Рішення

від 22.11.2016 по справі 11/17-5131-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2016 р.Справа № 11/17-5131-2011

За позовом: Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до відповідача: Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Міністерства оборони України

2) 9 Спортивного клубу

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін»

про визнання права власності

Головуючий Оборотова О.Ю.

Судді - Бездоля Д.О.

Смелянець Г.Є.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Гончаренко А.О. за посвідченням №032431 від 11.03.2015р.

Від позивача: Нероденко М.М., за довіреністю № 907/9/32-15 від 28.12.2015р.

Від відповідача: Ягодніков С.Ю.за довіреністю від 01.01.2016р.

Від 3-ї особи (Міністерства оборони України): Добров Ю.І., за довіреністю № 220/770/д від 25.12.2015р.

Від 3-ї особи (9 Спортивного клубу): Пашнєва Ю.В. за довіреністю від 14.09.2016р.

Від 3-ї особи (ТОВ`Грін Коін»): не з`явився

СУТЬ СПОРУ: 20.12.2011р. Перший заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на об`єкти нерухомості військового містечка № НОМЕР_1 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський 2 (2а)), а саме: бойлерну обсягом 2204 м. куб., комплекс біля басейну 5497 м. куб., басейни № 1 площею 1050 м. кв. і № 2 площею 425 м. кв., бігову доріжку 2758 м. куб., казарму - 2882 м. куб., спортивний зал № 1 - 6580 м. куб., спортивний зал № 2 та адміністративну будівлю - 5370 м. куб., розташовані на земельній ділянці загальною площею 5995,5 кв. м.

В процесі розгляду справи №11/17-5131-2011 господарським судом в порядку ст. 27 ГПК України було залучено Міністерство оборони України та 9 Спортивний клуб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, а також залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2012р. по справі №11/17-5131-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р., у задоволенні позову прокурора було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2012р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. були скасовані, справу №11/17-5131-2011 було передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В ході нового розгляду даної справи ухвалою від 07.12.2015р. господарським судом Одеської області (суддя Желєзна С.П.) провадження у справі припинено на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 28.01.2016р. апеляційну скаргу першого заступника військового прокурора Південного регіону України задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 07.12.2015 р. скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 135 від 03.02.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 11/17-5131-2011.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2016р., справу № 11/17-5131-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І. та ухвалою суду від 05.02.2016 року справу №11/17-5131-2011 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 13 квітня 2016 року за №484 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи» та відповідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено суддю Гуляк Г.І., враховуючи вищевказане справу прийнято до провадження та призначено до розгляду ухвалою від 13.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 червня 2016 року справу призначено до колегіального розгляду.

Згідно протоколу автоматичного визнання складу колегії суддів від 29.06.2016 року визначено склад колегії: головуючий суддя Гуляк Г.І., судді Бездоля Ю.С., Смелянець Г.Є.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. прийняти справу № 11/17-5131-2011 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Гуляк Г.І., судді Бездоля Ю.С., Смелянець Г.Є. призначено розгляд справи на « 22» серпня 2016 р. о 12:30.

Відповідно до п.п. 2.3.49., 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 4.2.5. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.), приймаючи до уваги перебування головуючого судді Гуляк Г.І. з 08.08.2016р. на тривалому лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, слід призначити повторний автоматичний розподіл справи №11/17-5131-2011, у зв`язку з необхідністю заміни головуючого судді призначено повторний автоматичний розподіл справи №11/17-5131-2011.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи від 29.08.2016 року визначено склад колегії: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Бездоля Ю.С., Смелянець Г.Є.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2016р. прийнято справу №11/17-5131-2011 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді - Бездоля Ю.С., Смелянець Г.Є. колегіальний розгляд справи призначено на 22.09.2016р. о 12:00.

Відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.7. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-4/2016 від 21-22.04.2016р.), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Бездолі Ю.С. з 24.10.2016р. на лікарняному, на підставі службової записки головуючого судді Оборотової О.Ю., з метою недопущення порушення строку розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №11/17-5131-2011.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи від 25.10.2016 року визначено склад колегії: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Бездоля Д.О., Смелянець Г.Є.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2016р. прийнято справу №11/17-5131-2011 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді - Бездоля Д.О., Смелянець Г.Є.; колегіальний розгляд справи призначено на 10.11.2016р. о 14:00.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях, які містяться у матеріалах справи.

Третя особа, 9 Спортивний клуб, надала пояснення по суті спору відповідно до яких підтримує позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову.

Третя особа, Міністерство оборони України, надала пояснення по суті спору відповідно до яких підтримує позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову.

У судовому засіданні 22.11.2016р. після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України Мельник Б.Л., діючи від імені Міністерства оборони України, уклав з ТОВ «Грін Коін» договір № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 р. «Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № НОМЕР_1 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін»

Відповідно до п. 2.6 Договору №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року спірне нерухоме майно складало пайовий внесок Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 10.1 Договору №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року за взаємною згодою сторін, на будь-якому етапі виконання договору ТОВ «ГРІН КОІН» мало право здійснити викуп дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) Міністерства оборони України, що полягало в укладанні цивільно-правової угоди, за яким буде здійснено перехід права власності на майно, що складає розмір пайової участі Міністерства оборони України.

Керуючись п. 10.1 Договору №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року між Міністерством оборони України та ТОВ «ГРІН КОІН» було укладено договір №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року про компенсацію пайової участі Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 року. і додаткову угоду № 1 від 25.03.2006 р. до договору № 11/008/03-062/ОЦс.

Відповідно до умов Договору №11/007/03-061/ОЦс від 23.03.2006 року ТОВ «ГРІН КОІН» зобов`язувалось компенсувати вартість пайової участі Міністерства оборони України.

З листа №248/43/45, що міститься в матеріалах справи вбачається, що 11.10.2007 року ТОВ «ГРІН КОІН» на рахунок Міністерства оборони України в Державному казначействі було перераховано 6 521 666, 67 грн. (призначення платежу викуп паю Міністерства оборони України за договорами №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 р. та №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р.)

В подальшому зазначені кошти були використані на будівництво житла для військовослужбовців згідно з розподілом від 18.12.2007 року, наданим Департаментом будівництва, якого визначено відповідальним виконавцем бюджетної програми 2101190 «Будівництво (придбання) службового житла для військовослужбовців Збройних Сил України».

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що Міністерство оборони України ухилялось від нотаріального посвідчення Договору №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року, у зв`язку з чим, у серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН КОІН» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання дійсним договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р. «Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № НОМЕР_1 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін», укладеного між Міністерством оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) - «Укроборонбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІН КОІН». В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку щодо нотаріального посвідчення укладеного з позивачем договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р., чим, на думку позивача, порушуються права позивача та вимоги діючого законодавства.

28.08.2007 р. ТОВ «ГРІН КОІН» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про доповнення позовних вимог по справі № 17/183-07-7032, згідно якої, позивач просив суд також визнати за ним право власності на майно, яке розташоване на території військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 та становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України, а саме: бойлерну 311,9 кв.м.; комплекс біля басейну 1380,9 кв.м., що складається з басейна 1 1050 кв.м. та басейна 2 425 кв.м.; бігову доріжку 623,3 кв.м.; казарму 417,7 кв.м.; спортивний зал № 1 1135,4 кв.м.; спортивний зал № 2 та адміністративне 651,3 кв.м.

Рішенням у справі №17/183-07-7032 від 31.08.2007 р. позов ТОВ «Грін Коін» до Міністерства оборони України задоволено, договір №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р. «Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об`єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № НОМЕР_1 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський,2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України в особі директора філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) »Укроборонбуд» /04053, м. Київ, вул. Артема, 59, код ЄДРПОУ 33482302/ та товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІН КОІН» /м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 49/51, оф. 15/ - визнано дійсним, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІН КОІН» /м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51, оф. 15, код ЄДРОПУ 33723305/ право власності на майно, яке розташоване на території військового містечка №216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, а саме: бойлерна 311,9 кв.м.; комплекс біля басейну 1380,9 кв.м., який складається з: басейн 1 1050 кв.м. та басейн 2 425 кв.м.; бігова доріжка 623,3 кв.м.; казарма 417,7 кв.м.; спортивний зал №1 1135,4 кв.м.; спортивний зал №2 та адміністративне 651,3 кв.м. та привласнено нерухомому майну, яке розташоване на території військового містечка №216, а саме: бойлерна 311,9 кв.м.; комплекс біля басейну 1380,9 кв.м., який складається з: басейн 1 1050 кв.м. та басейн 2 425 кв.м.; бігова доріжка 623,3 кв.м.; казарма 417,7 кв.м.; спортивний зал №1 1135,4 кв.м.; спортивний зал №2 та адміністративне 651,3 кв.м., поштову адресу: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а.

Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 20.09.2007 року на підставі Рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 року по справі №15-17/183-07-7032 право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ «ГРІН КОІН» за реєстраційним номером 203538, номер запису: 5931 в книзі 67неж-128.

03 жовтня 2007 року ТОВ «ГРІН КОІН» та ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» уклали договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна.

З витягу Одеського бюро технічної інвентаризації №16173852 від 04.10.2007 року, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що право власності на спірне нерухоме майно на підставі укладеного договору було зареєстровано за ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест».

У грудні 2007 року заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду з поданням про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. по справі №17/183-07-7032 за нововиявленими обставинами, в якому просив суд скасувати зазначене рішення суду та постановити нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування своїх вимог прокурор послався на те, що на момент винесення судом рішення не було відомо те, що юридична доля майна, щодо якого судом визнано право власності, була визначена обов`язковими до виконання актами органу місцевого самоврядування м. Одеси та Президента України, згідно яких майно мало перейти в комунальну власність територіальної громади м. Одеси, в зв`язку з чим укладений договір не підлягав виконанню сторонами, а мав бути розірваним.

В січні 2008 р. перший заступник військового прокурора Південного регіону України також звернувся до господарського суду з поданням про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. за нововиявленими обставинами, в якому просив скасувати зазначене рішення, посилаючись те, що на момент прийняття рішення зобов`язання ТОВ «ГРІН КОІН» за договором № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року фактично не були виконані. Крім того, прокурор зазначив, що відповідно до п. 11 вказаного договору він вступає в силу з моменту перерахування коштів у сумі, не меншій паю Міністерства оборони України, тобто на момент розгляду справи та прийняття судом рішення мала місце відкладальна обставина, передбачена ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, в зв`язку з чим сторони не набули прав та обов`язків, передбачених договором.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2008р. прийнято подання першого заступника військового прокурора Південного регіону України до провадження та призначено до спільного розгляду в засіданні суду з поданням заступника прокурора м. Одеси.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2008 р. по справі №15-17/183-07-7032 (суддя В.С. Петров) подання прокурорів задоволені, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р., в задоволенні позову ТОВ «ГРІН КОІН» визнати право власності на майно відмовлено, з тих підстав, що умови договору № 11/008/03-062/ОЦс суперечать законодавству України; спірне майно знаходиться в державній власності, але підлягає передачі до комунальної власності територіальної громади м. Одеси; умови договору, з якими пов`язаний момент набрання чинності договору та акту прийому-передачі майна, не виконані; договір є нікчемним в силу його укладенення неуповноваженою особою та без згоди Міністерства оборони України.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ТОВ «ГРІН КОІН» подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати і відмовити заступнику прокурора м. Одеси та першому заступнику військової прокуратури Південного регіону України у перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на не врахування судом ст. ст. 56, 64, 77, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України; вказує, що процедура щодо спільної діяльності позивача та відповідача та процедура щодо компенсації пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 р. виконана у відповідності до чинного законодавства з обов`язковим повідомленням Міністра оборони України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 р. по справі №15-17/183-07-7032 (судді: Бандура Л.І., Бойко Л.І., Поліщук Л.В.) рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2008р. (суддя Петров В.С.) - залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «ГРІН КОІН» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні подання заступника прокурора м. Одеси та подання першого заступника військового прокурора Південного регіону України, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України, касаційну скаргу ТОВ «ГРІН КОІН» залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 р. у справі № 15-17/183-07-7032 залишено без змін.

Як з`ясовано рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2008 р. у справі № 15-17/183-07-7032, що набрало законної чинності, умови договору №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р., з якими пов`язаний момент набрання чинності договору та акта прийому-передачі майна, не були виконані. Так, перераховані позивачем кошти у сумі 7 826 000,00грн. як викуп ТОВ «Грін Коін» пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс були повернуті ЦСБУ на рахунок ТОВ «Грін Коін» в АБ «Південний» як помилково перераховані, що підтверджується платіжним дорученням № 269 від 30.08.2007 р. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що договір № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 р. не набрав чинності. До того ж судом у вказаному рішенні встановлені обставини, які свідчать про недійсність вказаного договору.

05.02.2008р. Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін та Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства оборони України, про визнання недійним, укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 03.10.2007р.

Зважаючи, що на момент винесення рішень Господарського суду Одеської області по справам №15-17/183-07-7032 та №15/34-08-725 спірне нерухоме майно було відчужено ТОВ «ГРІН КОІН» на користь ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» і зареєстровано за останнім, 27.03.2008р. Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в я кості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Термінал-Реєстр`та Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест`про визнання недійним договору купівлі-продажу від 03.10.2007р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.06.2008р. по справі №6/22-08-441 позови Одеської міської ради та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено у повному обсязі, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03.10.2007р. нежитлових будівель загальною площею 5995,5кв.м.,що знаходяться у м.Одесі,провулок Сільськогосподарський, 1-а, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» та Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» та зобов`язано приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» повернути Міністерству оборони України нежитлові будівлі, загальною площею 5995,5кв.м. (бойлерну 311,9кв.м., комплекс біля басейну 1380,9кв.м., басейн 1 1050кв.м., басейн 2 425кв.м., бігову доріжку 623,3кв.м., казарму 417,7кв.м., спортивний зал №1 1135,4кв.м., спортивний зал №2 та адміністративне 651,3кв.м.), що знаходяться за адресою: м.Одеса, провулок Сільськогосподарський, 2.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду, ТОВ «ГРІН КОІН» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої, просило рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2008р. по справі № № 6/22-08-441 скасувати, у задоволенні позовів відмовити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 6/22-08-441 від 15.09.2009р. апеляційну скаргу ТОВ «Грін Коін» задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2008р. скасовано в частині задоволення позову Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про повернення Міністерству оборони України об`єктів нерухомості та інших споруд військового містечка №216 (м.Одеса) і зобов`язання ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» повернути Міністерству оборони України нежитлові будівлі загальною площею 5995,5кв.м. (бойлерну 311,9кв.м., комплекс біля басейну 1380,9кв.м., басейн 1 1050кв.м., басейн 2 425кв.м., бігову доріжку 623,3кв.м., казарму 417,7кв.м., спортивний зал №1 1135,4кв.м., спортивний зал №2 та адміністративне 651,3кв.м.), що знаходяться за адресою: м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 (пункт 3 резолютивної частини рішення), в задоволенні позову Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в цій частині відмовлено, в іншій частині рішення від 05.06.2008р. залишено без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов Одеської міської ради задовольнити.

Позовні вимоги Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити частково. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.10.2007р. нежитлових будівель загальною площею 5995,5кв.м., що знаходяться у м.Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2, укладений між ТОВ «ГРІН КОІН» та ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест».

В іншій частині позовних вимог Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити.

Стягнути з ТОВ «Грін Коін» на користь Одеської міської ради 102грн.витрат по сплаті держмита та 118грн. на послуги з ІТЗ судового процесу.

Стягнути з ТОВ «Грін Коін» до Державного бюджету України 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.».

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 05.06.2008 року та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року, приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради та Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України відмовити в повному обсязі.

Постановою вищого господарського суду України по справі № 6/22-08-441 від 24.11.2009р. касаційну скаргу ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 р. по справі № 6/22-08-441 та рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2008 р. скасовано, а в задоволенні позовних вимог Одеської міської ради та військового прокурора Південного регіону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України відмовлено.

Також військовим прокурором Південного регіону України 22.02.2008р. було направлено до господарського суду Одеської області позовну заяву в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ «Грін Коін» та Центрального спеціалізованого будівельного управління про визнання договорів № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006р., №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р. та додаткової угоди № 1 від 25.03.2006р. до договору №11/008/03-062/ОЦс недійсними.

Рішенням господарського суду Одеської області у справі № 15/34-08-725 від 06.06.2008р. інвестиційний договір № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006р., договір №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р. та додаткову угоду №1 до цього договору визнано недійсними.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, ТОВ «Грін Коін» звернулось із апеляційною скаргою в якій просило вищезазначене рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити першому заступнику прокурора Південного регіону України в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі № 15/34-08-725 від 07.04.2009 р., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 06 червня 2008р. по справі №15/34-08-725 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р., ТОВ «Грін Коін» звернулось з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду по справі № 15/34-08-725 від 07.04.2009р. та рішення господарського суду Одеської області по справі № 15/34-08-725 від 06.06.2008р. як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою вищого господарського суду України по справі № 15/34-08-725 від 27.07.2009р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. у справі № 15/34-08-725 залишено без змін.

Таким чином, рішеннями Господарського суду Одеської області по справах

№15-17/183-07-7032 та №15/34-08-725 було встановлено, що ТОВ «ГРІН КОІН» не набуло права розпоряджатися спірним нерухомим майном з огляду на недійсність Договорів №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 р. та №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.09.2013р. по справі №916/2122/13 в позові Першому заступнику прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2013р. по справі №916/2122/13 апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2013р.- залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2014р. по справі №916/2122/13 касаційну скаргу Першого заступника Прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на та Постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 11.12.13 та Рішення господарського суду Одеської області від 27.09.13 у справі № 916/2122/13 задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2013р. Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2013р. у справі №916/2122/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Рішенням господарського суду одеської області від 23.06.2014р. по справі №916/2122/13 у задоволенні позову Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Кабінета Міністрів України відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014р. апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 23 червня 2014 року у справі №916/2122/13 скасовано, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України задовольнити:

Визнати недійсним з моменту укладення договір від 03.10.2007р. купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 5995,5 кв.м., що знаходяться у м. Одесі, пров. Сільськогосподарський 2-а, укладений між ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» та ТОВ «Грін Коін».

Стягнути з Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» (84311, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, буд. №2а, код ЄДРПОУ 23419138) до державного бюджету України 609 (шістсот дев`ять) грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська 49/51, кв. 15, код ЄДРПОУ 33723305) до державного бюджету України 609 (шістсот дев`ять) грн. судового збору.»

3.Стягнути з Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» (65012, м. Одеса, пров. Сільськогосподарський 2-а, код ЄДРПОУ 35359451) до державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області; код ЄДРПОУ отримувача: 37607526; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО 828011; № рахунку: 31217206782002; код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206; код ЄДРПОУ суду 26016990) 304 (триста чотири) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська 49/51, кв. 15, код ЄДРПОУ 33723305) до державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області; код ЄДРПОУ отримувача: 37607526; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО 828011; № рахунку: 31217206782002; код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206; код ЄДРПОУ суду 26016990) 304 (триста чотири) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.».

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду апеляційної інстанції, заступник військового прокурора Південного регіону України, ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» та ТОВ «Грін Коін» звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаються на порушення судами норм матеріального і процесуального права. При цьому у касаційній скарзі ТОВ «Грін Коін» заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції; у касаційній скарзі ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та припинення провадження в справі; а в касаційній скарзі заступника військового прокурора Південного регіону України заявлено вимоги про зміну мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. по справі №916/2122/13 касаційні скарги Заступника військового прокурора Південного регіону України, Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі №916/2122/13 залишено без змін.

23.12.2009р. Перший заступник військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - 9 Спортивний клуб Армії, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Коїн», про визнання права власності на об`єкти нерухомості військового містечка № 216 за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 (2а), розташовані на земельній ділянці 5995,5 кв.м.

В ході розгляду даної справи представник прокуратури звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої Перший заступник військового прокурора Південного регіону України просить суд визнати за Міністерством оборони України право власності на об`єкти нерухомості: нежитлові будівлі військового містечка № 216, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2(2а), а саме: бойлерну обсягом 2204 куб.м, комплекс біля басейну - 5497 куб.м, басейни № 1 площею 1050 кв.м та № 2 площею 425 кв.м, бігову доріжку - 2758 куб.м, казарму - 2882 куб.м, спортивний зал № 1 - 6580 куб.м, спортивний зал № 2 і адміністративне приміщення 5370 куб.м, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 5995,5 кв.м.

Рішенням господарського суду одеської області від 03.03.2010р. (суддя Петров В.С.) позовну заяву Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - 9 Спортивний клуб Міністерства оборони України, до Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Коїн», про визнання права власності на майно задоволено, визнано за Міністерством оборони України право власності на об`єкти нерухомості: нежитлові будівлі військового містечка №216, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2(2а), а саме: бойлерну обсягом 2204 куб.м, комплекс біля басейну - 5497 куб.м, басейни № 1 площею 1050 кв.м та № 2 площею 425 кв.м, бігову доріжку - 2758 куб.м, казарму - 2882 куб.м, спортивний зал № 1 - 6580 куб.м, спортивний зал № 2 і адміністративне приміщення 5370 куб.м, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 5995,5 кв.м., стягнуто з Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» (65091, м. Одеса, вул. Південна, 26; код ЄДРПОУ 35359451; р/р НОМЕР_2 в АБ Південний м. Одеса, МФО 328209) до державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200) витрати по держмиту в сумі 25500/двадцять п`ять тисяч п`ятсот/грн. 00 коп. та стягнуто з Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» (65091, м. Одеса, вул. Південна, 26; код ЄДРПОУ 35359451; р/р НОМЕР_2 в АБ Південний м. Одеса, МФО 328209) до бюджету (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31217259700008 МФО 828011 КБК 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Прокуратурі відмовити.

Касаційну скаргу приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» задоволено частково. Рішення від 03.03.10 господарського суду Одеської області у справі

№ 15/179-09-6390 господарського суду Одеської області скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

21.06.2010р. супровідним листом до канцелярії господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №15/179-09-6390

14.07.2010р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява від Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» до Міністерства оборони України, 3-тя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Грін Коїн», 3-тя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - 9 Спортивний клуб Армії про визнання права власності на об`єкти нерухомості військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2а):бойлерну, комплексу біля басейну, басейни № 1, 2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали № 1, 2 та адміністративне приміщення, загальною площею 5 995,5кв.м.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2010р. зустрічний позов прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду одеської області від 12.08.2012р. (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю, визнано за Приватним підприємством «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» право власності на об`єкти нерухомості військового містечка №216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а): бойлерну, комплексу біля басейну, басейни №1,2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1,2 та адміністративне приміщення, загальною площею 5995,5 кв. м. та стягнуто з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» (65091, м.Одеса, вул..Південна, 26, код 35359451) 25 500 гривень витрат по сплаті держмита та 236 гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з висновками суду, Військовий прокурор Південного регіону України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення в якому, просив рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2010р. у справі № 6-15/179-09-6390 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким визнати право власності за Міністерством оборони України на об`єкти нерухомості нежитлові будівлі військового містечка № 216 в м. Одесі, пров. Сільськогосподарський, 2а, розташовані на земельній ділянці загальною площею 5 995,5 кв.м.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2010р. у справі № 6-15/179-09-6390 - залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, 14.10.2010р. Прокуратура звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просила попередні судові акти скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2010 р. по справі № 6-15/179-09-6390 касаційну скаргу військової прокуратури Південного регіону України №3935/6 від 14.10.2010р. залишено без задоволення.

10.02.2011р. до господарського суду Одеської області надійшли заяви від Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» вх.№4386/2011 від 10.02.2011р.) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» (вх.№ 4388/2011 від 10.02.2011р.) про скасування забезпечення позову в порядку ст. 68 ГПК України вжите ухвалою від 23.02.2010р. по цій справі.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Демешина О.А. від 11.02.2011р. заходи забезпечення позову, застосовані Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2010 року по справі № 15/179-09-6390, у вигляді: накладення арешту на нерухоме майно за адресою: м.Одеса, пров.Сільськогосподарський, 2(2а), а саме: бойлерну 2204куб.м., бігову доріжку 2758 кв.м. , казарму 2882кв.м., спортивний зал № 1 6580кв.м., спортивний зал №2 і адміністративне приміщення 5370кв.м., яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 5995,5кв.м. скасовано.

31.03.2011 року до господарського суду Одеської області надійшла заява Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави Міністерства оборони України за вх. №1694/2011 про перегляд рішення господарського суду Одеської області по справі №6-15/179-09-6390 від 12.08.2010р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Демешина О.А. від 01.04.2011р. прийнято заяву Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави Міністерства оборони України, про перегляд рішення господарського суду від 12.08.2010 р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Демешина О.А. від 21.04.2011р. у задоволенні заяви Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2010р. по справі № 6-15/179-09-6390 за нововиявленими обставинами, скасування вказаного рішення та про відмову у задоволенні зустрічного позову приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» до Міністерства оборони України про визнання права власності на об`єкти нерухомості військового містечка № 216 а саме: бойлерну, комплексу біля басейну, басейни №1,2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1,2 та адміністративне приміщення за адресою м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-а - відмовлено у повному обсязі, рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2010р. по справі № 6-15/179-09-6390 - залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, військовий прокурор Південного регіону України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просив скасувати ухвалу господарського суду від 28.04.2011р. повністю і прийняти нове рішення, яким скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2010р. повністю, в задоволенні зустрічного позову ПП Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» відмовити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. апеляційну скаргу військового прокурора Південного регіону України задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 28.04.2011р. по справі № 6-15/179-09-6390 про відмову в задоволенні заяви першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2010р. по справі № 6-15/179-09-6390 за нововиявленими обставинами, скасування вказаного рішення і відмову в задоволенні зустрічного ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» - скасовано, заяву першого заступника військового прокурора Південного регіону України про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2010р. у справі № 6-15/179-09-6390 за нововиявленими обставинами задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 12.08.2010р. у справі № 6-15/179-09-6390 скасовано, позовні вимоги першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити, визнано право власності держави Україна в особі Міністерства оборони України на об`єкти нерухомості військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 (2а): бойлерну, комплекс біля басейну, басейни № 1 і 2, бігову доріжку, казарму, спортивні зали №1 і №2 та адміністративну будівлю, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 5 995, 5 кв. м. та у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджувала про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ст. 330 ЦК України, ст. ст. 35, 112 ГПК України, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржену постанову, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. касаційну скаргу Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2011 року у справі № 6-15/179-09-6390 Господарського суду Одеської області скасовано та ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.04.2011 року у справі № 6-15/179-09-6390 залишено в силі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.02.2015р. заяву Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про перегляд рішення суду від 12 серпня 2010 року за нововиявленими обставинами по справі №6-15/179-09-6390 було задоволено, рішення господарського суду Одеської області по справі №6-15/179-09-6390 від 12.08.2010 р. скасовано, позов прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ПП «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на об`єкти нерухомості - нежитлові будівлі військового містечка №216, розташовані за адресою: 65012, м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2 (2-а), а саме: бойлерну обсягом 2 204 м3 , комплекс біля басейну 5497 м3 , басейн № 1 1 050 м2, басейн № 2 - 425 м2, бігову доріжку 2 758 м3 казарму 2 882 м3, спортивний зал № 1 6 580 м3, спортивний зал № 2 та адміністративну будівлі -5 370 м3 задоволено, визнано за Міністерством оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код ЄДРПОУ 00034022) право власності на об`єкти нерухомості: нежитлові будівлі військового містечка № 216, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2(2а), а саме: бойлерну обсягом 2204 куб.м, комплекс біля басейну - 5497 куб.м, басейни № 1 площею 1050 кв.м та № 2 площею 425 кв.м, бігову доріжку - 2758 куб.м, казарму - 2882 куб.м, спортивний зал № 1 - 6580 куб.м, спортивний зал № 2 і адміністративне приміщення 5370 куб.м, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 5995,5 кв.м., в задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Коін» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 9 Спортивний клуб Міністерства оборони України про визнання права власності відмовлено та стягнуто з приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» (65012, м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2-А; код ЄДРПОУ 35359451) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати в розмірі 36 540 /тридцять шість тисяч п`ятсот сорок/ грн. 00 коп.

06.03.2015р. на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2016р. апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2015р. залишено без змін.

Однак, станом на дату винесення рішення, Міністерство оборони України не зареєструвало право власності на спірне майно в установленому законом порядку, а Приватне підприємство «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» являється власником спірного майна тому, Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р. по кримінальній справі №1-1081/2010 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України за перевищення службових повноважень, в тому числі при укладанні договорів від 15.03.2006р. № 11/007/03-061/ОЦс та від 23.03.2006р. №11/008/03-062/ОЦс.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 6 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Тобто повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.

Положення про порядок відчуження та реалізації військовою майна Збройних Сил, на виконання статті 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1919 від 28.12.2000р. (надалі Положення №1919).

Відповідно до п.1 Положення №1919 цим Положенням встановлюється порядок відчуження та реалізації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил.

Згідно із п.3 Положення №1919 повноваження суб`єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено господарським судом Одеської області під час розгляду справи №15/34-08-725, Міністерством оборони України не вносилося до Кабінету Міністрів України подання щодо відчуження об`єктів нерухомості та інших споруд військового містечка № НОМЕР_1 (м.Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2). Виходячи з цього, спірне майно, хоча і було відчужено відповідачу, але не втратило статусу військового.

Згідно із ст.3 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо. У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання. Списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Відповідно до відомостей, які містяться у інвентаризаційній відомості на обліку КЕВ м. Одеси знаходиться нерухоме майно військового містечка № 216, а саме: бойлерна обсягом (будівельний об`єм) 2204 куб.м комплекс біля басейну - 5497 куб.м, басейни №1 і № 2, бігова доріжка - 2758 куб.м, казарма - 2882 куб.м., спортивний зал № 1 - 6580 куб.м, спортивний зал № 2, який використовується як адміністративне приміщення - 5370 куб.м.

Вищевказані обставини підтверджуються також індивідуальними картками обліку будівель, витягом з технічного паспорту на будівлі в м. Одеси пров. Сільськогосподарський, 2 та наказом начальника Одеського гарнізону від 31.10.2008 р. за №36 про закріплення за 9 Спортивним клубом казармено-житлового фонду, інженерних мереж та споруд, військового містечка № 216 на земельній ділянці загальною площею 3,5 га.

Відповідно ст.1 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Згідно із ст. 14 ЗУ «Про Збройні Сили України» збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Відповідно до ч.2 ст.141 ГК України управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти.

Згідно із ст.1 ЗУ «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про управління об`єктами державної власності» суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

З огляду на приписи ст.ст.3,4 ЗУ «Про управління об`єктами державної власності» Міністерство оборони України є суб`єктом управління майном, що закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює згідно законодавства України, в тому числі і функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно із ч.1 ст.316 ЦК України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ст.329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно із ч.1 ст.141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об`єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.

Отже, суд звертає увагу, що оскільки спірне майно є військовим, що в свою чергу свідчить про належність до державної власності, відповідно таке майно належить до сфери управління Міністерства оборони України. При цьому з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб`єктом спірних правовідносин, предметом яких є право власності на нерухоме майно, та суб`єктом звернення до суду за захистом майнових прав держави може бути виключно орган управління майном Міністерство оброни України.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту та суті зазначеної статті позов з цієї підстави може заявлятись до будь-якої особи, яка словами або діями (в певних випадках бездіяльністю) заявила претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи, або не визнає це право у будь-який спосіб. При цьому позивач, пред`являючи такий позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, у т.ч. його висловлень, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто, м етою подання такого позову згідно ст. 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою.

Спірне майно по теперішній час знаходиться у володінні Міністерства оборони України на території військового містечка №216, що підтверджується довідками 9 Спортивного клубу Міноборони України №16 від 25.01.2010р., №18 від 25.01.2010р, №33 від 05.02.2010р.

З огляду на зазначене, позивачем згідно прохальної частини позову та уточнень до нього заявлені вимоги про визнання права власності на спірні об`єкти, яке оспорюється відповідачем, а вимоги про витребування спірного майна з володіння відповідача позивачем не були заявлені, оскільки структурний підрозділ МОУ - 9 Спортивний клуб користується цим майном і таке майно, хоча і було відчужено за договорами, які визнані судом недійсними, але з володіння позивача не вибувало і ним не передавалось.

Обставина наявності державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПП «ІК «Юг-Інвест» підставою для скасування оскаржуваного рішення слугувати неспроможна, оскільки державна реєстрація такого права власності здійснена у 2007р. КП «ОМБТІ та РОН» на підставі договору купівлі продажу від 03.10.2007р. (укладеного між ТОВ «Грін Коін» та ПП «ІК «Юг-Інвест»), який постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №916/2122/13 визнаний недійсним з моменту укладення.

Посилання відповідача на те, що ПП «ІК «Юг-Інвест» є добросовісним набувачем та спірне нерухоме майно вибуло з володіння Міністерства оборони з волі останнього вже встановлено рішенням Вищого господарського суду України у справі №6/22-08-441, що є чинним не заслуговують на увагу, оскільки вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р. по кримінальній справі №1-1081/2010 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України за перевищення службових повноважень, в тому числі при укладанні договорів від 15.03.2006р. №11/007/03-061/ОЦс та від 23.03.2006р. №11/008/03-062/ОЦс; крім того, під час укладання вищезазначених договорів був порушений встановлений законодавством порядок відчуження майна, що є військовим, а саме - Міністерством оборони України не вносилося до Кабінету Міністрів України подання щодо відчуження спірного майна.

Виходячи з цього, спірне майно, хоча і було відчужено відповідачу, але не втратило статусу військового.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює згідно законодавства України, в тому числі і функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

До того ж в силу ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2015р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду 11.06.2015р. спірне майно є військовим, що в свою чергу свідчить про належність до державної власності, відповідно таке майно належить до сфери управління Міністерства оборони України. При цьому з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб`єктом спірних правовідносин, предметом яких є право власності на нерухоме майно, та суб`єктом звернення до суду за захистом майнових прав держави може бути виключно орган управління майном Міністерство оброни України. Згідно до положень пункту 9) частини 3 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

В даному випадку питання обов`язкового виконання рішень суду узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) указаний суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Згідно з положеннями частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до пункту 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Враховуючи викладене, суб`єктом звернення до суду за захистом майнових прав держави може бути виключно орган управління майном Міністерство оброни України.

Крім, цього господарський суд Одеської області зазначає, що визнання права власності на один і той самий об`єкт за різними суб`єктами суперечить загальним принципам права власності і допускається у виключних випадках, які передбачені чинними нормативно-правовими актами. Посилання представника військової прокуратури на пояснення від 05.10.2015р. в яких прокурор наводить приклад визнання права власності за різними суб`єктами не приймаються судом до уваги у зв`язку з тим, що стосуються різних правовідносин. В даному випадку власником майна є виключно орган управління військовим майном Міністерство оброни України а тому, вимоги, щодо визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України права власності на спірні об`єкти нерухомості військового містечка № 216 не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.

Твердження щодо неможливості державної реєстрації спірного майна за Міністерством оборони України не підтверджені належними та допустимими доказами а тому не приймаються судом до уваги.

Позиція Приватного підприємства «Інвестиційна компанія «Юг-Інвест» щодо застосування практики Європейського суду з прав людини не приймається до уваги, у зв`язку з тим що відповідачем наведені різні правові відносини.

Питання пропущення строків позовної давності судом не досліджувалось у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог по суті.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення к справі Руіс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torja v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А,п.29). Хоча національний суд має повну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи інший справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 1 липня 2003 року, № 37801/97, п.36.). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до положень пунктів 1, 2 постанови пленуму Верховного Суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя від 01.11.1996 р. N 9 передбачено, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 Про судове рішення роз`яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Інші обставини справи не спростовують висновків викладених у рішенні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2016р.

Головуючий - О.Ю. Оборотова

Суддя Д.О. Бездоля

Суддя Г.Є. Смелянець