Ухвала

від 24.11.2016 по справі 915/57/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

24 листопада 2016 року Справа № 915/57/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.10.2016,

представника відповідача: не з'явився,

представника органу ДВС: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу: Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в частині відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2016 по справі №915/57/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ»

(юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-Б;

поштова адреса: 04050, м.Київ, вул.Мельникова, 81, корп.20),

до відповідача: Приватного підприємства В«АТОМТЕХВ» в особі ліквідаційної комісії

(57211, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, смт.Воскресенське, вул.Миру, буд. 16),

про: зобов'язання Приватного підприємства В«АТОМТЕХВ» в особі ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» в загальній сумі 9125978,42 грн.,

особа, дії (бездіяльність), якої оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/1), -

в с т а н о в и в:

25.10.2016 ПАТ В«Дельта БанкВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою за вих.№02.2.3-1366 від 19.10.2016 (а.с.161-163), в якій просить визнати неправомірними та незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - ОСОБА_3, в частині відмови у відкритті виконавчого провадження та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.09.2016 ВП №52376294 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - ОСОБА_3.

03.11.2016 від скаржника електронним зв'язком до суду надійшла скарга за вих.№18.5/2316 від 02.11.2016 (а.с.178-182). 07.11.2016, вказана скарга надійшла поштовим зв'язком, якою уточнив вимоги викладені у скарзі за вих.№02.2.3-1366 від 19.10.2016 і просить визнати неправомірними та незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, в частині відмови у відкритті виконавчого провадження та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.09.2016 ВП №52376294 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

В обґрунтування своїх вимог стягувач вказує на те, що органом ДВС порушено вимоги Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , та вважає, що дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області є незаконними, безпідставними, необґрунтованими, та такими, що явно порушують права та інтереси ПАТ В«Дельта БанкВ» , як стягувача у виконавчому провадженні, більш того є упередженими та зацікавленими, і спрямовані на ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили, і є для Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області обов'язковим до негайного виконання, а тому даний орган ДВС умисно зволікає з його виконанням та нехтує конституційним принципом верховенства права, надаючи перевагу виключно власним амбіціям та власному інтересу і позиції, використовуючи своє службове становище та владні повноваження.

Представники від боржника та органу ДВС у судові засідання двічі не з'явилися.

23.11.2016 від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на адресу суду надійшли пояснення за вих.№5.1-30/5987 від 21.11.2016, в яких проти скарги заперечує повністю та зазначає, що скаржником надано невірну оцінку фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють дані правовідносини. Вказує, що відповідно до ч.1 ст.11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно зі ч.2 ст.11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України В«Про виконавче провадженняВ» . Відповідно до ст.32 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувану певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням. Згідно до ст.21 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Крім того, глава 7 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» передбачає виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Відповідно до п.8 ч.1 ст.26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. У зв'язку з вищевикладеним, орган ДВС, вважає, що державний виконавець діяв у відповідності до Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

У вищезазначених поясненнях орган ДВС просить розглянути скаргу без участі його представника.

Оскільки, неявка в судове засідання боржника та органу ДВС, в силу приписів ст.121-2 ГПК України не є перешкодою для розгляду скарги, судом скарга розглядається за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду скарги представник стягувача підтримав доводи викладені у скарзі з урахуванням уточнень.

Заслухавши представника стягувача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

13.06.2016 Господарським судом Миколаївської області по справі №915/57/16 було прийнято рішення про спонукання ПП В«АТОМТЕХВ» в особі ліквідаційного комісії внести до проміжного ліквідаційного балансу (ліквідаційного балансу) заборгованість перед ПАТ В«Дельта БанкВ» у розмірі 9125978,42 грн., а також про стягнення з ПП В«АТОМТЕХВ» в особі ліквідаційного комісії на користь ПАТ В«Дельта БанкВ» 1218,00 грн. судового збору (а.с.149-153).

02.07.2016 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.06.2016 стягувачу були видані відповідні накази, які дійсні для пред'явлення державному виконавцю протягом одного року (а.с.154, 155).

21.09.2016 ПАТ В«Дельта БанкВ» звернулось до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області із заявою №2.2.3-1235 від 15.09.2016 про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Миколаївської області №915/57/16 від 02.07.2016 про спонукання ПП В«АТОМТЕХВ» в особі ліквідаційного комісії внести до проміжного ліквідаційного балансу (ліквідаційного балансу) заборгованість перед ПАТ В«Дельта БанкВ» у розмірі 9125978,42 грн.

27.09.2016 Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №52376294 за наказом №915/57/16 від 02.07.2016 (а.с.155).

Вказана постанова винесена Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ« . У мотивувальній частині постанови державним виконавцем зазначено, що відповідно до ст.32 Закону України В«Про виконавче провадженняВ« , заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. У виконавчому документі, пред'явленому на виконання, відсутні заходи примусового виконання рішення.

25.10.2016 не погоджуючись з вказаними діями Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ПАТ В«Дельта БанкВ» звернулось зі скаргою до суду.

При розгляді скарги судом застосовується редакція Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , яка діяла на час винесення спірної постанови.

Згідно ст.1 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» №606-ХІV від 21.04.1999 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №606-ХІV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як вбачається з постанови від 27.09.2016, державний виконавець, керуючись п.8 ч.1 ст.26 Закону №606-ХІV відмовив стягувачу у відкритті виконавчого провадження пославшись на те, що у виконавчому документі, пред'явленому на виконання, відсутні заходи примусового виконання рішення, шляхом спонукання боржника внести до проміжного ліквідаційного балансу (ліквідаційного балансу) заборгованість перед стягувачем у розмірі 9125978,42 грн. не передбачений Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , що виключає здійснення виконавчого провадження за даним виконавчим документом.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.26 Закону №606-ХІV, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин , що виключають здійснення виконавчого провадження.

Тобто, обставина, яка є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (крім визначених у п.п.1-7 ч.1 ст.26) має бути зазначена у законодавчому акті, який регулює правовідносини, що виникають при виконанні судових рішень.

Стаття 32 Закону №606-ХІV, на яку послався державний виконавець у спірній постанові, такою нормою вважатись не може, оскільки зазначена стаття не визначає обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, а передбачає певні заходи примусового виконання рішень, після відкриття виконавчого провадження та відмови боржника вчинити визначені у рішенні суду дії добровільно. При цьому, вказані у п.1-3 ч.1 цієї статті заходи не є вичерпними. Згідно п.4 ч.1 ст.32 Закону №606-ХІV заходи примусового виконання рішення можуть бути передбачені у рішенні суду.

За вказаних обставин, дії ДВС при винесенні постанови від 27.09.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження розцінюються судом як ухилення від виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст.11 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.п.8, 9 ч.3 ст.11 Закону №606-ХІV, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа.

У відповідності до ст.34 Закону №606-ХІV, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Слід зазначити, що у Закону України В«Про виконавче провадженняВ» №1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності з 05.10.2016 зазначена норма також присутня (ст.31).

Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» №9 від 17.10.2012 передбачено, що відповідно до вимог статті 34 Закону №606-ХІV господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК України.

Таким чином, законодавцем передбачено можливість роз'яснення відповідного судового рішення саме задля недопущення випадків його невиконання через незрозумілість викладеної у ньому резолютивної частини.

Статтею 115 ГПК України передбачена обов'язковість виконання судових рішень.

Будучи заключною стадією судового процесу, виконання судових рішень має забезпечувати реалізацію захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, зокрема, особи на користь якої прийняте судове рішення.

Ухилення від виконання судових рішень протирічить інтересам держави і суспільства, підриває основи правосуддя і не сприяє захисту цивільних прав учасників судового процесу.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі В«Горнсбі проти ГреціїВ» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Згідно п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» №9 від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому в пункті 32. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 №01-08/369 В«Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладено правову позицію, за якою вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Дослідивши матеріали скарги суд дійшов висновку, що скарга ПАТ В«Дельта БанкВ» , в частині визнання дій неправомірними та незаконними Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області при винесені постанови від 27.09.2016 про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №52376294, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Винесена Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.09.2016 ВП №52376294 є недійсною, з підстав викладених вище.

Таким чином, скарга ПАТ В«Дельта БанкВ» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» задовольнити повністю.

2. Визнати дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.09.2016 ВП №52376294 неправомірними та незаконними.

3. Визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.09.2016 ВП №52376294 недійсною.

4. Ухвалу направити на адресу сторін та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя М.В. Мавродієва