Рішення

від 24.11.2016 по справі 914/2695/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2016р. Справа № 914/2695/16

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Схід-постач», м. Харків; до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів; про:стягнення 118711,68 грн. боргу, 7620,08 грн. пені, 7832,46 грн. 3% річних та 79506,90 грн. інфляційних втрат за договором поставки №ВЗК-032/14 від 03.03.2014р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Цяпка О.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 30.09.2016р.); від відповідача:ОСОБА_2 - представник (довіреність №3528 від 18.12.2015р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

20.10.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТОВ «ТКФ «Схід-постач» (надалі - Позивач) до ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (надалі - Відповідач) про стягнення 118711,68 грн. боргу, 7620,08 грн. пені, 7832,46 грн. 3% річних та 79506,90 грн. інфляційних втрат за договором поставки №ВЗК-032/14 від 03.03.2014р.

Ухвалою суду від 21.10.2016р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.11.2016р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити повністю. 11.11.2016р. на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків між сторонами (підписаного зі сторони позивача) та доказів скерування акту відповідачу. Крім цього, 24.11.2016р. представником позивача через канцелярію суду подано супровідний лист про долучення до матеріалів спави довідки про розмір боргу відповідача та роздруківки з веб-сайту витягу з ЄДРПОУ на сторін. Позовні вимоги представник мотивує тим, що 03.03.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №ВЗК-032/14, на виконання якого позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 118711,68 грн. За умовами договору замовник зобов'язувався розрахуватися за товар протягом 60 календарних днів після його поставки, однак взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 118711,68 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині проведення розрахунків, позивач просить стягнути з ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» 7620,08 грн. пені, 7832,46 грн. 3% річних та 79506,90 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав. Проти існування у ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» основного боргу за договором в розмірі 118711,68 грн. не заперечив, однак в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат просив суд відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №ВЗК-032/14 (надалі - Договір), відповідно п. 1.1., 1.2. якого постачальник (позивач) зобов'язується у 2014 році поставити замовникові (відповідачу) товари, зазначені в Специфікації №1, а замовник - прийняти та оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: гальмівне обладнання. Кількість товарів: згідно Специфікації №1.

За умовами п. 5.1.-5.3. Договору, строк (термін) поставки (передачі) товарів не більше 15 календарних днів з дня отримання постачальником заявки замовника. При поставці товару оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Місце поставки (передачі) товарів: 79008, м. Львів, вул. Залізнична, 1А, згідно ІНКОТЕРМС-2010 на умовах СРТ.

На виконання зобов'язань за Договором позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 118711,68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними: №1 від 04.04.2014р. на суму 20913,60 грн., №2 від 18.04.2014р. на суму 5400,00 грн., №1 від 07.05.2014р. на суму 3552,00 грн., №3 від 16.05.2014р. на суму 28110,24 грн., №1 від 02.06.2014р. на суму 17181,12 грн., №3 від 17.06.2014р. на суму 43554,72 грн., а також відповідними довіреностями на одержання товару та товарно-транспортними накладними. Оригінали вказаних документів оглянуті судом в засіданні та встановлено їх відповідність поданим копіям.

В пункті 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться в безготівковій формі на рахунок постачальника протягом 60 календарних днів після поставки продукції.

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору одержаний товар в строки, визначені п. 4.1. Договору оплачений відповідачем не був, що зокрема, і не заперечується відповідачем.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

В пункті 4.1. Договору сторони чітко визначили, що розрахунок за товар здійснюється протягом 60 календарних днів після поставки товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідачем у встановлений в п. 4.1. Договору строк, кошти за одержаний товар сплачені не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 118711,68 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З позовної заяви вбачається, що за неналежне виконання відповідачем умов Договору позивачем нараховано 7832,46 грн. три відсотки річних та 79506,90 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що період нарахування 3% річних на суму боргу за накладною №3 від 17.06.2014р. значиться як з 02.08.2014р., в той час як такий період повинен починатися з 17.08.2014р. та при цьому механічна описка в зазначенні періоду не вплинула на правильність розрахунку річних. Здійснивши перерахунок річних суд прийшов до висновку, що періоди нарахування 3% річних визначені позивачем вірно, арифметичні розрахунки проведені правильно, відтак 3% річних підлягають стягнення повністю, в розмірі 7832,46 грн.

У відповідності до п. 3.2 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р., індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок інфляційних згідно вказівок ВГС України, суд прийшов до висновку, що інфляційні підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 78904,82 грн., в решті частини цих вимог суд відмовляє.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 7.3. Договору, у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що така підлягає стягненню з відповідача частково, в розмірі 7618,71 грн., оскільки у розрахунку пені від суми боргу за накладною №2 від 18.04.2014р., позивачем було допущено помилку у зазначенні кількості днів у періоді з 18.06.2014р. - 16.07.2014р., а саме замість 29 зазначено 30 днів. В решті цих вимог суд відмовляє.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 3196,11 грн.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А; код ЄДРПОУ 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Схід-постач» (61058, м. Харків, вул. Сумська, 39, офіс 131; код ЄДРПОУ 37298087) 118711,68 грн. боргу, 7832,46 грн. 3% річних, 78904,82 грн. інфляційних втрат, 7618,71 грн. пені та 3196,11 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2016 р.

Суддя Крупник Р.В.