Рішення

від 21.11.2016 по справі 911/3170/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. Справа № 911/3170/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом державного підприємства В«Міжнародний аеропорт В«БориспільВ» , Київська обл., м. Бориспіль

до малого приватного підприємства В«МальваВ» , Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 5579,54 гривень

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-22/7-93 від 02.02.2016;

Від відповідача: не з'явився.

Позивач, державне підприємство В«Міжнародний аеропорт В«БориспільВ» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до малого приватного підприємства В«МальваВ»про стягнення 5579,54 гривень, з яких 5214,00 гривень сума основного боргу, 334,23 гривень пені, 31,31 гривень 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань, щодо сплати отриманих від позивача послуг.

16.11.2016 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої у зв'язку з коригування рахунку-фактури №61/309 від 30.04.2016 на -19,20 гривень, просив стягнути з відповідача 5194,80 гривень основного боргу, 332,22 гривень пені, 31,12 гривень 3% річних.

Заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято судом та в подальшому розгляд справи здійснюватиметься щодо вимог про стягнення 5194,80 гривень основного боргу, 332,22 гривень пені, 31,12 гривень 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 29.09.2016, 26.10.2016 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.2011 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та малим приватним підприємством «Мальва» був укладений договір №02.1.2-14-25-107 про надання комунальних послуг споживачу.

Згідно з п. 1.1 Договору, у зв'язку з розміщенням споживачем на привокзальній площі магазину (надалі - Об'єкт), Аеропорт надає, а споживач отримує наступні послуги: забезпечення санітарно - гігієнічних умов праці; використання холодної води; стічна вода; прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, споживач зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором.

Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що споживач зобов'язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Аеропорту рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється Споживачем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг Споживач зобов'язаний повернути в бухгалтерію Аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий Аеропорту, він вважається підписаний Сторонами.

Згідно з п. 2.2.3 Договору акт приймання - здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами за умови надання документів про надання таких повноважень.

Відповідно до п. 2.2.4 Договору, підписання акту приймання - здачі виконаних послуг споживачем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє протягом 1 року. Датою підписання є пізніша дата, якщо договір підписувався сторонами окремо.

Згідно з п. 6.2 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожний наступний рік.

24.06.2015 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та малим приватним підприємством «Мальва» було підписано додаткову угоду №1 до договору №02.1.2-14-25-107 про надання комунальних послуг споживачу, якою 24.06.2015 сторони внесли зміни до вартості наданих послуг.

18.01.2016 позивач повідомив відповідача про зміну вартості наданих послуг за прибирання та вивезення твердих побутових відходів.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги та виставив наступні рахунки та акти приймання-здачі виконаних послуг: рахунок-фактура №61/309 від 30.04.2016 та акт приймання-здачі виконаних послуг на загальну суму 977,16 гривень; рахунок-фактура №61/383 від 31.05.2016 та акт приймання-здачі виконаних послуг на загальну суму 2 040,84 гривень; рахунок-фактура №61/518 від 30.06.2015 та акт приймання-здачі виконаних послуг на загальну суму 1 098,00 гривень; рахунок-фактура №61/559 від 31.07.2016 та акт приймання-здачі виконаних послуг на загальну суму 1 098,00 гривень.

Як стверджує позивач, відповідач не розрахувався за надані послуги, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5194,80 гривень (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), яку і просить стягнути позивач.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Акти приймання-здачі виконаних послуг та рахунки-фактури позивач направив відповідачу поштовим відправленням, про що надав суду докази на підтвердження вказаної обставини.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що станом на день розгляду справи докази виконання відповідачем своїх зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5194,80 гривень заборгованості за договором від 07.07.2014 №02.1.2-14-25-107 про надання комунальних послуг споживачу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 332,22 гривень пені за період з 23.05.2016 по 15.09.2016.

Відповідно до п. 4.2 споживач зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати аеропорту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені у розмірі 332,22 гривень, суд приходить до висновку, що її нараховано відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг у розглядуваний період, розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим, а позовні вимоги, в цій частині, такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 31,12 гривень 3 % річних за період з 23.05.2016 по 15.09.2016.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних у розмірі 31,12 гривень, суд приходить до висновку, що його на нараховано відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг у розглядуваний період, розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим, а позовні вимоги, в цій частині, такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 194,80 гривень основного боргу, 332,22 гривень пені, 31,12 гривень 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства «Мальва» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київська шлях, 50 код 20575843) на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) 5 194,80 гривень основного боргу, 332,22 гривень пені, 31,12 гривень 3% річних та 1378,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.11.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник