с. 11), який залишився неоплаченим останнім.

Відповідач свій обов'язок, передбачений заявою на перевезення та договором, з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу, не виконав, суму боргу у розмірі 22 000 грн. не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/03/16 від 01.03.2016 на момент прийняття судового рішення склав 22 000 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимога про стягнення 22 000 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/03/16 від 01.03.2016.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажів.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 307 ГК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання заявки відповідача (а.с. 10) позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 22 000 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 213803 (а.с. 13), а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 348 від 19.04.2016 (а.с. 12), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору; відповідач свій обов'язок, передбачений заявою на перевезення та договором, з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу, не виконав, суму боргу у розмірі 22 000 грн. не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/03/16 від 01.03.2016 на момент прийняття судового рішення склав 22 000 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 22 000 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 000 грн боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/03/16 від 01.03.2016 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Х» (07811, Київська обл., Бородянський район, с. Нове Залісся, вул. Кримська, буд. 2В; ідентифікаційний код 38588941) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (43017, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 22 000 (двадцять дві тисячі гривень) 00 коп. боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 01/03/16 від 01.03.2016 та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 29.11.2016

Суддя П.В.Горбасенко