Рішення

від 23.11.2016 по справі 911/3411/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Справа № 911/3411/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства В«ВТБ БанкВ» , м. Київ

до фермерського господарства В«Повіт-АгроВ» , Київська обл., с. Людвинівка

про стягнення 212985,63 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

Позивач, публічне акціонерне товариство В«ВТБ БанкВ» , звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до фермерського господарства В«Повіт-АгроВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25.12.2016 №61.80/13-М545 в розмірі 212985,63 гривень, з яких: 171 693,50 гривень прострочена заборгованість по кредиту; 1191,78 гривень строкова заборгованість по сплаті відсотків; 30998,06 гривень пеня за несвоєчасну сплату процентів та кредиту; 40,84 гривень 3% річних за весь час прострочення сплати процентів; 2046,25 гривень 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту; 96,06 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення сплати процентів; 6919,14 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення повернення кредиту, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвала Господарського суду Київської області від 21.10.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2013 між публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (банк) та Фермерським господарством «Повіт-Агро» (позичальник) було укладено кредитний договір №61.80/13-М545 (договір), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) в порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору позичальник зобов'язується використати кредит виключно за таким цільовим призначенням: на здійснення господарської діяльності та для здійснення сплати комісійної винагороди за надання кредиту за цим договором.

Розділом 3 даного договору передбачено умови та порядок кредитування, де зокрема, п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7. вказано, що сума та валюта кредиту становить 250000,00 гривень; позичальник повинен повернути кредит в повному обсязі 24.12.2017 або достроково у випадках, передбачених цим договором; проценти за користування кредитом нараховуються банком за процентною ставкою у розмірі 29% річних; позичальник повинен повернути кредит та сплатити проценти щомісячно, відповідно до графіку повернення кредиту і сплати процентів. Ануїтетні платежі - регулярні рівні щомісячні платежі, що направляються на виконання зобов'язань за цим договором, а саме повернення суми кредиту і сплати процентів, які розраховуються таким чином, що в кінці строку договору за умови виконання зобов'язань позичальником заборгованість повністю погашається; дата списання банком платежів (дата повернення кредиту) - 22 число кожного місяця; Комісійна винагорода: в день підписання цього договору позичальник сплачує банку комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 4,99% від суми наданого кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово в національній валюті України після надання кредиту. При цьому позичальник уповноважує і доручає банку здійснити з рахунку договірне списання суми коштів у розмірі комісійної винагороди за надання кредиту, що підлягають сплаті позичальником на користь банку.

Кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів у валюті кредиту на рахунок позичальника, зазначений в п. 3.6 цього договору. Днем видачі кредиту вважається день перерахування коштів на рахунок (п. 3.9 договору).

Розділом 4 договору визначено порядок нарахування, сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту. Зокрема, в пунктах 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 4.6., 4.7., 4.9., 4.10. договору передбачено, що за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку Проценти у розмірі, зазначеному в п. 3.3 цього Договору або у розмірі, який змінений відповідно до п. 3.3 та/або п. 5.2.6 цього Договору. Проценти за користування Кредитом за поточний місяць нараховуються двічі на місяць: в день, що передує даті повернення Кредиту (даті списання Банком Платежів) та в останній робочий день кожного місяця. Період, за який сплачуються Проценти - з дати повернення Кредиту (дати списання Банком Платежів) попереднього місяця (включно) по дату, що передує даті повернення Кредиту (даті списання Банком Платежів) поточного місяця (включно). При нарахуванні Процентів враховується день надання Кредиту і не враховується день повернення Кредиту або його частини, тобто в такому випадку Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму наданого Кредиту, за один день користування Кредитом. Нарахування Банком Процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно з дати надання Кредиту до дня повного його повернення (день повернення не враховується) на залишок фактичної заборгованості за Кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом. Повернення Кредиту та сплата Процентів за Кредитом здійснюється щомісячно згідно з Графіком: в якому сума щомісячного ануїтетного платежу, розраховується таким чином, що протягом строку кредитування, вказаного в п. 3.2 цього Договору, сума Кредиту, вказаного в п. 3.1 цього Договору, та нараховані Проценти погашаються в повному обсязі рівними частинами. Цим Договором Позичальник передає Банку право на щомісячне списання Платежу, згідно з Графіком, з метою повернення Кредиту, сплати Процентів нарахованих за Кредитом в дату, яка вказана в п. 3.5 цього Договору, шляхом договірного списання коштів-з Рахунку Позичальника відповідно до чинного законодавства України. Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність на Рахунку суми, що є не меншою ніж розмір Платежу за Графіком та в строк Платежу за Графіком у валюті Кредиту. У разі невиконання Позичальником зобов'язань за Платежем в строки, встановлені Графіком, вони вважаються простроченими. За наявності прострочення виконання зобов'язань Позичальником за Договором, розмір Платежу збільшується на суму неустойки та інших платежів (якщо такі мають та/або матимуть місце) у т.ч. відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов цього договору.

Розділом 5 договору визначено права та обов'язки сторін, де в п. 5.1.1. вказано, що банк зобов'язаний за умовами належного позичальником взяти на себе обов'язок за цим договором надати позичальнику кредит, якщо банк не скористався своїм правом в односторонньому порядку відмовити позичальнику у наданні кредиту відповідно до п. 5.2.1. та 5.2.10 цього договору, в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 5.2.1. договору банк має право відмовити позичальнику у наданні кредиту або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та виконання всіх зобов'язань за договором у випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, зокрема: невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо: сплати Платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами цього Договору; якщо гарантійні застереження, наведені у Розділі 6 цього Договору виявились недостовірними або втратили з будь-яких причин свою актуальність; якщо Позичальник змінить характер своєї діяльності, яку він здійснював на дату підписання договору, а також, якщо в період дії Договору відбудуться зміни у персональному складі органів управління Позичальника, що за обґрунтованою думкою Банку може призвести до невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за Договором; будь-яка ліцензія, дозвіл, свідоцтво, сертифікат чи інші документи, наявність яких у Позичальника вимагається згідно чинного законодавства України для провадження діяльності будуть анульовані, або закінчився строк їх дії, будуть відкликані або змінені таким чином, що здійснення такої діяльності не може бути продовжене Позичальником; припинення юридичної особи Позичальника; смерті поручителя або визнання його судом безвісно відсутнім, або визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним; Банк має документально підтверджену інформацію про те, що суттєво погіршився фінансовий стан Позичальника, або з'явилися інші обставини, що можуть призвести до невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором; в період дії цього Договору на 30% і більше майна Позичальника будуть претендувати треті особи, або Банку стане відомо про невиконання Позичальником зобов'язань перед третіми особами в розмірі 30% і більше від загальної вартості всього майна Позичальника; Банк своєчасно не отримав від Позичальника документи, які підтверджують його фінансовий стан; якщо будь-яка надана Банку інформація від Позичальника/поручителя виявиться недостовірною; фінансова звітність та інша інформація, що була надана Позичальником Банку, виявилась недостовірною та/або не може бути перевірена внаслідок порушень Позичальником правил ведення такої звітності згідно з чинним законодавством України; ненадання Банку у встановлений строк документів, передбачених п. 5.3.2 цього Договору, та/або неповідомлення Банку про обставини, передбачені п. 5.3.6 цього Договору, не отримання попередньої письмової згоди Банку щодо обставин, передбачених п. 5.3.4 цього Договору, та/або надання підроблених документів або документів, що містять неправдиві відомості, або повідомлення Банку про обставини, які не відповідають дійсності; порушення поручителем зобов'язань за договором, що забезпечує виконання Позичальником Зобов'язань за цим Договором; порушення Позичальником будь-яких інших зобов'язань за цим Договором; відсутність кредитних ресурсів у Банку; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом в повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в строки та у порядку, встановлені цим договором. Здійснити дострокове повернення кредиту у випадках, передбачених п. 5.2.1. цього договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення банком відповідної вимоги (п.п. 5.3.1., 5.3.6. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та/або сплати Процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою банку та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з цим договором в повному обсязі (п. 8.11. договору).

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, надавши позичальнику 25.12.2013 - 250000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером №36970.

06.10.2015 позивачем було надіслано на адресу відповідача лист-вимогу №1509/125-2, відповідно до якого вимагав погашення заборгованості в повному обсязі. Однак, зазначена вимога не була задоволена, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем порушенні умови договору, що призвело до виникнення заборгованості за договором, розмір якої станом на 14.03.2016 року становить 212 985,63 гривень, а саме: 171 693,50 гривень прострочена заборгованість по кредиту; 1191,78 гривень строкова заборгованість по сплаті відсотків; 30 998,06 гривень пеня за несвоєчасну сплату процентів та кредиту; 40,84 гривень 3% річних за весь час прострочення сплати процентів; 2046,25 гривень 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту; 96,06 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення сплати процентів; 6919,14 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення повернення кредиту.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, згідно з умовами договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користуванням кредитом, вимога позивача про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 171693,50 гривень та заборгованості по сплаті відсотків за кредитом у розмірі 1191,78 гривень, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати кредиту та процентів за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 40,84 гривень 3% річних за весь час прострочення сплати процентів; 2046,25 гривень 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту; 96,06 гривень інфляційних витрат за весь час прострочення сплати процентів; 6919,14 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення повернення кредиту, відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку, є вірним, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, відповідно до п. 7.1. договору у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та/або сплати Процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту у розмірі 30998,06 гривень за період з 23.07.2014 по 14.03.2016, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 30998,06 гривень, є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором, розмір якої станом на 14.03.2016 становить 212 985,63 гривень, а саме: 171 693,50 гривень прострочена заборгованість по кредиту; 1191,78 гривень строкова заборгованість по сплаті відсотків; 30 998,06 гривень пеня за несвоєчасну сплату процентів та кредиту; 40,84 гривень 3% річних за весь час прострочення сплати процентів; 2046,25 гривень 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту; 96,06 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення сплати процентів; 6919,14 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення повернення кредиту підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Повіт-Агро» (09144, Київська обл., Білоцерківський район, с. Людвинівка, вул. Волі, буд. 11А, код 34224908) на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, ОСОБА_1 Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код 14359319) заборгованість за кредитним договором №61.80/13-М545 від 25.12.2013 в розмірі 212985,63 гривень (171 693,50 гривень прострочена заборгованість по кредиту; 1191,78 гривень строкова заборгованість по сплаті відсотків; 30 998,06 гривень пеня за несвоєчасну сплату процентів та кредиту; 40,84 гривень 3% річних за весь час прострочення сплати процентів; 2046,25 гривень 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту; 96,06 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення сплати процентів; 6919,14 гривень інфляційні витрати за весь час прострочення повернення кредиту та 3194,79 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.11.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник